Постанова 4852 № 340/9092/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 травня 2024 року м.Дніпросправа № 340/9092/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі № 340/9092/23 (суддя Дегтярьова С.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач-3), в якому просив: - визнати неправомірними дії відповідачів щодо не зарахування до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 , що дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці, періоду проходження військової служби з 02.11.1975 по 02.11.1977, половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному юридичному закладі з 01.09.1982 по 01.07.1986, стаж судді з 07.09.1996 по 07.10.1996, та не призначення з 23.09.2022 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Київ, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 крім визначеного відповідачами стажу судді у 28 років 11 місяців 14 днів: період перебування на посаді судді Ленінського районного суду м. Кіровограда з 07.09.1996 по 07.10.1996, період проходження строкової військової служби з 02.11.1975 по 02.11.1977, половину строку навчання у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е.Дзержинського з 01.09.1982 по 01.07.1986; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 призначення, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 74 % грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді з 23.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії за віком та щомісячного довічного грошового утримання. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що Указом Президента України від 07.09.1996 позивач призначений на посаду судді Ленінського районного суду міста Кіровограда. У серпні 2022 року він звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою про відставку. Ця заява не була вчасно розглянута через відсутність повноважного складу Вищої ради правосуддя, а рішення про його відставку було прийнято лише 21.02.2023. Цим рішенням установлено, що право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання виникло у позивача з наступного дня після досягнення ним 65 років, тобто з 23.09.2022. Позивачу стало відомо, що рішенням №935040179294 від 13.04.2023, з березня 2023 року призначено позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 66 % суддівської винагороди, виходячи зі стажу судді 28 років 11 місяців 14 днів. Позивач не погоджується з таким рішенням та стверджує, що його стаж роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, складає 35 років 11 місяців 15 днів. Натомість при визначенні стажу не враховано 2 роки проходження військової служби, 1 рік 11 місяців навчання за денною формою у вищому навчальному юридичному закладі та період роботи суддею з 07.09.1996 по 07.10.1996. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року позовні вимоги задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо непризначення ОСОБА_1 з 23.09.2022 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та незарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному юридичному закладі, стажу судді з дати призначення Указом Президента України на посаду судді по дату зарахування у штат суду; - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №935040179294 від 13.04.2023 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву від 06.03.2023 та призначити ОСОБА_1 з 23.09.2022 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 74 відсотків суддівської винагороди, виходячи зі стажу судді 32 повних років, додатково зарахувавши ОСОБА_1 до стажу судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, період проходження строкової військової служби з 02.11.1975 по 02.11.1977 (2 роки), половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному юридичному закладі з 01.09.1982 по 01.07.1986 (1 рік 11 місяців), стаж судді з 07.09.1996 по 07.10.1996 (1 місяць 1 день); - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 23.09.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 74 відсотків суддівської винагороди, та виплатити заборгованість за минулий час (з урахуванням раніше виплачених сум пенсії за віком та щомісячного довічного грошового утримання). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подали апеляційні скарги. Відповідачі 1 та 3, в скаргах, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційних скарг відповідачів схожі. Відповідачі наполягають, що підстави для врахування періоду з 07.09.1996 по 07.10.1996 до стажу судді відсутні, оскільки з 08.10.1996 позивач призначений суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда. Вказують, що законні підстави у пенсійного органу для зарахування до стажу позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці календарного проходження строкової військової служби, з 02.11.1975 по 02.11.1977 та половини строку навчання з 01.09.1982 по 01.07.1986 також відсутні. Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, наполягає на закритті провадження у даній справі, на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки є рішення у справі № 340/2452/23 яке набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Зазначає, що клопотання про закриття провадження судом першої інстанції не було розглянуто. Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області також подало апеляційну скаргу, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі № 340/9092/23 повернута скаржнику, на підставі п.1 ч.4 ст.169, ч.2 ст.298 КАС України. Від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. У відзиві погоджується з доводами апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу відповідача-1 задовольнити. Позивач та відповідач-2 своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційні скарги не скористались. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Указом Президента України від 07.09.1996 призначений суддею Ленінського районного суду міста Кіровограда строком на п`ять років, постановою Верховної Ради України від 05.07.2001 обраний на посаду судді зазначеного суду безстроково, постановою Верховної Ради України від 07.02.2002 обраний на посаду судді апеляційного суду Кіровоградської області безстроково, Указом Президента України від 28.09.2018 переведений на роботу на посаді судді Кропивницького апеляційного суду. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою від 16.08.2022 року про звільнення з посади судді Кропивницького апеляційного суду у відставку. Рішенням Вищої ради правосуддя №88/0/15-23 від 21.02.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Кропивницького апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Встановлено, що право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання виникло у ОСОБА_1 з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п`яти років. У цьому рішенні також встановлено, що загальний стаж роботи судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 , що дає йому право на відставку, становить 32 роки 11 місяців 15 днів. На цій підставі голова Кропивницького апеляційного суду видав наказ №7-к від 01.03.2023 "Про оголошення рішення Вищої ради правосуддя та виплату вихідної допомоги ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням у відставку", а в трудову книжку позивача внесений запис про звільнення з 21.02.2023. Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яким йому з 23.09.2017 призначено пенсію за віком на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (шифр 101). Позивач 06.03.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії. У цій заяві, яка виготовлена спеціалістом ГУ ПФУ в Кіровоградській області за допомогою комп`ютерної техніки, вказано, що заявник просить пенсію перерахувати, вид перерахунку: перехід на пенсію за іншим Законом (а.с. 72зв.). Заява опрацьована за принципом єдиної черги спецалістами м.Київ ОСОБА_2 (U26002-U1067) та Тернопільської області ОСОБА_3 (U19001-D252). Розглянувши подані позивачем 06.03.2023 документи про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві за принципом екстериторіальності прийняло рішення №935040179294 від 13.04.2023 року про переведення позивача з пенсії за віком на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 06.03.2023 року. Стаж судді вказано 28 років 11 місяців 14 днів, призначено довічно щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці (шифр 155) з розрахунку 66 % суддівської винагороди (а.с.95зв.). При цьому відповідач обрахував загальний страховий стаж позивача, який склав 45 років 11 місяців 2 дні, у т.ч. 28 років 11 місяців 14 днів - на посаді судді. Не погоджуючись із таким розрахунком стажу судді, відсотковим розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та датою його призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Пунктом 4 частини 6, пунктом 1 частини 7 статті 126 Конституції України встановлено, що подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням є підставою для звільнення судді, а у разі досягнення суддею шістдесяти п`яти років повноваження судді припиняються. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до ст.53 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді гарантується перебування на посаді судді до досягнення ним шістдесяти п`яти років, крім випадків звільнення судді з посади або припинення його повноважень відповідно до Конституції України та цього Закону. Згідно ст.112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Статте. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади. Суддя здійснює свої повноваження до ухвалення рішення про його звільнення. За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку. Повноваження судді припиняються з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п`яти років. Про наявність підстави для припинення повноважень судді голова суду, в якому суддя обіймав посаду, не пізніш як за місяць до дня, зазначеного в частині першій цієї статті, повідомляє Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України. До повідомлення додаються документи на підтвердження факту досягнення суддею шістдесяти п`яти років. Суддя не може здійснювати правосуддя з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п`яти років (ст.120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Відповідно до ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Згідно ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року за №200/14891 (надалі - Порядок №3-1). На час виникнення спірних правовідносин Порядок №3-1 містив такі норми: I. Звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання

1. Судді у відставці, в тому числі судді Конституційного Суду України у відставці, судді Конституційного Суду України, повноваження якого припинено з підстав, встановлених пунктами 1, 2 частини першої статті 149-1 Конституції України, або якого звільнено з підстав, встановлених пунктами 1, 4 частини другої статті 149-1 Конституції України, за наявності стажу роботи, що дає право на відставку (далі - суддя Конституційного Суду України), призначається щомісячне довічне грошове утримання.

2. Заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.

3. Щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку або звільнення/припинення повноважень судді Конституційного Суду України (далі - звільнення судді з посади), якщо звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади. У разі звернення пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня звернення за його призначенням.

4. Днем звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання та документів, перелік яких наведено в розділі II цього Порядку. II. Документи, необхідні для призначення щомісячного довічного грошового утримання

2. До заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються: - копія рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади; - документи про страховий стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637; - довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді; - розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (додаток 4). III. Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання

1. Заява про призначення щомісячного довічного грошового утримання реєструється в електронному журналі звернень органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання. Приймання, розгляд та опрацювання заяви та документів, необхідних для призначення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання, органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

2. При поданні заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання в паперовій формі документи надаються в оригіналах.

3. Не пізніше 10 днів з дня надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного грошового утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання або відмову в його призначенні з урахуванням пункту 5 розділу І цього Порядку.

4. Орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, не пізніше 10 днів з дня винесення рішення інформує особу про призначення щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Главою 15 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 року № 52/0/15-17, унормований такий порядок звільнення судді з посади: 15.1. Питання про звільнення судді з підстав: неспроможність виконувати повноваження за станом здоров`я (пункт 1 частини шостої статті 126 Конституції України); подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України) - розглядається Радою на засіданні у пленарному складі. 15.2. Заява про відставку або про звільнення за власним бажанням подається суддею до Ради. 15.3. При вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв`язку з досягненням суддею шістдесяти п`яти років. 15.7. Якщо на момент розгляду питання про звільнення судді Радою суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, член Ради - доповідач своєю ухвалою залишає заяву (висновок, подання) без розгляду. 15.7-1. Положення пункту 15.7 цього Регламенту не застосовується до заяв про звільнення з посади судді у відставку суддів, повноваження яких припинені у зв`язку з досягненням шістдесяти п`яти років, якщо такі заяви подані до Ради в період відсутності повноважного складу Ради - з 24 лютого 2022 року по 12 січня 2023 року. 15.12. За результатами розгляду питання про звільнення судді з посади за загальними обставинами ухвалюється рішення Ради, яке викладається у письмовій формі, підписується головуючим на засіданні одноособово. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 16.08.2022 року звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою про звільнення з посади судді Кропивницького апеляційного суду у відставку, яка надійшла до Вищої ради правосуддя 22.08.2022 року. Проте з 24.02.2022 року по 11.01.2023 року був відсутній повноважний склад Вищої ради правосуддя, тому у встановлений частиною 3 статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" строк заява позивача розглянута не була. Позивачу 22.09.2022 року виповнилося 65 років, тож відповідно до статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з 23.09.2022 року його повноваження судді припинилися, правосуддя відтоді він не здійснював і суддівську винагороду не отримував. Позивач звільнений у відставку рішенням Вищої ради правосуддя №88/0/15-23 від 21.02.2023 року. У цьому рішенні Вища рада правосуддя вказала, що позивач мав законні очікування на звільнення з посади судді у відставку і, відповідно, на встановлені законом гарантії судді у відставці, несвоєчасний розгляд його заяви про звільнення у відставку поза межами визначеного законом строку для такого розгляду, хоч і зумовлений об`єктивними обставинами, які цьому передували, та не залежав від волевиявлення судді, призвів до зниження рівня гарантій незалежності судді. Тож, Вища рада правосуддя дійшла до висновку, що з метою забезпечення реалізації гарантованого судді ОСОБА_1 права на звільнення у відставку та недопущення зниження рівня гарантій незалежності судді, право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання виникло у нього з наступного дня після досягнення ним 65 років, тобто з 23.09.2022 року. У цьому рішенні також встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню: - період проходження строкової військової служби з 02.11.1975 року по 02.11.1977 року 2 роки; - половина строку навчання у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1982 року по 01.07.1986 року 1 рік 11 місяців; - стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, 3 роки; - час роботи на посаді судді з дати призначення Указом Президента України на посаду (07.09.1996 року) по 22.09.2022 року 26 років 15 днів, усього 32 роки 11 місяців 15 днів. Після прийняття Вищою радою правосуддя рішення №88/0/15-23 від 21.02.2023 року позивач 06.03.2023 року подав до ГУ ПФУ в Кіровоградській області документи, необхідні для призначення йому щомісячного довічного грошового утримання, зокрема документи про стаж (копію трудової книжки та військового квитка) та розрахунок стажу роботи судді, складений Кропивницьким апеляційним судом на день припинення повноважень судді у зв`язку з досягненням 65-річного віку (а.с.70-71). Відповідно до цього розрахунку стаж судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 32 роки 10 місяців 14 днів та включає: - проходження строкової військової служби з 02.11.1975 року по 02.11.1977 року (2 роки), - навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1982 року по 01.07.1986 року (половина якого становить 1 рік 11 місяців), - робота в галузі права - правовим інспектором праці з 06.02.1989 року по 02.07.1994 року (3 роки), - робота суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда з 08.10.1996 року по 28.02.2002 року (5 років 4 місяці 21 день), - робота суддею апеляційного суду Кіровоградської області з 01.03.2002 року по 01.10.2018 року (16 років 7 місяців 1 день), - робота суддею Кропивницького апеляційного суду з 02.10.2018 року по 23.09.2022 року (3 роки 11 місяців 22 дні). За принципом екстериторіальності такі документи розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, що підтверджено ним у своєму відзиві. За результатами розгляду поданих позивачем 06.03.2023 року документів про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві прийняло рішення №935040179294 від 15.03.2023 року про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 22.02.2023 року у розмірі 129020,76 грн. Головне управління ПФУ в Кіровоградській області направило Головному управлінню ПФУ в м.Києві та Головному управлінню ПФУ в Тернопільській області листа від 30.03.2023 року №1100-0305-9/15004. В цьому листі вказало, що заява опрацьована за принципом єдиної черги спеціалістами м.Київ ОСОБА_2 (U26002-U1067) та Тернопільської області ОСОБА_3 (U19001-D252). Тому належить повернутися до розгляду заяви позивача від 06.03.2023 року. Додатково в листі вказано, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання відповідної заяви та документів про страховий стаж. Також вказало про зарахування стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (а.с.73-74). Листом від 05.04.2023 року вих.№1900-0305-9/14794 Головне управління ПФУ в Тернопільській області повідомило, що з позицією, стосовно переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до п.3 ст.45 Закону України №1058, управління погоджується. Вказано, що ч.3 ст.142 та абзацом 2 п.25 розділу ХІІ Закону №1402 передбачено збільшення щомісячного довічного грошового утримання за роботу на посаді судді. Також вказано, що застосування норм статті 137 Закону №1402 при обчисленні зазначеного збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не передбачено. За результатами розгляду листа Головного управління ПФУ в Кіровоградській області від 30.03.2023 року №1100-0305-9/15004, Головне управління ПФУ в Тернопільській області вказало, що справа підлягає доопрацюванню спеціалістом СП Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві Шептюковою О.В. (U26002-U1067), з подальшим опрацюванням ГСП Головного управління ПФУ в Кіровоградській області (а.с.109). Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві на підставі листа Головного управління ПФУ в Кіровоградській області від 30.03.2023 року №1100-0305-9/15004 повернулося до розгляду заяви від 06.03.2023 року та винесло нове рішення від 13.04.2023 року №935040179294, яким здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 06.03.2023 року у розмірі 137344,68 грн., враховуючи стаж на посаді судді 28 років 11 місяців 14 днів (66 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді) відповідно до заяви ОСОБА_1 від 06.03.2023 року №2719. Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві при призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до стажу роботи на посаді судді зараховував роботу безпосередньо на посаді судді з 08.10.1996 року по 23.09.2022 року (25 років 11 місяців 14 днів) та додатково 3 роки роботи у галузі права, що загалом склало 28 років 11 місяців 14 днів, та виходячи із цього стажу обчислив щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 66 % суддівської винагороди судді (50% + (28 - 20) х 2%). Інший стаж, зокрема, військова служба та період навчання згідно статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не зараховано. При цьому Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві прийняло рішення не про призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 23.09.2022 року, на чому наголошувала Вища рада правосуддя у рішенні №88/0/15-23 від 21.02.2023 року, а про переведення/перерахунок пенсії позивача відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 06.03.2023 року. З цієї дати припинено виплату позивачу пенсії за віком, яка була призначена за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та розпочато виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідач керувався частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. В зв`язку з даними обставинами ОСОБА_1 звертався за захистом порушеного права до Кіровоградського окружного адміністративного суду та просив визнати незаконним та скасувати рішення №935040179294 від 13.04.2023 року про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66 %, вважаючи що його прийняло Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Додатково просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи на посаді судді з 07.09.1996 року по 23.09.2022 року, період проходження строкової військової служби з 02.11.1975 року по 02.11.1977 року та половину строку навчання у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1982 року по 01.07.1986 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 74 % від заробітної плати судді на день звільнення у відставку, починаючи з дня набуття права на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання, яке виникло з наступного дня після досягнення ним 65 років, а саме з 23.09.2022 року. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року в провадженні справи № 340/2452/23 позов задоволено. Натомість постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023 року рішення скасовано, у позові відмовлено. 21.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до відповідачів з заявою та просив надати інформацію ким, коли і на якій підставі приймалось рішення по визначення розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Також просив надати копії рішень, винесених з цього питання, уповноваженими органами ПФУ, зокрема, надати копію рішення 935040179294 від 13.04.2023 року, якщо таке рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві та Тернопільській області (а.с.110). Листом від 05.10.2023 року вих.№8983-9165/Ч-02/8-1900/23 Головне управління ПФУ в Тернопільській області повідомило ОСОБА_1 , що повторне опрацювання заяви від 06.03.2023 року проводилось Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві (а.с.111). Листом від 05.10.2023 року вих.№12837-13284/Ч-02/8-1100/23 Головне управління ПФУ в Кіровоградській області повідомило ОСОБА_1 , що повторне опрацювання заяви від 06.03.2023 року проводилось Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві, яким і прийнято рішення 935040179294 від 13.04.2023 року (а.с.36). Листом від 18.10.2023 року вих.№35472-34641/Ч-02/8-2600/23 Головне управління ПФУ в м.Києві повідомило ОСОБА_1 , що заяву від 06.03.2023 року розглядало Головне управління ПФУ в м.Києві та рішенням від 13.03.2023 року його переведено на довічне грошове утримання. Після отримання листа Головного управління ПФУ в Кіровоградській області від 30.03.2023 року №1100-0305-9/15004, Головне управління ПФУ в м.Києві повернулося до розгляду заяви від 06.03.2023 року та винесло нове рішення від 07.04.2023 року (а.с.37). Копії рішення від 07.04.2023 року, на яке послалося в листі від 18.10.2023 року вих.№35472-34641/Ч-02/8-2600/23, Головне управління ПФУ в м.Києві до матеріалів справи не надало. Натомість, у відзиві на позов Головне управління ПФУ в м.Києві вказало про те, що за результатами повторного розгляду заяви від 06.03.2023 року ним прийнято рішення від 13.04.2023 року №935040179294, яким здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 06.03.2023 року у розмірі 137344,68 грн., враховуючи стаж на посаді судді 28 років 11 місяців 14 днів (66 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді) відповідно до заяви ОСОБА_1 від 06.03.2023 року №2719. Щодо дати призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, колегія суддів зазначає наступне. Переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» можливе у тому разі, якщо особі відповідно до цього Закону був призначений один з видів пенсії, визначених у статтях 9, 10 цього Закону - пенсія за віком, пенсія по інвалідності чи пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Щомісячне довічне грошове утримання, яке є спеціальним видом грошового забезпечення судді у відставці, виплачується за рахунок коштів державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду, та не відноситься до жодного з видів пенсійних виплат, визначених у статтях 9, 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За своєю правовою природою щомісячне довічне грошове утримання, на відміну від пенсії на загальних підставах, є гарантованою державою щомісячною грошовою виплатою, що служить забезпеченням належного матеріального утримання судді, яка призначається і нараховується державою за результатом багаторічної праці особи саме на суддівській посаді, виплачується лише за умови наявності встановленого законом стажу роботи на посаді судді та є складовою правового статусу судді, як фінансова гарантія незалежності суддів. Тож у випадку призначення особі пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», має місце призначення довічного грошового утримання судді у відставці за правилами Порядку №3-1, а не переведення чи перерахунок пенсії згідно з частинами 3, 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В даному випадку, відповідач невірно визначив дату призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки позивач набув право на призначення такого довічного грошового утримання в день припинення його повноважень судді у зв`язку з досягненням 65 років, тобто з 23.09.2022. Колегія суддів зазначає, що несвоєчасне звернення позивача за призначенням щомісячного довічного грошового утримання зумовлено неприйняттям Вищою радою правосуддя рішення про його звільнення у відставку у встановлений законом строк, що не може позбавляти позивача права на отримання щомісячного довічного грошового утримання, яке є фінансовою гарантією незалежності суддів. Щодо визначення стажу роботи на посаді судді, колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цей стаж впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Перелік посад, які враховуються до стажу роботи судді, наведений у статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Воднораз, абзацом 4 пунктом 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Згідно з частиною 1 статті 128 Конституції України (у редакції, яка була чинною у 1996 році на час призначення позивача на посаду судді) перше призначення на посаду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України. На час призначення позивача на посаду судді вперше діяв Закон України "Про статус суддів" №2862-ХІІ від 15.12.1992 року. Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про статус суддів» №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. Абзацом 2 частини 4 цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", чинного на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби. Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби. Отже, законодавством, яке діяло на день призначення позивача на посаду судді, було передбачено зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, календарного періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах. Згідно із записами у військовому квитку позивача той у період з 02.11.1975 по 02.11.1977 проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил СРСР. (а.с.23). Крім того, позивач у період з 01.09.1982 по 01.07.1986 навчався за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського. (а.с.19зв). Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше ніж 20 років (при достатніх 10), тому календарний період проходження строкової військової служби (2 роки) та половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (1 рік 11 місяців) відповідно до абзацу 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 43 Закону України "Про статус суддів", статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" повинні бути враховані до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання. Крім того, з набранням чинності 05.08.2018 року Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" №2509-VIII від 12.07.2018 року, яким внесено зміни до статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді. Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2018 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019 року у справі №9901/805/18. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що частину 2 статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, яка діє з 05.08.2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду. Згідно з частиною 3 статті 127 Конституції України (у редакції, яка була чинною у 1996 році на час призначення позивача на посаду судді вперше) на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів України громадянин України, який, з-поміж іншого, мав стаж роботи у галузі права не менш як три роки. Як свідчать записи у трудовій книжці позивача, він перед призначенням на посаду судді вперше мав відповідний стаж роботи в галузі права, оскільки працював правовим інспектором праці, зокрема з 06.02.1989 по 01.01.1992 - в Центральному комітеті профспілки працівників автомобільного, транспортного та сільськогосподарського машинобудування, з 02.01.1992 по 02.07.1994 - в Раді профспілки автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України в Кіровоградській області. Отже позивач має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, додатково трьох років роботи в галузі права, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді. З цього приводу спір між сторонами відсутній. Щодо спірного періоду роботи з 07.09.1996 по 07.10.1996, то він не врахований відповідачем до стажу роботи на посаді судді через те, що згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 він до 07.10.1996 працював правовим інспектором праці в Кіровоградській обласній раді Ради профспілки автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України, а в штат Ленінського районного суду міста Кіровограда зарахований наказом начальника Управління юстиції у Кіровоградській області №150 від 07.10.1996, про що в його трудову книжку 08.10.1996 внесений відповідний запис. Колегія суддів зазначає, що Указом Президента України "Про призначення суддів" №814/96 від 07.09.1996 року відповідно до статті 127 та частини 1 статті 128 Конституції України ОСОБА_1 призначено суддею Ленінського районного суду міста Кіровограда строком на п`ять років. Отже статус судді позивач набув 07.09.1996 року, з цієї дати розпочався п`ятирічний строк першого призначення позивача на посаду професійного судді і з цієї дати слід обраховувати його стаж роботи на посаді судді. Саме до такого висновку дійшла Вища рада правосуддя у рішенні №88/0/15-23 від 21.02.2023 року, пославшись на пункт 15.3 Регламенту Вищої ради правосуддя. Верховний Суд у постановах від 09.11.2018 року у справі №243/4794/17, від 11.12.2018 року у справі №522/5168/17, від 30.01.2020 року у справі №592/3694/17, від 23.06.2022 року у справі №620/6422/20 вказав, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання, а також визначення його розміру. З урахуванням стажу роботи позивача безпосередньо на посаді судді та додаткових трьох років роботи в галузі права, який відповідачем не заперечується та становить 28 років 11 місяців 14 днів, а також спірних періодів проходження строкової військової служби з 02.11.1975 року по 02.11.1977 року (2 роки), половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному юридичному закладі з 01.09.1982 року по 01.07.1986 року (1 рік 11 місяців), стажу судді з дати призначення Указом Президента України з 07.09.1996 року по 07.10.1996 року (1 місяць 1 день), які також мають бути враховані до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, позивач на дату припинення повноважень судді у зв`язку з досягненням 65 років мав такого стажу 32 роки 11 місяців 15 днів, що встановлено також у рішенні Вищої ради правосуддя №88/0/15-23 від 21.02.2023 року. Це давало позивачу право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 23.09.2022 року в розмірі 74 % суддівської винагороди (50 % + (32 20) х 2%). Колегія суддів вважає, що відповідачі, не врахувавши вказані спірні періоди до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, та не призначивши йому щомісячне довічне грошове утримання з 23.09.2022 року, у спірних правовідносинах допустили протиправну бездіяльність. В даному випадку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача та наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову. В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду позивачем не оскаржується, тому колегія суддів не перевіряє обґрунтованість рішення в цій частині. Щодо посилання відповідача-3 на наявність підстав для закриття провадження у даній справі, на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звертався за захистом порушеного права до Кіровоградського окружного адміністративного суду та просив визнати незаконним та скасувати рішення №935040179294 від 13.04.2023 року про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66 %, вважаючи що його прийняло Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Додатково просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи на посаді судді з 07.09.1996 року по 23.09.2022 року, період проходження строкової військової служби з 02.11.1975 року по 02.11.1977 року та половину строку навчання у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1982 року по 01.07.1986 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 74 % від заробітної плати судді на день звільнення у відставку, починаючи з дня набуття права на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання, яке виникло з наступного дня після досягнення ним 65 років, а саме з 23.09.2022 року. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року в провадженні справи № 340/2452/23 позов задоволено. Натомість, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.09.2023 року рішення скасовано, у позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що оскаржене позивачем рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №935040179294 від 13.04.2023 року не приймалося, оскільки приймалося підрозділом органу, що призначає пенсію визначеного за принципом екстериторіальності. Проте суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги, пред`явлені до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області, який не вирішував питання щодо поданої позивачем заяви про призначення пенсії, не з`ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача. Через те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості заміни неналежного відповідача, колегія суддів зробила висновок про необхідність відмови у задоволенні позову, як такого, що поданий до неналежного відповідача (а.с.98-101). Оскільки у даній справі позивач пред`явив позов до належних відповідачів (інші сторони), відсутні і підстави для закриття провадження на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України. На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційні скарги відповідача-1 та 3 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі № 340/9092/23 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак