Постанова Київський апеляційний суд № 756/8800/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД _____________________________________ Справа № 756/8800/23 Апеляційне провадження № 33/824/3120/2024 ПОСТАНОВА 6 червня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 25 серпня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: постановою судді Оболонського районного суду міста Києва від 25 серпня 2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80грн. 24 травня 2024 року ОСОБА_2 подав до Оболонського районного суду міста Києва апеляційну скаргу на вказану постанову судді, яка надійшла до Київського апеляційного суду 28 травня 2024 року. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження у зв`язку з тим, що він, перебуваючи на військовій службі, не мав змоги отримати копію оскаржуваної постанови, а його захисник адвокат Корнієнко Р.О. отримав копію постанови лише 15 травня 2024 року, що підтверджується відповідною розпискою. ОСОБА_2 вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді, враховуючи викладене, потрібно розраховувати саме з дати отримання копії постанови його захисником, тобто з 15 травня 2024 року. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, розглянувши клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Отже, строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду міста Києва від 25 серпня 2023 року закінчився 4 вересня 2023 року. За загальним правилом, пропущений процесуальний строк підлягає поновленню, якщо причини його пропущення є поважними. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 приймав участь у судовому розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, а відтак був обізнаний про судове рішення, копія постанови від 25 серпня 2023 року була отримана адвокатом Шипікою А.В. 5 вересня 2023 року. 11 вересня 2023 року захисник ОСОБА_2 адвокат Шипіка А.В. подав до Оболонського районного суду міста Києва апеляційну скаргу на постанову судді від 25 серпня 2023 року. Постановою судді Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року захиснику ОСОБА_3 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді, у зв`язку з недоведеністю наявності поважних причин пропуску такого строку. 23 жовтня 2023 року захисник ОСОБА_2 адвокат Шипіка А.В. повторно подав апеляційну скаргу на постанову судді. Постановою судді Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку з ненаданням адвокатом Шипікою належних документів на підтвердження повноважень на надання правової допомоги ОСОБА_2 23 листопада 2023 року захисник ОСОБА_2 адвокат Шипіка А.В. втретє подав апеляційну скаргу на постанову судді. Постановою судді Київського апеляційного суду від 18 грудня 2023 року у задоволенні клопотання адвоката Шипіки А.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді було відмовлено, у зв`язку з тим, що апеляційним судом вже приймалось процесуальне рішення про відмову апелянту у поновленні такого строку, у той час як законодавство не передбачає можливості неодноразового розгляду одних і тих самих клопотань з тих самих підстав та мотивів. Подана захисником ОСОБА_2 адвокатом Шипікою А.В. 2 лютого 2024 року апеляційна скарга повернута йому постановою судді Київського апеляційного суду від 25 березня 2024 року з тих самих підстав. У поданій 24 травня 2024 році апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що його захисник отримав копію оскаржуваного рішення лише 15 травня 2024, однак з матеріалів справи вбачається, що адвокат Шипіка А.В., якого він також уповноважив на представництво своїх інтересів у даній справі, отримав копії постанови 5 вересня 2023 року та неодноразово звертався із апеляційними скаргами, які були повернуті апеляційним судом з різних підстав. Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов`язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України). Враховуючи, викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду міста Києва від 25 серпня 2023 року оскільки поважних причин пропуску цього строку ним не наведено. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає поверненню ОСОБА_2 . Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя постановив: відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду міста Києва від 25 серпня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 25 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути ОСОБА_2 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Рейнарт