Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/19012/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/19012/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 13 червня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2023 № 0433882-2409-2209-UА68020130000052994. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.01.2024 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.01.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність в с. Колодіївка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області на об`єктах нерухомості, право власності на які під час проведення фактичної перевірки не підтвердив. З метою уникнення втрат місцевого бюджету, на підставі листа Китайгородської сільської ради, до якого додано копії технічних паспортів та рішення про присвоєння поштових адрес, було визначено податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно. Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управління ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 06.07.2023 № 0433882-2409-2209-UА68020130000052994, відповідно до якого позивачеві визначено податкове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (садовий будинок, АДРЕСА_1 ) на суму 217,20 грн. Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутні будь-які законодавчо визначені дані, які б стверджували про наявність у позивача права власності на об`єкти нерухомості, а тому відповідно були відсутні підстави для нарахування податку на нерухомість. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно з підпунктом 266.1.1. пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування, згідно з положеннями підпункту 266.2.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Тобто, законодавство встановлює сукупність ознак, які є підставою для обчислення податкових зобов`язань з податку на нерухомість, а саме: 1) платниками податку на нерухоме майно, є власники об`єктів нерухомості; 2) база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Встановлено, що у Державному реєстрі речових прав відсутні відомості про об`єкт нерухомості - садовий будинок по АДРЕСА_1 . Оригінали відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності, у податкового органу також були відсутні. При цьому, позивач не спростовує наявності у нього права власності на об`єкт нерухомості, на який нараховано податок. Однак, відсутні будь-які законодавчо визначені дані, які б стверджували про наявність у позивача права власності на об`єкти нерухомості, а тому й були відсутні підстави для нарахування податку на відповідне нерухоме майно. При цьому, лист сільської ради не є підставою для обчислення бази оподаткування податку на нерухомість. Відповідач жодним чином не перевірив та не встановив наявність законодавчо визначених підстав для оподаткування об`єктів нерухомості, які на його думку належать позивачу. Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, якщо відповідач не виключає протиправність діяльності позивача, він має реагувати на такі обставини відповідним чином, а не шляхом безпідставного нарахування податкових зобов`язань. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.