LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС679/825/23

від 06.06.2024 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Цюпик Ольги Василівни як представника ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 лютого 2024 року та постанову …

Ухвала 06 червня 2024 року м. Київ справа № 679/825/23 провадження № 61-8233ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Цюпик Ольги Василівни як представника ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 лютого 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, ВСТАНОВИВ: У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зменшити розмір аліментів на утримання дитини до 1/8 частини доходів. Нетішинський міський суд Хмельницької області рішенням від 02 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовив. Хмельницький апеляційний суд постановою від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 лютого 2024 року - без змін. 30 травня 2024 року адвокат Цюпик О. В. як представник ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 лютого 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн. Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для заявника, оскільки поняття винятковості є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа має для нього виняткове значення, а сама по собі вказівка на це у касаційній скарзі не дає підстав для відкриття касаційного провадження. Більш того, незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для останнього внаслідок прийняття таких судових рішень. Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржувані судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Зазначення у постанові апеляційного суду про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Цюпик Ольги Василівни як представника ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 02 лютого 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»