Постанова Харківський апеляційний суд № 643/2291/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №: 643/2291/24 Головуючий 1 інстанції: Поліщук Т.В. Провадження №: 33/818/971/24 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М. Категорія: ч. 1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві ОСОБА_1 , без участі особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , з участю його захисника Березовського Є.В.., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надходило заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника правопорушника на постанову Московського районного суду м. Харкова від 15 05 2024 року,- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 605, 60 коп. Судом першої інстанції встановлено, що 27.02.2024 о 17 год. 31 хв. водій ОСОБА_2 по проспекту Ювілейний, 88, в м. Харкові, керував транспортним засобом «Opel Kadett», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проведений у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, тест № 2660, результат огляду становить 1,44 ‰, чим порушив вимоги п.2,9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 адвокат Березовський Є.В. в судовому засіданні прохав закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення з підстав викладених у заяві від 26.03.2024, посилаючись на грубе порушення працівниками поліції ч. 2 ст. 35 Закону України Про національну поліцію», оскільки працівником поліції не проінформовано водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки, у визначеної у цій статті. Крім того, на відеозаписах не зафіксовано факт знаходження ОСОБА_2 за кермом транспортного засобу або факту керування ним транспортного засобу. У відношенні ОСОБА_2 поліцейськими не було застосовано жодного із обов`язкових заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, що свідчить про безпідставність та незаконність складення такого протоколу. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо наявності у ОСОБА_2 первинних ознак алкогольного сп`яніння, як зазначено поліцейськими в акті огляду на стан сп`яніння, та зазначений факт не підтверджено матеріалами відеозапису з нагрудної камери. Крім того, поліцейські були зобов`язані залучити свідків, але цього не зробили. За викладеного вважав, що вина ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами по справі. На думку суду першої інстанції, факт правопорушення підтверджується відомостями, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 901661 від 27.02.2024; результатами тесту технічного засобу «Drager Alkotest 6820», результат якого показав 1,44‰; відеозаписі з нагрудних камер поліцейських з місця події, рапорті працівника поліції. Таким чином, суд визнав ОСОБА_2 винним в порушенні вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції захисник правопорушника ОСОБА_2 адвокат Березовський Є.В. подав апеляційну скаргу разом із запереченнями, яка містить прохання про скасування постанови Московського районного суду м. Харкова від 15 05 2024 року у справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги апелянт вказує, що постанова Московського районного суду м. Харкова від 15 05 2024 року є неповною, незаконною і необґрунтованою. Крім того, захисник вказує, що доказів на доведення вини у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП недостатньо. Додатково вказує, працівники поліції не роз`яснили водію ОСОБА_2 його права та обов`язки, не залучили свідків та не забезпечили повну відео фіксацію розгляду справи. Разом з цим працівники поліції не зробили контрольний забір повітря для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора DRAGER. Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати. Позиції учасників апеляційного провадження В судове засідання суду апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не з`явився, довірив представляти його інтереси захиснику Березовському Є.В., який підтримував апеляційну скаргу в повному обсязі, вину в діях ОСОБА_2 не визнав. Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості. Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан алкогольного сп`яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п.2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Судовим розглядом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 901661 27.02.2024 о 17 год. 31 хв. водій ОСОБА_2 по проспекту Ювілейний, 88, в м. Харкові, керував транспортним засобом «Opel Kadet», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проведений у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, тест № 2660, результат огляду становить 1,44 ‰, чим порушив вимоги п.2,9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. При аналізі відеозапису, що долучений до матеріалів справи (а.с.2), вбачається факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом «Opel Kadet», державний номерний знак НОМЕР_1 ,проходження ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп`яніння, за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат огляду якого становить 1,44 ‰, та факт згоди ОСОБА_2 із результатом огляду. Крім того, із відеозапису вбачається факт роз`яснення прав та обов`язків ОСОБА_2 одним із працівників поліції, що суперечить доводам захисника в апеляційній скарзі та в судовому засіданні. Додатково суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що присутність свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відео реєстратора чи іншого технічного запису відеозапису. При цьому, доказами має бути відео фіксація огляду чи відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Працівниками поліції був долучений до матеріалів справи диск з відео фіксацією подій, що мали місце 27.02.2024, який був предметом дослідження в судовому засіданні суду як першої інстанції, так і апеляційної. При перегляді відеозапису в суді апеляційної інстанції вбачається, що водій ОСОБА_2 не надав жодних заперечень діям працівників поліції та погодився із результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння. Суд апеляційної інстанції ставиться критично до доводів захисника Березовського Є.В. шодо наявності стану хвилювання ОСОБА_2 в момент проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що завадило правопорушнику висловити свої заперечення. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо його винуватості у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Додатково апеляційний суд не вбачає порушень вимог Інструкції з боку інспектора поліції щодо виявлення ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_2 та законності пропозиції проведення огляду останнього на стан алкогольного сп`яніння. Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, у зв`язку з чим, апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_2 свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП. Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП. Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені. У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21 01 1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними та не обґрунтованими. З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд ПОСТАНОВИВ : Постанову Московського районного суду м. Харкова від 15 05 2024 року по справі щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП України, - залишити без змін. Апеляційну скаргу захисника, - залишити без задоволення. Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено. Суддя Харківського апеляційного суду О.М.Курило