Постанова 4852 № 160/942/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/942/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., при секретарі судового засідання Беседі Г.Р. за участі представника відповідача Гудкова А.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Джаз Плюс» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року в адміністративній справі №160/942/24 (головуючий суддя першої інстанції - Сліпець Н.Є.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Джаз плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В : Позивач 09.01.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2023 року №0391470411 про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних на суму 1248922,76 грн.. В обгрунтування позову зазначено, що спірне рішення підлягає скасуванню, оскільки товариством за квітень, травень 2022 та липень, серпень 2023 року недоотримано 7404435,99 грн. податкового кредиту. В свою чергу скрутне становище, тяжкі умови виробництва та складна обстановка в країні унеможливили внесення вказаної суми на розрахунковий рахунок ПДВ для збільшення ліміту, що дозволило би своєчасно виконати обов`язки як платника ПДВ в частині реєстрації податкових накладних. Крім того, позивач зазначає, що відсутність вини у вчиненні порушення та наявність пом`якшуючих обставин має виключати відповідальність платника податку. Крім того позивач, посилаючись на пункт 11 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України зазначає, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій. Тобто, відповідач повинен був застосувати штрафні санкції у розмірі, що діяли станом на 21.06.2023 року, а саме: від 5 до 25 відсотків суми ПДВ, зазначеної в ПН/РК. Проте, відповідачем зазначені інші розміри штрафних санкцій (від 10 до 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в ПН/РК). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених в позові. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав відзив контролюючого органу, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, його явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась. Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Джаз Плюс» (код ЄДРОПУ 41563548) є юридичною особою, перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість з 01.11.017 року. Основним видом діяльності є 46.32 - Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (а.с.49-50). Відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження. Судом першої інстанції встановлено, що 08.11.2023 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ «М`ясна фабрика «ДЖАЗ ПЛЮС» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за серпень 2020 року, квітень, травень 2022 року, липень, серпень 2023 року, за результатами якої складено акт №41001/04-36-04-11-06/41563548 (а.с.7-17). Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V, пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу граничних строків реєстрації по 330 податковим накладним в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за серпень 2020 року, квітень, травень 2022 року, липень, серпень 2023 року, на загальну суму податку на додану вартість 2592613,02 грн., у тому числі порушення строку реєстрації: від 1 до 15 календарних днів - 2% на загальну суму ПДВ - 37224,82 грн.; від 61 до 365 календарних днів - 40% на загальну суму ПДВ - 390242,16 грн.; від 366 і більше календарних днів - 50% на загальну суму ПДВ - 2182611,28 грн. (а.с.7-17). На підставі акту перевірки контролюючим органом 20.12.2023 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0391470411, яким до ТОВ «М`ясна фабрика «Джаз плюс» застосовано штраф у розмірі 1248922 грн. 76 коп. (а.с.28-29). Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач оскаржив таке рішення до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Оскільки виписані позивачем податкові накладні у вересні 2020, квітні-травні 2022, зареєстровані з порушенням строку, визначеного ст. 201 ПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно застосував штрафні (фінансові) санкції відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI. Предметом спору у даній справі є своєчасність виконання платником податку свого податкового обов`язку щодо дотримання термінів, зокрема реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування та правомірність притягнення платника податку до відповідальності за порушення строків реєстрації ПН/РК в умовах карантину та воєнного стану в Україні. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 03 березня 2022 року №2118-IX (далі по тексту - Закон №2118) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. Законом №2118 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Законом №2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців». В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі по тексту - Закон № 2260). У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону №2260 підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні». Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відтак, з набранням чинності Законом № 2260 передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних. Закон №2260 підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Законом №2260 було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків. З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1. Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13 грудня 2022 року №2836-IX, який набрав чинності 03 січня 2023 року (далі по тексту -Закон №2836) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього-п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: - реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; - реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року. З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин можливо зробити висновок, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року. Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати. В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом №2836) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року. Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12 січня 2023 року №2876-IX (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення. Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом №2876) є неможливим. Відтак, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року). Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 30.01.2024 року у справі №280/4484/23. Апеляційний суд враховує такі правові висновки Верховного Суду та зазначає, що згідно акту про результати камеральної перевірки №41001/04-36-04-11-06/41563548 від 08.11.2023 року контролюючим органом встановлено порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН по 330 податковим накладним, складених за серпень 2020 року, квітень, травень 2022 року, липень, серпень 2023 року на загальну суму податку на додану вартість 2592613,02 грн., у тому числі порушення строку реєстрації: - від 1 до 15 календарних днів 2% на загальну суму ПДВ - 37224,82 грн.; - від 61 до 365 календарних днів 40% на загальну суму ПДВ - 390242,16 грн.; - на 366 і більше календарних днів 50% на загальну суму ПДВ - 2182611,28 грн. (а.с.7-17) Колегія суддів звертає увагу, що передбачена приписами пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею. Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022 року. Як зазначалося вище, зі змісту акту перевірки вбачається, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПКУ, в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, дата складання яких припадає на серпень 2020 року, квітень, травень 2022 року, липень, серпень 2023 року, а реєстрація яких була здійснена у період з травня 2023 року по жовтень 2023 року. Тобто, реєстрація вказаних накладних була здійснена вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 року по 27.05.2022 року. Разом з тим, граничні терміни реєстрації жодної із зазначених у акті перевірки податкових накладних не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону № 2260-ІХ. Внесені Законом №2260 зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» мають на меті саме унормування особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, а надто за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину. Апеляційний суд вважає, що позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а тому, починаючи з 27.05.2022 року, Товариство підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Згідно розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних сума штрафу склала 1248922,76 грн., а саме: - 2% на загальну суму ПДВ - 37224,82 грн., які відображені у 8 податкових накладних позивача; - 40% на загальну суму ПДВ - 390242,16 грн., які відображені у 33 податкових накладних, які несвоєчасно зареєстровані позивачем; - 50% на загальну суму ПДВ - 2182611,28 грн., які відображені у 289 податкових накладних позивача, строк реєстрації яких пропущено більше ніж на 365 календарних днів (а.с.30-41) Доводи скаржника стосовно того, що на момент фактичної реєстрації податкових накладних за серпень 2020 року, квітень, травень 2022 року, липень, серпень 2023 року діяв правовий режим воєнного стану, що унеможливлювало виконання платником податків обов`язків через недостатність реєстраційного ліміту, колегія суддів до уваги не приймає, з огляду на те, що податкова перевірка проведена 08.11.2023 року, проте до того часу позивач не звертався до контролюючого органу із заявою про неможливість виконання податкових зобов`язань, із зазначенням обставин та переліком документів на підтвердження обставин неможливості виконання платником податків своїх обов`язків. Доказів протилежного апелянтом не надано а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції, та в матеріалах справи такі докази відсутні. Стосовно посилань позивача на положення Закону №2876 апеляційний суд зазначає, що такі посилання є необгрунтованими та спростовуються наведенною вище правової позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 30.01.2024 року у справі №280/4484/23. За таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, колегія суддів вважає правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства. З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням положень частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розподіл судових витрат не здійснював, оскільки рішення суду першої інстанції залишено без змін. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна фабрика «Джаз Плюс» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року в адміністративній справі №160/942/24 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року в адміністративній справі №160/942/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 11 червня 2024 року. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко