Постанова 4803 № 199/2370/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1608/24 Справа № 199/2370/24 Суддя у 1-й інстанції - СЕНЧИШИН Ф. М. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Кріпаченка Д.С. на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокат Кріпаченко Д.С. 05 червня 2024 року подав апеляційну скаргу, тобто після закінчення встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на оскарження постанови суду. В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову районного суду. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, виходячи з такого. Відповідно до ст.ст. 289, 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Як видно з матеріалів справи 17 березня 2024 року працівниками поліції було складено щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і повідомлено останнього про розгляд адміністративної справи в Бабушкінському районному суді м.Дніпропетровська 17 квітня 2024 року о 10.00 год., що підтверджується підписом останнього у відповідній графі протоколу. Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи містяться заява ОСОБА_1 до начальника УПП в Дніпропетровської області про передачу справи до суду за місцем проживання, а саме до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, до якої долучено копію договору оренди житлового приміщення, із зазначенням адреси АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим, як слідує з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з додатками до нього було направлено до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська. Судом першої інстанції неодноразово здійснювались заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи, зокрема, в матеріалах справи наявна судова повістка про виклик ОСОБА_1 до судового засідання на 08.40 год. 02 квітня 2024 року. Як слідує з матеріалів справи у зазначені вище дату та час ОСОБА_1 з`явився до суду, просив відкласти розгляд справи та надати час для ознайомлення з матеріалами, у зв`язку з чим за заявою ОСОБА_1 розгляд справи було відкладено на 09.00 год. 11 квітня 2024 року, про що було повідомлено ОСОБА_1 під розпис (а.с. 14). При цьому, як вбачається з заяви ОСОБА_1 , останній просив відкласти розгляд справи для ознайомлення його захисником зі справою, разом з тим відомості про особу захисника ОСОБА_1 суду не повідомив і така особа до суду для ознайомлення з матеріалами провадження не зверталася. Крім того, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 11 квітня 2024 року до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою. Відкладення розгляду адміністративної справи не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах визначених строків, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи безпосередньо судом під підпис до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності останнього. Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що такі дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, спрямовані на ухилення від відповідальності внаслідок спливу строку, визначеного ст. 38 КУпАП. Також, апеляційний суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду, тож особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності мав об`єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення. Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Оскільки норми КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку, то такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, Постанова ВСУ від 13 липня 2016 року по справі № 3-774гс16, так і судова практика Європейського суду з прав людини. Тобто, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у вказаний принцип. В той же час, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Відповідно до чинного законодавства початок 10-денного строку на апеляційне оскарження починається з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії учасниками судового провадження. Згідно матеріалів справи 13 травня 2024 року захисниквже звертався з аналогічною апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження цієї постанови. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 травня 2024 року захиснику ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року, а апеляційна скарга була йому повернута. Між тим, повторний апеляційний перегляд аналогічних вимог чинним КУпАП не передбачено. Отже, клопотання захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Кріпаченка Д.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року вже підлягало розгляду, і за його результатом апеляційним судом прийнято рішення, яке набрало законної сили, тому підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови не має, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Кріпаченка Д.С. на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 квітня 2024 року повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот