Ухвала КАС ВС № 380/19905/23

УХВАЛА 11 червня 2024 року м. Київ справа №380/19905/23 адміністративне провадження №К/990/21018/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі №380/19905/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ : У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач), в якому просив визнати протиправну бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168), у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі його у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 28 вересня 2022 року по 19 листопада 2022 року, з 10 грудня 2022 року по 20 січня 2023 року, з урахуванням фактично сплачених сум, зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої цією постановою у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі його у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за вищевказані періоди, з урахуванням фактично сплачених сум. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року, у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю. Не погоджуючись із вказаним судовим рішеннями, представник ОСОБА_1 - адвокат Кириленко Андрій Володимирович, звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її засобами поштового зв`язку. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що ОСОБА_1 проходить службу на посаді, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності. Крім того, як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №380/19905/23 в порядку спрощеного позовного провадження. В касаційні скарзі позивач, посилаючись на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що звернення з касаційною скаргою обумовлено неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права через відсутність висновку Верховного Суду (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України) стосовно застосування норм, передбачених: пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім 'ям під час дії воєнного стану», пунктом 2-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану», пунктами 4, 11 Наказу Адміністрації Держприкордонслужби від ЗО липня 2022 року № 392- /0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 " (далі - Наказ № 392), пунктами 3, 7, 8 Наказу Адміністрації Держприкордонслужби № 628/0/81-22-АГ від 09 грудня 2022 року "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 " (далі - Наказ № 628), пунктами 3, 4 Окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23 червня 2022 року, в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень зазначених наказів для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно п. 2-1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168, а саме: визначення вичерпного переліку документів, обоє 'язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; ' порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває). Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України, що є підставами для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України, УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі №380/19905/23.

2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

3. Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду справу №380/19905/23.

4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Н.М. Мартинюк Л.О. Єресько , Судді Верховного Суду