Постанова 4824 № 758/12022/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 758/12022/13-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/8043/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 травня 2024року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Слюсар Т.А., суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О., за участю секретаря судового засідання Шаламай Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренка Олександра Сергійовича на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 червня 2019 року у складі судді Ларіонової Н.М., у цивільній справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренка Олександра Сергійовича, заінтересована особа: ОСОБА_1 ,- В С Т А Н О В И В : У травні 2017 року ПАТ «Родовід Банк» звернулася у суд із скаргою на дії та рішення державного виконавця Бондаренка О.С., в якій просив визнати: - незаконними дії державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренка О.С. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04 жовтня 2016 року; - скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренка О.С. про повернення виконавчого документа стягувачу від 04 січня 2016 року. Скаргу обґрунтовано тим, що постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренко О.С. від 04 січня 2016 року скаржнику був повернутий виконавчий документ про стягнення боргу за кредитним договором з ОСОБА_1 . Підставою для повернення виконавчого листа державний виконавець вказав неможливість його виконання через відсутність у боржника будь-якого майна. Але при цьому скаржник вважає дії державного виконавця незаконними, оскільки державним виконавцем не було здійснено весь обсяг дій, передбачених діючим законодавством, для виконання судового рішення, що потягло за собою порушення прав заявника. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27 червня 2019 року скаргу ПАТ «Родовід Банк» задоволено. В апеляційній скарзі старший державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренко О.С., просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити ПАТ «Родовід Банк» у задоволенні скарги на дії державного виконавця. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у процесі примусового виконання рішення, державним виконавцем здійснювалися заходи щодо розшуку майна, належного боржникові, на яке можливо було б звернути стягнення для задоволення вимог стягувача у виконавчому провадженні. Зазначає, що неодноразово здійснювалися виходи за адресою проживання боржника для перевірки майнового стану, розшукувалися джерела доходів, рахунки боржника у банківських установах та рухоме майно належне боржнику на праві власності. Вказує, що оскільки заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними, 04 жовтня 2016 року, державним виконавцем Бондаренком О.С. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Після завершення виконавче провадження було передано на зберігання до архіву відділу та надалі було знищено у зв`язку із закінченням термінів зберігання для даної категорії виконавчих документів. Крім того згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №362742640 від 22 січня 2024 року, за боржником відсутня реєстрація права власності, інших речових прав на нерухоме майно, що унеможливлює ініціювання державним виконавцем процедури примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи по причині відсутності такого володіння. Зазначено, що у Відділі відсутня інформація щодо звернення стягувача у виконавчому провадженні з відповідними зверненнями, клопотаннями або скаргами відносно дій ч бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_1 безпосередньо до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві. Окрім цього посилається на те, що повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, належного боржнику на праві власності, не позбавляє стягувача гарантованого Законом України «Про виконавче провадження» права на повторне подання до виконання вказаного виконавчого документу протягом строку, встановленого Законом та Інструкцією з організацію примусового виконання рішень. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомилися судом у встановленому законом порядку, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе слухати справу за їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження", визначено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, згідно частини першої вказаної статті, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Відповідно до п. 9 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення Встановлено, що рішення Подільським районним судом м. Києва від 27 грудня 2013 року ухвалено в цивільній справі № 758/12022/13-ц за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 509 441 грн 99 коп. Державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренко О.С. винесено постанову ВП № НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження. 04.10.2016 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаренко О.С. винесено постанову ВП № НОМЕР_1 про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 10-11). Задовольняючи скаргу банку, районний суд виходив з того, що державний виконавець мав подати до суду подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проте доказів про здійснення цих дій до суду надано не було. Крім того, суд посилався на відсутність у справі доказів на підтвердження здійснення державним виконавцем належного виклику боржника та виходу за місцем проживання для з`ясування майнового стану ОСОБА_1 . Такі висновки районного суду колегія суддів вважає обґрунтованими, оскільки до справи доказів на спростування указаних висновків суду не долучено, належних матеріалів не подано. Отже, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що державним виконавцем не було вжито належних заходів щодо розшуку майна боржника та не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що у боржника відсутнє інше майно чи кошти, водночас, повернення виконавчого листа позбавляє позивача реалізувати своє право на примусове виконання судового рішення, тоді як відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість рішень суду. Посилання апеляційної скарги на те, що матеріали виконавчого провадження було знищено у зв`язку із закінченням термінів зберігання, апеляційний суд відхиляє, остільки відповідний відділ виконавчої служби володів інформацією про перебування на розгляді суду скарги ПАТ «Родовід Банк» (а.с.51), що було перешкодою у знищенні відповідного виконавчого провадження. Відсутність у справі доказів вжиття державним виконавцем заходів щодо виклику боржника та перевірки його майнового стану за місцем проживання дає підстави до відхилення доводів апеляційної скарги про неможливість посадової особи відділу проникнути до житла ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек інформації про наявність у нього на праві власності майна. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві є безпідставною і передчасною, а дії державного виконавця неправомірними, а тому подана скарга на дії та рішення державного виконавця є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Повернення виконавчого документа стягувачу з зазначених у спірній постанові підстав можливе, якщо в боржника відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, однак як встановлено судом, державним виконавцем не повною мірою проведено перевірку майнового стану боржника - відсутні дані про виклики боржника до державного виконавця, не скеровано запити щодо розшуку майна боржника у всі відповідні установи та організації, не здійснено вихід за місцем проживання боржника для виявлення майна, та інші. А отже доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали. Оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням положень процесуального та матеріального права. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренка Олександра Сергійовичазалишити без задоволення. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 червня 2019 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 06 червня 2024 року. Суддя-доповідач: Судді: