Постанова Житомирський апеляційний суд № 284/240/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №284/240/24 Головуючий у 1-й інст. Піщуліна І.С. Категорія 71 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: Головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Коломієць О.С., з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 284/240/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду у Житомирській області, Овруцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_2 , про встановлення факту батьківства за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Народицького районного суду Житомирської області від 03 квітня 2024 року, постановлену під головуванням судді Піщуліної І.С. у смт.Народичі в с т а н о в и в: У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеною заявою, в якій просила : -встановити той факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Кодня, Житомирського району, Житомирської області, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Овруч, Коростенського району, Житомирської області; ???-внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , № 23 від 09 вересня 2023 року, складеного Народицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) та вказати батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кодня, Житомирського району, Житомирської області; -призначити по справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на розгляд якої поставити питання: чи є біологічна спорідненість по жіночій лінії між малолітньою онукою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та бабусею - ОСОБА_2 , яка є біологічною матір`ю загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ???-витребувати з відділу державної реєстрації актів у м. Житомирі Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) актовий запис №1092 від 22.03.2022 про смерть ОСОБА_3 ; ???-в судове засідання викликати свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . В обгрунтування заяви зазначала, що з вересня 2013 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, оскільки він був одружений. ІНФОРМАЦІЯ_2 на початку повномасштабного вторгнення російської федерації ОСОБА_3 загинув, виконуючи службові обов`язки. ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дочка ОСОБА_9 , при реєстрації народження якої запис про батька був зроблений з її слів. За життя ОСОБА_3 визнавав себе батьком дитини, планував розірвати офіційно зареєстрований шлюб, мав багато планів на подальше спільне життя та виховання дитини. Вказала, що встановлення зазначеного факту необхідне їй для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини та призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Ухвалою Народицького районного суду Житомирської області від 03 квітня 2024 року відмовлено у відкритті провадження. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає ухвалу суду незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути заяву ОСОБА_1 до Народицького районного суду Житомирської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі № 284/240/24. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що заява про встановлення факту батьківства, має розглядатися судом в порядку окремого провадження, оскільки від встановлення даного факту у заявника виникає право на отримання пенсії у зв?язку з втратою годувальника. При цьому спору про право на даний час не має. Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на вказану заявником мету встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, суд вважав, що зі змісту заяви вбачається спір про право, й зазначені вимоги мають розглядатися у порядку позовного провадження. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне. Зі змісту статті 315 Цивільного процесуального кодексу України випливає, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року за № 5 судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. За ст. 130 Сімейного кодексу України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу. Факт батьківства встановлюється в порядку окремого провадження. Відповідно до приписів ст. 315 ЦПК України, судам підвідомчі справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Згідно ч.4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Аналогічні роз`яснення містить п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", де зазначено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого суду факту пов`язане із вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті такої заяви, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб, а встановлення таких фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Отже, суд може виявити наявність спору про право як на стадії відкриття провадження, так і в процесі розгляду справи. У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. У заяві про встановлення факту батьківства, ОСОБА_1 зазначає, що встановлення факту батьківства необхідно їй для подальшого права на отримання пенсії та пільг, а саме для призначення та отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Частиною 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закону) встановлено, що право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. При цьому, непрацездатними членами сім`ї вважаються діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років ( пункт 2 частини 2 ст. 36 Закону). Отже, факт про встановлення якого просить заявник, має юридичне значення. При цьому чинне законодавство не передбачає іншого порядку підтвердження цього факту, його встановлення не пов`язуєтьcя з вирішенням спору, а є необхідним для подальшого подання заявником документа, що засвідчував би наявність сімейних відносин між дочкою і померлим її батьком з метою призначення пенсії по втраті годувальника. Відмовляючи у відкритті провадження у справі судом не перевірено та не конкретизовано чиї права будуть порушені у разі розгляду заяви і чи дійсно існує спір про право. В той же час, в матеріалах справи на час постановлення ухвали відсутні докази того, що будь-яка особа заперечує проти вимог заявниці або висувала будь-які вимоги, які в своїй сукупності можуть вважатися спором щодо будь-якого права. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що норми процесуального права передбачають встановлення наявності спору про право, а не припускати його можливість. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції викладеного не врахував, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність спору про право. При цьому, суд не позбавлений можливості у разі встановлення в ході розгляду справи наявного, реального спору вирішити питання про залишення заяви без розгляду в подальшому, як передбачено ч. 4 ст. 315 ЦПК України. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі передчасним та необґрунтованим. Зазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України для продовження розгляду. Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Народицького районного суду Житомирської області від 03 квітня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді: