Постанова Одеський апеляційний суд № 522/18594/23-Е

Номер провадження: 22-ц/813/2666/24 Справа № 522/18594/23-Е Головуючий у першій інстанції Ковтун Ю.І. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.05.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого - Громіка Р.Д., суддів - Дришлюка А.І., Сегеди С.М., за участю секретаря - Триколіч І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2023 року у справі заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Шевцова Дора, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту, що має юридичне значення, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовної заяви. До Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи Шевцова Дора, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить: Встановити юридичний факт народження ОСОБА_2 , дитини чоловічої статі, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вікторовка, Березівський район, Одеська область, Україна, живонародженої, яка за рахунком дитина народилась у матері, включаючи новонародженого - друга, відомості про документи, що підтверджують факт народження дитини - рішення Приморського міськрайонного суду Одеської області від (дата винесення рішення) № (номер винесеного рішення); мати - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянка Грузії, місце проживання м. Одеса, Україна; підстава запису відомостей про батька - Рішення Приморського міськрайонного суду Одеської області від (дата винесення рішення) № (номер винесеного рішення); батько - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина України паспорт серія НОМЕР_1 , місце проживання м. Одеса, Україна; підстава запису відомостей про батька - Рішення Приморського міськрайонного суду Одеської області від (дата винесення рішення) № (номер винесеного рішення). Звертаючись до суду з даною заявою заявник зазначає про те, що встановлення даного факту необхідно йому для подальшої реєстрації народження в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та отримання паспорта громадянина України. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2023 року відмовлено у відкриті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Шевцова Дора, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що у заявника відсутня документація для звернення до органів ДРАЦС, а тому суд дійшов помилкового висновку про можливість позасудового звернення. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції . Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до припису п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції послався на те, що заявник не позбавлений права звернутися для вирішення вказаного питання до органів реєстрації актів цивільного стану як суб`єкта владних повноважень, з метою державної реєстрації народження дитини, а у випадку отримання відмови компетентного органу заявник має право оскаржити її в судовому порядку. Отже враховуючи, що у даному випадку захист цивільних прав заявника повинен здійснюватися у позасудовому порядку, дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на таке. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Де Жуфр да ла Праделль проти Франції» De Geouffre de la Pradelle v. France від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87). Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, тому суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, може відбуватися у добровільному порядку, а саме: за спільною заявою матері та батька дитини (стаття 126 СК України); або ж у судовому порядку (стаття 128 СК України). Згідно з пунктом 4 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження. Звертаючись із заявою про встановлення факту ОСОБА_1 зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась дитина чоловічої статі, яку назвали ОСОБА_2 від батька ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та матері ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Разом із тим реєстрація акта цивільного стану не було здійснено належним чином, так як мати ОСОБА_3 народжувала дитину на дому за адресою: АДРЕСА_1 . Після народження мати звернулась до медичного закладу з метою огляду у лікаря-гінеколога та дитини у педіатра лише 27 грудня 2013 року, що підтверджується довідкою КЗ «Березівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» №201 від 29.03.2018 та відповіддю КЗ «Березівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» №151 від 06.03.2018. 03 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про реєстрацію народження дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відділу ДРАЦС у місті Одесі. На вказаний запит надано відповідь від 03.02.2022 №2/24.29-107, відповідно до якої рекомендовано надати або документи, або звернутись до суду. Апеляційний суд констатує, що у заявника відсутні документи, що підтверджують факт народження ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), то не вбачається врегулювання питання у позасудовому порядку, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження. Додатково колегія суддів звертає увагу, що у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, яке відбулось 22 травня 2024 року, Шевцова Дора вказала, що ОСОБА_1 є батьком дитини та вони загалом мають двох дітей. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та розглянув справу з порушенням юрисдикційних правил, що призвело до постановлення помилкової ухвали й у відповідності до ст. 377, п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та передання справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції. Повний текст судового рішення. Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Суддя Дришлюк А.І. перебував у відрядженні з 03 червня по 04 червня 2024 року, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом. Повний текст судового рішення виготовлено 05 червня 2024 року. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 377, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2023 року скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 05 червня 2024 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: С.М. Сегеда А.І. Дришлюк