Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/18361/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2024 р. Справа № 440/18361/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2024, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, по справі № 440/18361/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, у якому просило: - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.06.2023 № 9000564/31618527; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в строки визначені нормами діючого законодавства в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 15.06.2022 до податкової накладної № 43 від 30.08.2019, реєстраційний номер документу 9285886406, направлений на реєстрацію 02.01.2023; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 позов задоволено. Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач 1), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що за результатами опрацьованих первинних документів, поданих платником податків до повідомлення по розрахунку коригування, реєстрація якого зупинена, встановлено що платником надано неповний пакет документів для підтвердження господарської діяльності, а саме: ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» до розрахунку коригування від 15.06.2022 № 1, складеного з контрагентом КДП «НМУ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ, не надано технічного паспорту та експлуатаційних документів, в які вносяться дані про експлуатацію, ремонт і дефектоскопію (висновок дефектоскопії) труб, у зв`язку з чим, податковим органом правомірно відмовлено позивачу у реєстрації розрахунку коригування від 15.06.2022 №

1. Судом не надано належної оцінки наведеним обставинам. Крім того, вважає, що стягнута судом першої інстанції сума витрат на правову допомогу є завищеною, не співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Також, вважає позовну вимогу про зобов`язання податкового органу зареєструвати ПН/РК в ЄРПН неправомірною, оскільки такі дії є дискреційними повноваженнями відповідача. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. ДПС України (далі відповідач 2) правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що за умовами договору поставки №0103-7/17 від 01.03.2017, ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» (постачальник) зобов`язується на умовах визначених цим договором, поставити та передати у власність Київського дочірнього підприємства «НМУ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» (покупець) товарно-матеріальні цінності (Товар), у відповідності до видаткових накладних, які є його невід`ємними частинами, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його. (п.1.1 Договору) (а.с.68зворот-70) Згідно з додатковою угодою від 30.08.2019 до Договору поставки №0103-7/17 від 01.03.2017, сторони дійшли згоди щодо поставки наступного товару за погодженими цінами, на загальну суму з ПДВ: 8 110 800,00 грн., зокрема, труба бурильна 73х9.19 G-105, кількістю 90 т., сума без ПДВ 6 759 000,00 грн. (а.с.72зворот) 30.08.2019 ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» направлено на реєстрацію податкову накладну №43 від 30.08.2019 (а.с.18), за первинною подією попередньою оплатою за товар, трубу бурильну 73х9.19 G-105, на загальну суму з ПДВ 660 000,00 грн., згідно платіжної інструкції № 883 від 30.08.2019 (а.с.71зворот). Разом з цим, згідно з додатковою угодою від 15.06.2022 до Договору поставки №0103-7/17 від 01.03.2017, внесено зміни в п.1 угоди про узгодження умов поставки конкретної партії товару від 30.08.2019, а саме узгодили поставку товару іншої номенклатури, зокрема, труба бурильна 73х9.19 G-105, кількістю 54,824686 т., сума без ПДВ 4 117 333,92 грн.; труба обсадна 244,5х11,99 мм, №80 ВТС, кількістю 14,224 т., сума без ПДВ 549 999,41 грн. (а.с. 84). 15.06.2022 ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» на адресу Київського дочірнього підприємства "НМУ "Електропівденмонтаж" здійснено поставку товару, обумовленого Угодою про узгодження умов поставки конкретної партії товару, що є невід`ємним Додатком до Договору поставки № 0103-7/17 від 01.03.2017, з урахуванням Додаткової угоди від 15.06.2022, труби обсадної 244,5 х 11,99 мм N 80 ВТС загальною вартістю 659999,29 грн, у тому числі ПДВ - 109999,88 грн, що підтверджується видатковою накладною № 83 від 15.06.2022 (а.с. 68). 15.06.2022 ТОВ "Квант Плюс" складений та поданий для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідний розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 1 від 15.06.2022 до податкової накладної № 43 від 30.08.2019, згідно з яким, обсяг постачання труби бурильної 73х9.19 G-105 зменшився на 7,32356857523 т., та на 550 000,00 грн., а обсяг постачання труби обсадної 244,5х11,99 мм N80 ВТС збільшився на 14,224 т. та на 549 999,41 грн. (а.с.15) 04.01.2023 ГУ ДПС у Полтавській області зупинено реєстрацію розрахунку коригування, про що складено квитанцію та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН. (а.с.17) 06.06.2023 ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» направило контролюючому органу пояснення та копії документів (а.с.21-24) щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено, зокрема: Договір поставки № 0103-7/17 від 01.03.2017 (а.с. 68зворот-69), угоду про узгодження умов поставки конкретної партії товару від 30.08.2019 (а.с.72зворот), додаткову угоду від 30.12.2019 (а.с.70 зворот), додаткову угоду від 30.12.2021 (а.с.71), додаткову угоду №1 від 31.12.2021 (а.с.76), додаткову угоду від 16.12.2021 (а.с.79), рахунок на оплату №634 від 30.08.2019 (а.с.77), платіжну інструкцію №883 від 30.08.2019 (а.с.71зворот), додаткову угоду від 15.06.2022 (а.с.84), видаткову накладну №83 від 15.06.2022 (а.с.68), акт прийому-передачі товару №83 від 15.06.2022 (а.с.92), довіреність №6005 від 15.06.2022 (а.с.73), акт звіряння взаємних розрахунків (а.с.77зворот), договір поставки № 0102/22/КВ від 01.02.2022 (а.с.89зворот-90), специфікацію №1 від 15.02.2022 (а.с.88), рахунок на оплату №108 від 15.02.2022 (а.с.87зворот), видаткову накладну №67 від 15.02.2022 (а.с. 89), акт прийому-передачі товару № 67 від 15.02.2022 (а.с.88зворот), оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 (а.с.85), бухгалтерська довідка (а.с.80). 08.06.2023 контролюючим органом надіслано позивачу Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8960683/31618527 (а.с. 94-95), у якому зазначено про необхідність подання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, паспорти якості. У додатковій інформації вказано: «Не надано технічного паспорту та експлуатаційних документів, в які вносяться дані про експлуатацію, ремонт і дефектоскопію (висновок дефектоскопії) труб». 12.06.2023 ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» на адресу контролюючого органу направлено Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено (а.с. 93), до якого додано пояснення (а.с. 29). За наслідками розгляду документів, Комісія ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення від 15.06.2023 №9000564/31618527 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 15.06.2022 до податкової накладної №43 від 30.08.2019. (а.с.30-31) Підставою для відмови в реєстрації розрахунку коригування слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку. Не погодившись з рішенням про відмову в реєстрації розрахунку коригування, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення відповідача 1, оскільки позивачем під час реєстрації розрахунків коригування подані необхідні документи в підтвердження здійснення господарських операцій, по яким він складений, а відповідачем не наведено мотивів неврахування поданих підприємством документів. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. За змістом п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про їх реєстрацію або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі- Порядок № 1165). За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165). Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Як вбачається зі змісту отриманої позивачем копії квитанції від 04.01.2023, підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування слугувала відповідність платника податків п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено показники «D» = 1.0666%, «Р» = 0. (а.с.17) Критерії ризиковості платника податку визначені у Додатку № 1 до Порядку № 1165. Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165). Так, з дослідженої колегією суддів копії квитанції про зупинення реєстрації РК від 15.06.2022 №1 встановлено, що податковий орган, наводячи числові показники «D» та «Р», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу в цьому випадку, що дозволяє дійти висновку про невмотивованість зупинення реєстрації розрахунку коригування. Наданим до суду рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 413 від 05.01.2022 року ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" визнано таким, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки платник постійно формує податковий кредит по взаємовідносинах з ризиковими постачальниками, які є учасниками схеми мінімізації податку шляхом оформлення податкових накладних без проведення фактично господарських операцій, а також являється учасником кримінального провадження. (а.с.97зворот) Колегія суддів зауважує, що статтею 62 Конституції України установлена презумпція невинуватості, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. З огляду на вищезазначені правові норми ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» має право укладати договори з будь-яким суб`єктом і визначати умови такого договору за домовленістю на власний розсуд, а будь-які сумніви контролюючого органу або віднесення останнім ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» до переліку суб`єктів господарювання, які знаходяться на контролі ДПС України, повинні бути обґрунтовані належним чином та доведені в установленому законом порядку. Контролюючий орган має право здійснити податкову перевірку або будь-які інші заходи контролю у разі наявності на те законних підстав, однак підміняти такі перевірки рішеннями про зупинення реєстрації податкової накладної та про відмову у реєстрації останньої, на думку колегії суддів, є проявом свавілля, що несумісно з принципами демократичного суспільства. Відповідно до п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту. Згідно з п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Так, на підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування №1 від 15.06.2022 позивачем подавались контролюючому органу пояснення та документи в підтвердження вчинення господарської операції, зокрема, копії: Договір поставки № 0103-7/17 від 01.03.2017 (а.с. 68зворот-69), угоду про узгодження умов поставки конкретної партії товару від 30.08.2019 (а.с.72зворот), додаткову угоду від 30.12.2019 (а.с.70 зворот), додаткову угоду від 30.12.2021 (а.с.71), додаткову угоду №1 від 31.12.2021 (а.с.76), додаткову угоду від 16.12.2021 (а.с.79), рахунок на оплату №634 від 30.08.2019 (а.с.77), платіжну інструкцію №883 від 30.08.2019 (а.с.71зворот), додаткову угоду від 15.06.2022 (а.с.84), видаткову накладну №83 від 15.06.2022 (а.с.68), акт прийому-передачі товару №83 від 15.06.2022 (а.с.92), довіреність №6005 від 15.06.2022 (а.с.73), акт звіряння взаємних розрахунків (а.с.77зворот), договір поставки № 0102/22/КВ від 01.02.2022 (а.с.89зворот-90), специфікацію №1 від 15.02.2022 (а.с.88), рахунок на оплату №108 від 15.02.2022 (а.с.87зворот), видаткову накладну №67 від 15.02.2022 (а.с. 89), акт прийому-передачі товару № 67 від 15.02.2022 (а.с.88зворот), оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 (а.с.85), бухгалтерська довідка (а.с.80). Колегія суддів зазначає, що надані документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції, містять відомості щодо здійсненної господарської операції, та на думку колегії суддів є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. До того ж, відповідачами не зазначено підстав їх не врахування та неможливості зареєструвати розрахунок коригування. Як зазначає відповідач, за наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідач направив повідомлення від 08.06.2023 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації розрахунку коригування №1 від 15.06.2022 в ЄРПН, а саме :документів щодо підтвердження відповідності продукції, паспорти якості. Додатково зазначено, що не надано технічного паспорту та експлуатаційних документів, в які вносяться дані про експлуатацію, ремонт і дефектоскопію (висновок дефектоскопії) труб. (а.с.25-27) Як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для відмови у реєстрації розрахунку коригування №1 від 15.06.2022 слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку. (а.с.30-31) Вказану підставу для відмови, колегія суддів вважає безпідставною з огляду на наступне. Судом встановлено, що згідно з умовами Договору поставки № 0103-7/17 від 30.12.2019, укладеного між ТОВ "Квант Плюс" та КДП "НМУ "Електропівденмонтаж" не передбачено надання експлуатаційних документів, в які вносяться дані про експлуатацію, ремонт і дефектоскопію (висновок дефектоскопії). Колегія суддів звертає увагу, що ТОВ "Квант Плюс" надано контролюючому органу видаткову накладну № 83 від 15.06.2022 , на підставі якої складено розрахунок коригування, зауважень до якої, як і до підстав складення розрахунку коригування контролюючим органом не викладено. При цьому, ні в протоколі засідання Комісії від 08.06.2023 №114, ні під час розгляду справи, відповідачем не обґрунтовано підстави необхідності надання ТОВ «КВАНТ ПЛЮС» - технічних паспортів та експлуатаційних документів, в які вносяться дані про експлуатацію, ремонт і дефектоскопію (висновок дефектоскопії) труб. Окрім цього, колегія суддів зазначає, що вказана обставина не є єдиною та беззаперечною підставою для відмови у реєстрації розрахунку коригування. Так, п. 9 Порядку №520 встановлено, що платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, отже надання таких додаткових документів є правом платника податку, а не його обов`язком. До того ж, податковим органом не зазначено, які саме документи не були надані позивачем, відсутність яких саме документів вплинула на прийняття позитивного рішення, як і не було зазначено підстав неврахування поданих позивачем, разом з поясненнями, документів. Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. В даному випадку, відповідачами обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації розрахунку коригування. Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом. Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 23.05.2023 у справі №500/770/21. Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій. Тож, дослідження реальності (товарності) здійснення господарської операції, за результатами якої позивач склав розрахунок коригування №1 від 15.06.2022 може бути саме предметом податкової перевірки, у ході якої контролюючий орган має право досліджувати первинні документи, встановлювати мету та зміст вчинення господарської операції та правомірність її відображення у податковому та бухгалтерському обліку платника податків. Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про реєстрацію розрахунку коригування адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків. Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності у податкового органу правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунку коригування, зважаючи на наявність копій усіх необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та на те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржуване рішення відповідача підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню. Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації розрахунку коригування. Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади. Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право. Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки. Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в строки, визначені нормами діючого законодавства, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 15.06.2022 до податкової накладної № 43 від 30.08.2019, датою його подання. Щодо витрат на правову допомогу. Відповідно до ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. За частиною 3 ст. 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу. Відповідно до приписів частин 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Так, ч. 7 ст. 139 КАС України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Виходячи з положень ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.01.2022 по справі № 813/2241/18. Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Колегією суддів встановлено, що Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 47 від 12.12.2023 (а.с.112) до Договору № 0101/23 про надання правової допомоги від 01.01.2023, у відповідності до положень пункту 3.2 Договору № 0101/23 про надання правової допомоги від 01.01.2023 сторони погодили, що за надання послуг, передбачених пунктом 1 цієї Додаткової угоди, розмір гонорару обраховується з огляду на кількість рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягають оскарженню. Вартість оскарження одного рішення становить 1500,00 грн. Загальний розмір гонорару за надання правової допомоги в межах цієї додаткової угоди становить 1500,00 грн. Позовна вимога про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 1 500,00 грн. задоволена судом першої інстанції в повному обсязі, з урахуванням складності та обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого на їх виконання, складності справи та предмету спору та критеріїв, визначених ч.ч. 3, 5 ст. 134, ч. 9 ст. 139 КАС України. Доводи апеляційної скарги щодо завищеної суми витрат на правову допомогу є необґрунтованими. Колегія суддів зазначає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо не співмірності розміру задоволених судом судових витрат із заявленими позовними вимогами. Водночас апеляційна скарга не містить жодних обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування, а зводяться фактично до цитування норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та посилань на правові позиції Верховного Суду. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 по справі № 440/18361/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій