Постанова 4818 № 638/11943/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/11943/23 Головуючий суддя І інстанції Штих Т. В. Провадження № 22-ц/818/1343/24 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: про стягнення заборгованості ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2024 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах : головуючого Яцини В.Б., суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на заочне рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 09 січня 2024 року, по справі № 638/11943/23, за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: У вересні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на підставі Анкети-заяви № б/н від 26.06.2008 року. 03.07.2008 уклав з позивач договір про надання банківських послуг та отримав кредитну картку. Зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір приєднання, що підтверджується підписом у заяві. Вказав, що банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач після отримання кредитних коштів не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 11.06.2023 має заборгованість у розмірі 93109 грн 02 коп, яка складається з: 76133 грн 31 коп. заборгованість за кредитом, 16975 грн 71 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом Вказав, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав банку. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.06.2008 у розмірі 93109,02 грн та судові витрати в розмірі 2 684,00 грн. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 09 січня 2024 року було частково задоволено позов. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 03.07.2008 в розмірі 76 133,31 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 200,88 грн В іншій частині в задоволенні позову відмовити. Не погоджуючись з рішенням суду Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами, ухваливши в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за процентами в розмірі 16975,71 грн, в іншій частині рішення залишити без змін, судові витрати покласти на відповідача. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, не звернув увагу на те, що відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено процентну ставку в межах та поза межами пільгового періоду. Тобто відповідач при укладенні кредитного договору був належним чином повідомлений про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків. Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило. Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Судова колегія, відповідно до ст. 367 ЦПК України дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» необхідно задовольнити, заочне рішення суду в оскаржуваній частині скасувати. Заочне рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови кредитування, зокрема щодо відсотків. Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 був укладений договір № б/н від 26.06.2008 на отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. 13 жовтня 2016 року між банком та ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту. За змістом статті 1056 - 1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Згідно з вказаним договором, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 1000 грн, який в подальшому збільшено 23.02.2009 до 2 000 грн, з 21.10.2009 до 1560 грн, з 06.10.2010 до 1760 грн, з 24.11.2010 до 1960, з 05.01.2011 до 2160, з 13.10.2016 до 3500, з 15.08.2018 до 10000,00, з 23.08.2018 до 14500,00 грн., з 23.08.2018 до 12000,00 грн, з 26.11.2018 до 16000,00 грн, з 22.02.2019 до 18000,00 грн, 27.11.2019 до 23000,00 грн, 07.08.2020 до 28000,00 грн з 13.09.2021 до 35000,00 грн, з 14.12.2021 до 75000,00 грн, а з 26.12.2022 кредитний ліміт становив 0 (а.с.17). З довідки Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» вбачається, що за вказаним договором ОСОБА_1 була видана кредитна картка «Универсальна» - № НОМЕР_1 , дата відкриття 26.06.2008, термін дії якої до 01/10. В подальшому ОСОБА_1 неодноразово отримувала наступні карти, а саме: 26.02.2010 карта «Универсальна» - № НОМЕР_2 термін дії якої до 10/13; 20.11.2013 карта «Универсальна» - № НОМЕР_3 термін дії якої до 07/17; 08.11.2016 карта «Универсальна» с індівідуальним дизайном НОМЕР_4 термін дії якої до 09/18; 27.05.2017 карта «Универсальна» - № НОМЕР_5 термін дії якої до 05/21; 15.08.2018 карта «Универсальна GOLD» - № НОМЕР_6 термін дії якої до 06/22; 18.01.2022 карта «Универсальна GOLD» - № НОМЕР_7 термін дії якої до 02/26. До суду першої інстанції надано паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 13 жовтня 2016 року, в якому зазначено: тип кредиту відновлювальна кредитна лінія шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; сума/ліміт кредиту до 200 000,00 грн; строк договору, місяців 12 місяців; строк кредитування, місяців до 12 місяців; мета отримання кредиту споживчі потреби; процентна ставка у межах пільгового періоду 0,00001% річних; процентна ставка за межами пільгового періоду 42% річних, 40,08% річних; тип процентної ставки фіксована; порядок повернення кредиту договірного списання з рахунку клієнта, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим договором, 1-го числа календарного, наступного за місяцем, у якому здійснено трати за рахунок кредитного ліміту за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта; шляхом внесення клієнта коштів в розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому здійснено трати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн, щомісячно; 10% від заборгованості, але не менше 100,00 грн, щомісячно у разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення; пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання, але не більше за 15% суми прострочення платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань, не може перевищувати половини суми, одержаної за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін; штрафи за прострочення більш ніж 30 днів немає; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 84%, 81,6% (а.с.20-35). Взяті на себе зобов`язання за договором № б/н від 26 червня 2008 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні ресурси, однак в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за договором № б/н від 26 червня 2008 року належним чином не виконав. Із розрахунку заборгованості за договором № б/н від26 червня 2008 року року вбачається, що станом на 11 червня 2023 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 93109,02 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 76133,31 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом 16975,71 грн. Відмовляючи в задоволенні позову банку в частині стягнення відсотків, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 26 червня 2008 року, посилався на анкету-заяву та паспорт споживчого кредиту, які були підписані ОСОБА_1 . Як вбачається з паспорту споживчого кредиту від 13 жовтня 2016 року сторони погодили, що процентна ставка у пільговий період 0,00001% річних; процентна ставка поза межами пільгового періоду 42% річних. Тобто, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами. Тому, наявні правові підстави для стягнення не тільки тіла кредиту, а також заборгованості за простроченими відсотками. Матеріали справи свідчать про те, що строк кредитної картки, який співпадає із строком дії кредитного договору, закінчується у серпні 2026 року. Як вбачається з розрахунку заборгованості, нарахування відсотків на кредит проводилося до 11 червня 2023 року. З розрахунку заборгованості та виписки з рахунку вбачається, що розмір заборгованості за простроченими відсотками становить 16975,71 грн. (а.с. 3-16, 43-69) У зв`язку з чим, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення на користь Банку відсотків, посилаючись на те, що відсоткова ставка не зазначена у підписаній відповідачем заяві, оскільки останнє спростовується змістом заяви ОСОБА_1 від 26.06.2008, в якій зазначена базова процентна ставка за кредитним лімітом 3% на місяць на залишок заборгованості, з чим він ознайомився, погодився, про що свідчить його власноручний підпис, а також витягом з його рахунку, який підтверджує факт отримання, витрачання кредитних коштів, а також разом з розрахунком розмір заборгованості (а.с.19). Отже, дослідивши вказані докази апеляційним судом було встановлено, що в анкеті-заяві від 26 червня 2008 року сторони обумовили розмір процентної ставки, а саме - 3% на місяць (що в перерахунку на рік становить 36%). Таким чином, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність визначеної процентної ставки в анкеті-заяві від 26 червня 2008 року. Враховуючи зазначене, обґрунтованими є доводи позивача щодо визначення процентної ставки в підписаній відповідачем анкеті-заяві. Вказаний висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №136/840/17 (провадження № 61-2518св18). Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що правових підстав для відмови в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за відсотками в розмірі 16975,71 грн у суду першої інстанції не було. Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в оскаржуваній частині, що є підставою для скасування судового рішення в цій частині та ухвалення нового судового рішення з задоволенням позову банку в цій частині. В іншій частині заочне рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовну заяву та апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено, тому судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2 684,00 грн та судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 4 026,00 грн, а всього в розмірі 6 710,00 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк». У зв`язку з чим судове рішення в частині стягнення судового збору в розмірі 2 200,88 грн також підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 січня 2024 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове судове рішення в цій частині. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості за відсотками - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» 16975,71 грн заборгованості за відсотками за кредитним договором № б/н від 26 червня 2008 року. Заочне рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судового збору в розмірі 2200,88 грн за подання позову скасувати. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» 6 710,00 грн судового збору за подання позову та апеляційної скарги. В іншій частині заочне рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 06 червня 2024 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді колегії І.В.Бурлака. Ю.М.Мальований.