Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/5100/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5100/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у тому, що ним не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 246677,23 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 15.09.2022 у справі №640/359/21; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області на наступний виплатний період на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 246677,23 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Київський окружний адміністративний суд ухвалив 15.09.2022 у справі №640/359/21; - встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення суду. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року відмовлено у відкритті провадження. Суд першої інстанції виходив з того, що даний позов фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2022 у справі №640/35974/21, а тому обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що правовідносини в рамках даного спору і справи №640/35974/21 не є тотожними, що виключає наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій. Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, дійшов висновку, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Згідно з положеннями ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. В ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а. Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше. Відповідно до вимог ст.383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наведене свідчить, що вчинені на виконання судового рішення дії можуть бути досліджені судом на предмет їх відповідності вимогам законодавства та дотримання прав позивача в рамках процедури судового контролю, ініційованої у відповідності до ст.383 КАС України. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його належного виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У постанові від 29.07.2021 у справі № 460/350/19 Верховний Суд підкреслив, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Таким чином, не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2022 у справі №640/35974/21 адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 по 04.09.2019 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018; - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 9675 від 14.09.2021 з урахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад (5 920,00 грн), оклад за військовим званням «підполковник» (1 410,00 грн), надбавка за вислугу років 50 % (3 665,00 грн), надбавка за особливості проходження служби 65 % (7 146,75 грн), надбавка за службу в умовах режимних обмежень 20 % (1 184,00 грн), надбавка за кваліфікацію 5 % (296,00 грн), премія 35 % (2 072,00 грн), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанов Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням 100 % підвищення пенсії до 04.09.2019; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити неотримані за минулий час суми пенсії ОСОБА_1 , зокрема 100 % суми підвищення пенсії з 05.03.2019 по 04.09.2019, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому, предметом розгляду справи №640/35974/21 була незгода позивача з діями пенсійного органу щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 9675 від 14.09.2021 з урахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад (5920,00 грн), оклад за військовим званням «підполковник» (1410,00 грн), надбавка за вислугу років 50 % (3665,00 грн), надбавка за особливості проходження служби 65 % (7146,75 грн), надбавка за службу в умовах режимних обмежень 20 % (1184,00 грн), надбавка за кваліфікацію 5 % (296,00 грн), премія 35 % (2072,00 грн), відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанов Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням 100 % підвищення пенсії до 04.09.2019. Водночас, зі змісту даної позовної заяви вбачається, що предметом даного адміністративного позову є незгода позивача з невиконанням відповідачем рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2022 у справі №640/35974/21 в частині не здійснення належної виплати пенсії позивача, а саме щодо не включення в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «Ощадбанк» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 246 677,23 грн, нараховану на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2022 у справі №640/35974/21. Отже, позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо неналежного виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 15.09.2022 у справі №640/35974/21, зокрема в частині не здійснення належної виплати пенсії позивача, а саме щодо не включення в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «Ощадбанк» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за з 01.12.2022 по 31.12.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 246677,23 грн. Відтак, спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 15.09.2022 у справі №640/35974/21, зокрема питанням є застосування Порядку №1956 від 30.08.1999 при виконанні рішення суду. Крім цього, в обґрунтування своїх вимог позивач теж посилається на невиконання та неналежне виконання відповідачем рішення суду у справі №640/35974/21. Таким чином, цей позов спрямований на спонукання відповідача виконати рішення суду у справі №640/35974/21 в частині виплати позивачу пенсії після її перерахунку. З аналізу встановлених обставин та наведених у позовній заяві доводів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір у даній справі фактично спрямований на належне виконання іншого судового рішення, а саме рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва 15.09.2022 у справі №640/35974/21, а доводи позивача, викладені в позовній заяві зводяться до незгоди з бездіяльністю відповідача, допущеною на виконання такого судового рішення. Тобто, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими ст.383 КАС України пов`язує наявність підстав для вирішення питання щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. За приписами ч.5 ст.383 КАС України розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання. Відповідно до ч.6 цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити ст.129-1 Конституції України. З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача, вчиненими на виконання вищевказаного судового рішення, порушено його права, свободи чи інтереси, то він може звернутися до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов. Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються. Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, від 27.04.2021 у справі №460/418/20, від 26.05.2022 у справі №640/14941/21 та від 20.07.2022 у справі №420/16529/21, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі. Викладеним, у свою чергу, спростовується посилання апелянта на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, адже навпаки, суд першої інстанції з дотриманням норм чинного законодавства вказав позивачу на правильний спосіб захисту порушених, на переконання позивача, прав останнього. При цьому у спірному випадку не можна вважати оскаржувану ухвалу позбавленням права особи на доступ до правосуддя з підстав відмови у відкритті провадження, оскільки, як вже неодноразово було підкреслено вище, адміністративний процесуальний закон у таких випадках передбачив окремий інститут судового впливу на суб`єкта владних повноважень - судовий контроль. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Отже, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого спору і між тими самим сторонами, то наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, на що було вірно вказано судом першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, тому відсутні підстави для її скасування. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 10.06.2024. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна