Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/8327/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2024 р. Справа № 480/8327/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2023, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 27.12.23 по справі № 480/8327/23 за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені, ВСТАНОВИВ: Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якій просить суд: - стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 34335,35 грн.; - стягнути з відповідача пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1208,68 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, СОВ ФСЗОІ зазначило, що відповідач не вжив заходів щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю та не виконав свій обов`язок з виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим порушив приписи статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", що є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для осіб з інвалідністю, а також для нарахування пені за прострочення сплати згаданих санкцій. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 позовну заяву Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції в сумі 34335,35 (тридцять чотири тисячі триста тридцять п`ять) грн 35 коп. та пеню в сумі 1208,68 (одна тисяча двісті вісім) грн 68 коп. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що після отримання від Пенсійного фонду України інформації, позивач повинен був обрахувати середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу відповідача за 2022 рік. Апелянт зазначив, що за розрахунком згідно методики, визначеної Інструкцією, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача за 2022 рік складає 7 працівників ((7 + 7 + 7 + 7 т 6,84 + 7,30 + 7 +7 + 7 + 8,26 + 8 + 8) / 12 = 7,28 ~

7. Округлення середньооблікової чисельності штатних працівників здійснюється за правилом парної цифри). Крім того, саме така середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача підтверджується: копіями податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1, 2, 3, 4 квартал 2022 року; копіями відомостей по нарахуванню заробітної плати по ФОП ОСОБА_1 за 2022 рік; копіями табелів обліку використання робочого часу за 2022 рік по ФОП ОСОБА_1 ; копіями наказів щодо прийому на роботу та звільнення з роботи працівників, а також щодо затвердження та внесення змін до штатного розпису по ФОП ОСОБА_1 за 2022 рік. Отже, у зв`язку з відсутністю визначених законом підстав щодо обов`язку відповідача створення робочих місць для осіб з інвалідністю, оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників ФОП ОСОБА_1 становить 7 осіб, як наслідок, відсутні підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій. У свою чергу, середньооблікову чисельність штатних працівників у кількості 7,58 осіб з подальшим округленням до 8 позивач та суд першої інстанції отримати взагалі не керуючись будь-якими методиками чи нормативними актами, що як зазначено вище, суперечить положенням частини 2 статті 19 Конституції України. Таким чином, при ухваленні рішення судом першої інстанції допущено неправильне застосуванням норм матеріального права, а саме, неправильне тлумачення положень ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", рішення суду не відповідає вимогам щодо законності і обґрунтованості судового рішення, встановленим ст. 242 КАС України. Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що згідно відомостей Централізованого банку даних з проблем інвалідності сформованої на підставі інформації наданої Пенсійним фондом України, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2022 рік ФОП ОСОБА_1 , саме на підставі його розрахунків, складала 8 (7,58) осіб, а саме: січень - 7 осіб; лютий - 7 осіб; березень - 7 осіб; квітень - 7 осіб; травень - 7 осіб; червень - 7 осіб; липень - 7 осіб; серпень - 7 осіб; вересень - 7 осіб; жовтень - 10 осіб; листопад - 9 осіб; грудень - 9 осіб. Отже, 91 особа (7+7+7+7+7+7+7+7+7+10+9+9) : 12 місяців 2022 року = 8 (7,58) - середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Відповідача за рік, що передбачає виконання нормативу за яким встановлено працевлаштування відповідачем 1 особи з інвалідністю у 2022 році, що підтверджується скріншотом середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу у 2022 рік за звітом Централізованого банку даних з проблем інвалідності. Проте, відповідачем у 2022 році працевлаштовано осіб з інвалідністю: 0 осіб. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина 2 статті 19 Закону). Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування роботодавцем осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (частина 4 статті 19 Закону). Тобто, Відповідачем у 2022 році при розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік у 8 осіб працевлаштовано 0 осіб з інвалідністю при нормативі у працевлаштуванні -1 особи з інвалідністю. Роботодавці, де середиьооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції (частина 1 статті 20 Закону). Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, що забезпечує робочими місцями фізичних осіб та відповідно до вимог чинного законодавства перебуває на обліку за місцем реєстрації у Сумському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Територіальним відділенням Фонду у автоматизованому режимі за допомогою програмного комплексу "Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю" Централізованого банку даних з проблем інвалідності 17.04.2023 сформовано та підписано розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачу, за формою, затвердженою Порядком, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 8 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону) - 1 особа. За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції та пеню у загальній сумі 34335,35 грн (а.с. 4-5). Зазначені санкції та пеню в добровільному порядку відповідач не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду про стягнення вказаних сум у примусовому порядку. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991р. №875-XII. Частиною другою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті. Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю. Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України. Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" регламентовано Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженим постановою КМУ від 31.01.2007р. №70. Предметом проведення перевірки, відповідно до п. 2 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є реєстрація суб`єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів; подання суб`єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Відповідно до п.16 Порядку у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності. Пунктом 17 вказаного Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду. Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 №553 Порядок від 31 січня 2007 року №70, яким врегульовано питання подачі роботодавцями звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, втратив чинність. Таким чином, подання роботодавцями до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю (форма № 10-ПОІ) вже не вимагається. Тобто, за 2022 рік подавати звіт не потрібно. Відповідну інформацію щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного фонду України. У постанові від 21.11.2022 по справі №400/3957/21 Верховний Суд зазначив, що саме Держпраці та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Після затвердження постановою Кабінету Міністрів України №466 від 05.06.2019 "Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю" та внесення змін до статті 19 Закону №875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці. У вказаній постанові Верховного Суду від 21.11.2022 по справі №400/3957/21 колегія суддів зазначила, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій. Так, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правова

позиція Верховного Суду, викладена у постанові у справі №400/3957/21. Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною. З огляду на вищезазначене колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до або після формування розрахунку Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надало до територіального органу Держпраці вказану інформацію про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також доказів того, що територіальним органом Держпраці проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік. Між тим, позивач вказує, що згідно відомостей Централізованого банку даних з проблем інвалідності сформованої на підставі інформації наданої Пенсійним фондом України, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2022 рік ФОП ОСОБА_1 , саме на підставі його розрахунків, складала 8 (7,58) осіб, а саме: січень - 7 осіб; лютий - 7 осіб; березень - 7 осіб; квітень - 7 осіб; травень - 7 осіб; червень - 7 осіб; липень - 7 осіб; серпень - 7 осіб; вересень - 7 осіб; жовтень - 10 осіб; листопад - 9 осіб; грудень - 9 осіб. Отже, 91 особа (7+7+7+7+7+7+7+7+7+10+9+9) : 12 місяців 2022 року = 8 (7,58) - середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача за рік, що передбачає виконання нормативу за яким встановлено працевлаштування відповідачем 1 особи з інвалідністю у 2022 році. Разом із тим, відповідач вказане заперечує. Свої доводи відповідач мотивує тим, що 26.05.2022 у відповідача звільнився працівник ОСОБА_2 (на кінець місяця кількість працівників становила 6,84 ос.); 01.06.2022 прийнято на роботу ОСОБА_3 , 22.06.2022 прийнято на роботу ОСОБА_4 , 30.06.2022 звільнився ОСОБА_5 (на кінець місяця кількість працівників становила 7,30 ос.); 03.10.2022 прийнято на роботу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 12.10.2022звільнилась ОСОБА_8 (на кінець місяця кількість працівників становила 8,26 ос.). Вказане підтверджується копіями наказів про прийняття та звільнення з роботи, копіями наказів про внесення змін до штатного розпису, штатним розписом (а.с. 124-141). Отже, відповідач стверджує, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача за 2022 рік складає 7 працівників ((7 + 7 + 7 + 7 т 6,84 + 7,30 + 7 +7 + 7 + 8,26 + 8 + 8) / 12 = 7,28 ~

7. Округлення середньооблікової чисельності штатних працівників здійснюється за правилом парної цифри). Тобто, між сторонами існує спір щодо нормативу працевлаштування інвалідів. Колегія суддів зазначає, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб`єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення. Водночас, такі обставини можуть бути встановлені лише за наслідками проведення органами Держпраці планових або позапланових перевірок. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно із ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю передчасно, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання ФОП ОСОБА_1 нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій. На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та відсутність підстав для їх задоволення. Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч.2 ст.317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Судові витрати розподіляються на правилами ст.139 КАС України. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі №480/8327/23 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 по справі № 480/8327/23 - скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 14004771) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4026,00 (чотири тисячі двадцять шість гривень 00 коп.) грн. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова