Постанова Київський апеляційний суд № 759/19196/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ковальська В.В., розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та представника потерпілого Олексієнка М.М. у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - в с т а н о в и в: Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 25 вересня 2023 року о 09 годині 47 хвилин рухався по просп. Берестейському, 83, шляхопровід електроопора №5 у місті Києві, керував автомобілем «Mazda CX-9», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, рухаючись смугою для громадського транспорту, позначеною відповідною дорожньою розміткою п. 1.12 та п. 1.24 ПДР, під час перестроювання не був уважним, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, не дав дорогу транспортному засобу «SEAT Ateca», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись та вчинив зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3 (б); 10.1; 10.3 ПДР України, в зв`язку з чим його дії кваліфіковані за ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Апелянт вважає, що зазначена постанова судді винесена з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, при цьому, суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним доказам та обставинам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому така постанова судді не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає до скасування. Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що постанова не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Так, на думку апелянта, в оскаржуваній постанові судді не наведено жодного доказу вини водія ОСОБА_1 у скоєнні даного правопорушення, в тому числі, не зазначено жодних відомостей про фіксування подій на нагрудну камеру поліцейського, а також, не визначено, яким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що саме водій ОСОБА_1 вчинив порушення п.п.2.3 (б), 10.1, 10.3 ПДР України. Також, з діями інспектора патрульної поліції під час складання протоколу ААД №529710 про адміністративне правопорушення від 25 вересня 2023 року ОСОБА_1 категорично не погоджується, оскільки даного правопорушення він не скоював, та вважає вищевказані дії протиправними та такими, що порушують адміністративне законодавство України. Вказаний висновок в протоколі про адміністративне правопорушення зроблений на неповно досліджених матеріалах справи і суперечить фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає, що незважаючи на заперечення ОСОБА_1 та на його вимогу надати докази порушення ПДР, а саме надати пояснення щодо пригоди та схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, яке було проігнороване інспектором патрульної поліції, без запрошення свідків було розпочато складання протоколу про адміністративне правопорушення: серія ААД № 529710 від 25 вересня 2023 року, за скоєння нібито гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Також, на місці складання протоколу, ОСОБА_1 одразу перед оформленням процесуальних документів пояснив поліцейському про те, що він нічого не порушував і не розуміє взагалі ситуації яка коїться. Проте, під час оформлення та складання протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції були допущені істотні порушення, а саме вимог наказу МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» - (із змінами, внесеними згідно з наказами МВС № 243 від 17 березня 2017 року). Так, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення особі ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності, не були роз`яснені його права, передбачені ст. ст. 55, 56, 59 Конституції України, що є умисним порушенням вимог п. 11 Інструкції. Також, до протоколу про адміністративне правопорушення не були долучені інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рапорти працівників поліції, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення), що є істотним порушенням вимог ст. 15 Інструкції. На думку ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст. 268 КУпАП, суд першої інстанції, як і інспектор патрульної поліції, не надав можливості в повній мірі заперечити наявність в його діях складу адміністративного правопорушення та надати пояснення, тощо. Таким чином, в матеріалах справи не міститься належних та допустимих всіх доказів того, що дійсно саме ОСОБА_1 порушив п. 2.3(6). 10.1. 10.3 ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП України, та саме тих доказів які підтверджують правомірність прийнятої судом першої інстанції постанови. Окрім того, в матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з нагрудної камери. Тобто в матеріалах справи відсутнє джерело походження доказів адміністративного правопорушення. Ці обставини в свою чергу позбавляють можливості перевірити та зробити висновок про те, чи були інспектором поліції, під час складання даного протоколу, дотримані вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та чи не було порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час його складання. На думку ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, що має суттєве значення для вирішення справи. За наслідками таких встановлених недоліків у суду немає можливості повно, всебічно та об`єктивно розглянути дану справу, та прийняти по справі законне й обґрунтоване судове рішення. При оформленні матеріалів про адміністративне правопорушенні було допущено порушення вимог ст. 266 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №529710, який містяться в матеріалах справи, не є належним, допустимим достовірним та достатнім доказам. Враховуючи викладене, суд першої інстанції порушив право ОСОБА_1 доступу до правосуддя, що, в свою чергу, призвело до ухвалення упередженої, не вмотивованої та незаконної постанови судді. При цьому, суд першої інстанції не встановив у повному обсязі обставини справи, зробивши невідповідні висновки: дослідив неналежні, недопустимі, недостовірні та недостатні докази, за якими не можна встановити вину: не викликав водіїв та свідків для допиту: розгляд справи провів за відсутності особи, що притягалась до адміністративної відповідальності; належним чином не дослідив протоколи про адміністративні правопорушення, не встановив факт невідповідності їх вимогам закону та не повернув матеріали справи на доопрацювання: безпідставно та незаконно встановив вину. Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Олексієнка М.М., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав. Висновок, викладений у постанові судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ОСОБА_1 при обставинах, встановлених судом відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наведеними у постанові доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення, схемою дорожньо-транспортної пригоди, письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також фотознімками з місця пригоди, долученими в судовому засіданні. Що стосується доводів апелянта про те, що суддя районного суду розглянув справу без повідомлення особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності та позбавив його можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, надати пояснення, то суддя апеляційного суду, вважаючи слушними такі доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення його права на участь в судовому засіданні суду першої інстанції, зауважує, що вказане порушення не впливає на висновки, викладені у постанові судді районного суду про доведеність винуватості особи та не може бути підставою для скасування постанови судді із закриттям провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Окрім того, права особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, були поновлені в судовому засіданні апеляційної інстанції, позаяк ОСОБА_1 , будучи присутнім в судовому засіданні, мав реальну можливість скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, що він і зробив. Отже, в судовому засіданні апеляційної інстанції права особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, у тому числі право на доступ до правосуддя були поновлені, а тому суддя апеляційного суду не приймає до у ваги відповідні доводи апеляційної скарги щодо порушення прав ОСОБА_1 при розгляді справи щодо нього. Доводи ОСОБА_1 про те, що постанова судді районного суду не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставними, оскільки суддя, врахувавши дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 529710 від 25.09.2023, який складений стосовно ОСОБА_1 ; схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.09.2023; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 25.09.2023, прийшов до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 . Доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3 (б), 10.1, 10.3 ПДР України є безпідставними. Так, в письмових поясненнях водія автомобіля «SEAT» ОСОБА_2 зазначено, що 26 вересня 2023 року о 09 годині 47 хвилин він рухався по проспекту Берестейському в м. Києві зі сторони метро Житомирська в сторону метро Нивки по своїй смузі руху та напрямок не змінював. Бачив, що праворуч від нього рухалась «Mazda» по смузі громадського транспорту. Водій автомобіля «Mazda» раптом здійснив маневр перестроювання в недозволеному місці не переконавшись в безпечності свого маневру, у зв`язку із чим, сталося ДТП. Водій автомобіля «Mazda» ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях зазначив, що 26 вересня 2023 року о 09 годині 47 хвилин він рухався в крайній правій смузі руху, яка призначена для громадського транспорту, включив лівий показчик повороту та почав перестроюватись, однак сталося зіткнення. Також вказав, що водій автомобіля «SEAT», навмисно порушуючи правила п. 12.3 ПДР не зменшив швидкість руху, а навпаки пришвидшив рух, що призвело до ДТП. У протоколі про адміністративне правопорушення, в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 власноручно зазначив, що він вважає, що ДТП виникло внаслідок не дотримання водієм автомобіля «SEAT» п. 12.3 ПДР, а саме уникнення ДТП при можливості. Отже, апелянт вважає, що водій автомобіля «SEAT» ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення, але цього не зробив, тому винен водій «SEAT». Проте, відповідно до схеми ДТП ширина крайньої правої смуги руху складає 4 м. 13 см. Точка зіткнення знаходиться на відстані 5.5 метри, тобто в другій смузі руху та на відстані від розділової дорожньої розмітки 1.4 метри. Цей факт чітко вказує, що водій автомобіля «Mazda» був розташований між двома смугами руху в момент зіткнення. Тобто, водій «Mazda» був зміщений ліворуч більше ніж на половину корпусу його автомобіля. Дані обставини підтверджуються також фотознімками з місця пригоди. Отже, з наявних у справі доказів: пояснень водіїв, схеми ДТП та фотознімків з місця ДТП, убачається, що зіткнення автомобілів сталося через те, що під час перестроювання не був уважним, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, не дав дорогу транспортному засобу «SEAT Ateca», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись та вчинив зіткнення. При цьому, посилання ОСОБА_1 на порушення водієм ОСОБА_2 вимог ПДР України щодо технічної можливості уникнення зіткнення не може бути взятим до уваги, оскільки автомобіль Mazda під керуванням ОСОБА_1 розташовувався позаду автомобіля SEAT Ateca» під керуванням ОСОБА_2 , а зіткнення автомобілів сталося внаслідок дій водія ОСОБА_1 , який не переконався в безпечності свого маневру. Отже, саме дії водія автомобіля «Mazda» під керуванням ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з ДТП, відтак висновок, викладений в оскаржуваній постанові судді районного суду, про винність ОСОБА_1 у порушенні вимог п. п. 2.3 б, 10.1, 10.3 ПДР України є обґрунтованим. Доводи апелянта про те, що під час оформлення та складання протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції були допущені істотні порушення, зокрема, у протоколі відсутні відомостей про роз`яснення йому вимог ст. ст. 55, 56, 59 Конституції України, не може бути визнано обставиною, яка б спростовувала винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. До того ж, зазначення про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вимог ст. ст. 55, 56, 59 Конституції України, у протоколі про адміністративне правопорушення не передбачено. Крім того, відповідно до протоколу про адміністративну відповідальність ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Доводи апелянта про те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не були долучені інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рапорти працівників поліції, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення)є голослівними, оскільки до протоколу долучено письмові пояснення обох водіїв - учасників ДТП та схема місця ДТП. Відсутність в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського процесу складання протоколу про адміністративне правопорушення, не є порушенням вимог процесуального закону, та відсутність вказаного відеозапису не спростовує висновку, викладеного у постанові судді районного суду, про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, є безпідставними, оскільки протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у даному провадженні за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, бо у ньому зазначені дата і місце його складення, дані про особу, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та до протоколу приєднані пояснення водіїв - учасників ДТП. Посилання апелянта на порушення працівниками поліції ст. 266 КУпАП є неспроможним, оскільки згідно з матеріалами справи у поліцейських при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП не було підстав для відсторонення водія від керування транспортним засобом, тобто не було підстав для застосування норм ст. 266 КУпАП. За таких обставин у судді апеляційного суду немає підстав для скасування постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 та закриття провадження у справі. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - п о с т а н о в и в : Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.В. Ковальська [1]Справа № 759/19196/23 Провадження № 33/824/105/2024 Головуючий у першій інстанції Коваль В.О. Доповідач Ковальська В.В.