Постанова КЦС ВС № 742/853/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2024 року м. Київ справа № 742/853/20 провадження № 61-17056св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , Громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Карпенка Віктора Константиновича на постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 листопада 2023 року та додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Скрипки А. А., Шарапової О. Л., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13:34 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 Національний антикорупційний портал «ІНФОРМАЦІЯ_10» за адресою в мережі інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9», а саме: « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты…»; « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : … попали в педофильский скандал во время сходки в Крыму»; «Накануне в Симферополе прошла встреча самопровзглашенного главы парламента аннексированного Крыма ОСОБА_20 и … ОСОБА_6 . … гражданин ОСОБА_7 занимает должность председателя Харьковского облсовета»; « … Крыма ОСОБА_20 и его «давнего» друга ОСОБА_6 »; « ОСОБА_8 беспрепятственно выехал на территорию оккупированного Крыма и точно также беспрепятственно вернулся в Украину»; «… глава облсовета Харьковщины ОСОБА_22 во время визита в Крым раздавал интервью российским телеканалам»; «Мол, ОСОБА_10 налаживает связи с террористами Харькова с целью подготовки второго фронта в Украине»; «…после официальной встречи и интервью уважаемые фанаты путина ОСОБА_3 и ОСОБА_4 отправились в элитный (по меркам Симферополя) отель «Москва». Под входом их встречали две девушки на вид 15-17 лет, крайне схожие на местечковых моделей сводника Листермана»; - зобов`язати Компанію Тека-Груп Фаундеішн протягом п`яти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про позивача у згаданій статті за вищевказаним посиланням в мережі Інтернет, шляхом розміщення на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_17 рішення суду в цій справі під заголовком «Спростування»; - стягнути з ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду в розмірі 765 126,00 грн.

2. Позов мотивовано тим, що поширена відносно ОСОБА_1 інформація є негативною, неправдивою і такою, що підлягає спростуванню.

3. Позивач вважає, що інформація, поширена про нього відповідачами, не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою, її можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночними судженнями, а є твердженнями про факти, яких не існувало.

4. Також позивач вказує, що розповсюдження відносно нього неправдивої, образливої інформації спричинило погіршення його психофізіологічного стану, внаслідок чого він влітку 2019 року переніс гіпертонічний криз, довелося пройти амбулаторне медикаментозне лікування, а у листопаді 2019 року стався рецидив гіпертонічного кризу.

5. Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 липня 2022 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позовної вимоги про зобов`язання Компанії Тека-Груп Фаундеішн протягом п`яти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про нього у згаданій статті за вищевказаним посиланням в мережі Інтернет, шляхом розміщення на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_17 рішення суду в цій справі під заголовком «Спростування»; виключено Компанію Тека-Груп Фаундеішн з числа відповідачів у цій справі; провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Компанії Тека-Груп Фаундеішн про захист честі, гідності, ділової репутації закрито. Короткий зміст рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

6. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 листопада 2022 року у складі судді Циганка М. О. в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

7. Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 та Громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади» є належними відповідачами у цій справі. В даному випадку автором спірної статті значиться ОСОБА_11 , а власником веб-сайту, на переконання суду, вважається реєстрант доменного імені - Компанія Тека-Груп Фаундеішн (Teka-Group Foundation), однак в уточненій позовній заяві ОСОБА_1 виключив названу компанію із числа відповідачів та відмовився від пред`явлених до неї вимог.

8. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 листопада 2022 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

9. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у справі, яка переглядається, порушуючи питання про визнання недостовірною інформації, викладеної у статті « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал по времени сходки в Крыму», розповсюдженої на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_17, позивач зазначив як співвідповідачів ОСОБА_2 та Громадську організацію «Комітет по протидії корупції в органах влади», посилаючись на наявну в матеріалах справи довідку ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 15 серпня 2019 року № 104/2019-Д, яка є належним та допустимим доказом, про що неодноразово наголошувалося в постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 742/3812/18-ц, від 01 грудня 2021 року у справі № 742/287/17, від 07 червня 2022 року у справі № 742/1440/23.

10. Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач ОСОБА_2 не спростував те, що він був реєстрантом веб-ресурсу, на якому розміщувалася спірна інформація. Враховуючи, що на момент здійснення публікації реєстратором доменного імені аntіkоr.соm.uа власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7 був ОСОБА_2 , висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі, є помилковим.

11. В той же час за змістом вищезгаданої довідки від 15 серпня 2019 року № 104/2019-Д Громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади» створена без статусу юридичної особи та її засновниками зазначено ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , а тому в силу вимог статей 91, 92 ЦК України названа громадська організація не може бути відповідачем у справі.

12. Відповідачами у справі мають бути автор та власник веб-сайту відповідного інформаційного матеріалу, в опублікованій статті « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал по время сходки в Крыму» на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_17 не зазначено автора статті, проте в тексті міститься активне посилання на «СМИ», яке при натисканні перенаправляє на веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_16, де автором статті зазначено ОСОБА_14 . А отже, оскільки автор статті відомий, то він має бути зазначений як відповідач.

13. Позивачем у справі не доведено факт неможливості встановлення автора зазначеної публікації, не надано доказів, які містили б інформацію щодо неможливості ідентифікувати автора публікації. Зважаючи на те, що апеляційний суд не має процесуальних повноважень щодо заміни неналежного відповідача належним, або залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, колегія суддів позбавлена можливості вирішувати питання про їх права та обов`язки шляхом ухвалення нового рішення.

14. Постановою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Уса М. В. задоволено частково; рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 листопада 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Громадської організації «Комітет по протидії корупції в органах влади» про визнання інформації недостовірною та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію залишено без змін; постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

15. Суд касаційної інстанції встановив, що апеляційний суд правильно виходив з того, що ОСОБА_2 як реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_17 є належним відповідачем в цій справі. Однак, відмовляючи в задоволенні позову, пред`явленого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з підстав незалучення співвідповідачем автора спірної статті - ОСОБА_14 , суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що в силу вимог вищенаведеної статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема прізвище, ім`я та по батькові відповідача та його місце проживання чи перебування, тоді як в матеріалах цієї справи відсутня будь-яка інформація на підтвердження того, що вказана особа реально існує та її можливо ідентифікувати. Крім того, автор статті міг використати псевдонім, що відповідає положенням статті 28 ЦК України, а тому достовірно невідомо, чи ім`я ОСОБА_11 дійсно ідентифікує певну особу або ж це ім`я є псевдонімом.

16. Таким чином, за встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд вважав, що саме по собі незазначення ОСОБА_1 в позовній заяві співвідповідачем автора статті не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог до іншого належного відповідача - власника веб-сайту, на якому розміщено оспорювану інформацію, - ОСОБА_2 . Верховний Суд частково погодився з доводами касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції помилково відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав незалучення співвідповідачем автора відповідної статті, оскільки в даному випадку суд мав розглянути спір по суті до належного відповідача, тобто власника веб-сайту.

17. При новому розгляді справи постановою Чернігівського апеляційного суду від 03 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 01 листопада 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди скасовано. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13:34 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 Національний антикорупційний портал «ІНФОРМАЦІЯ_10» за адресою в мережі інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9», а саме: « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты…»; « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : … попали в педофильский скандал во время сходки в Крыму»; «Накануне в Симферополе прошла встреча самопровозглашенного главы парламента аннексированного Крыма ОСОБА_20 и … ОСОБА_6 . … гражданин ОСОБА_7 занимает должность председателя Харьковского облсовета»; « … Крыма ОСОБА_20 и его «давнего» друга ОСОБА_6 »; « ОСОБА_8 беспрепятственно выехал на территорию оккупированного Крыма и точно также беспрепятственно вернулся в Украину»; «… глава облсовета Харьковщины ОСОБА_22 во время визита в Крым раздавал интервью российским телеканалам»; «Мол, ОСОБА_10 налаживает связи с террористами Харькова с целью подготовки второго фронта в Украине»; «…после официальной встречи и интервью уважаемые фанаты путина ОСОБА_3 и ОСОБА_4 отправились в элитный (по меркам Симферополя) отель «Москва». Под входом их встречали две девушки на вид 15-17 лет, крайне схожие на местечковых моделей сводника Листермана». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено.

18. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що перевіряючи інформацію, яка міститься у статті під назвою « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал по время сходки в Крыму», суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що викладена інформація не є оціночним судженням, вона містить конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Так, стаття містить інформацію про перебування позивача на території окупованого Криму, проте у довідці Державної прикордонної служби України не міститься інформації про перетинання у період з 27 серпня 2014 року по 26 серпня 2019 року ОСОБА_1 адміністративного кордону на пункті пропуску до Криму.

19. Наявні в статті відомості про те, що позивач є «сепаратистом», «другом ОСОБА_15 », «фанатом путина», «раздавал интервью российским телеканалам» містять фактичні твердження, що стосуються конкретної інформації про антидержавну діяльність позивача, яка не підтверджена жодними доказами.

20. З огляду на вказане апеляційний суд погодився з доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 було доведено, що поширена інформація: стосувалася безпосередньо його особи, є недостовірною та неправдивою; була доведена до відома невизначеної кількості осіб, зокрема користувачів та відвідувачів веб-сайту портал «ІНФОРМАЦІЯ_10»; не належить до оціночних суджень, а містить факти про начебто перебування позивача на території окупованого Криму, що позивач є сепаратистом та виступає за відокремлення деяких територій незалежної України, що начебто ОСОБА_1 , перебуваючи в Криму, потрапив у скандал, пов`язаний зі статевим потягом до дітей та мав побачення з неповнолітніми повіями у сімферопольському готелі «Москва», що є відданим прихильником ОСОБА_16 , така інформація є недостовірною, яка порушує особисті немайнові права та завдає шкоди діловій репутації позивача; оспорювана інформація становить предмет загального суспільного інтересу, є резонансною та такою, що впливає на громадську думку стосовно позивача.

21. Також апеляційний суд зазначав, що поширенням недостовірної інформації ОСОБА_1 заподіяно моральної шкоди, оскільки йому доводилося докладати додаткових зусиль для відстоювання своєї позитивної репутації в суспільстві, яку, з урахуванням вимог розумності і справедливості, а також того факту, що відповідач ОСОБА_2 не є автором спірної статті, а лише створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації, слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 5 000,00 грн.

22. Додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 14 706,61 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 126,09 грн на користь держави.

23. Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що при зверненні до суду з позовом підлягав сплаті судовий збір у розмірі 11 476,89 грн (765 126,00 грн х 1,5 %) за вимогу про стягнення моральної шкоди та 840,80 грн (0,4 х 2102 грн) за вимогу про визнання недостовірною інформації, а разом сума судового збору до суду першої інстанції становить 12 317, 69 грн, проте позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12 191,60 грн, у зв`язку із чим недоплата становить 126,09 грн (12 317,69 - 12 191,6), яку належить стягнути з позивача на користь держави.

24. Оскільки позовні вимоги про визнання недостовірною інформації задоволено, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір у розмірі 840,8 грн. Також, оскільки позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задоволено частково (стягнуто 5000 грн із заявлених 765 126 грн) - на 1%, тому за вказані позовні вимоги з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 114,77 грн (11 476,89 грн х 1%). Загальний розмір стягнутого судового збору за розгляд справи судом першої інстанції становить 955,57 грн.

25. За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив 18 476,54 грн, з яких: 1261,2 грн (840,8 грн х 150%) - за оскарження рішення суду в частині визнання недостовірною інформації та 17 215,34 грн (11 476,89 грн х 150%) - в частині моральної шкоди. У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1261,2 грн та 172,15 грн (17 215,34 грн х 1%), а всього 1433,35 грн.

26. Також за подання касаційної скарги позивач сплатив 24 635,38 грн судового збору, проте оскільки в даному випадку неможливо точно визначити вимогу пропорційності розподілу судового збору за касаційний розгляд справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про рівний розподіл сплаченого за подання касаційної скарги судового збору, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 12 317,69 грн (24 635,38 грн : 2).

27. З урахуванням викладеного, загальна сума судового збору, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , складає 14 706,61 грн (955,57 + 1433,35 + 12 317,69). Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

28. У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Карпенка В. К., на постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 листопада 2023 року та додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року.

29. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

30. Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

31. У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Карпенко В. К., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 .

32. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 742/1485/19, від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц; у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17, від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

33. Касаційна скарга мотивована тим, що належним відповідачем у справах, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал лише при умові якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним. Апеляційний суд розглянув позов по суті саме до власника веб-сайту, оскільки в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація, що ОСОБА_11 (автор спірної статті) реально існує та її можливо ідентифікувати.

34. Проте з публікації, розміщеної на ІНФОРМАЦІЯ_7/ за 07 лютого 2017 року о 13 годині 34 хв. вбачається те, що дану інформацію було отримано з іншого сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13, де автором статті є ОСОБА_11 .

35. Про те, що така особо існує, свідчить і її діяльність у інтернеті в якості журналіста та блогера за посиланнями: - ІНФОРМАЦІЯ_14, де ОСОБА_11 має свої блоги в Інтернет агенстві « ІНФОРМАЦІЯ_12 »; - ІНФОРМАЦІЯ_3 , де ОСОБА_11 має більше 30 публікацій блогів та наявність обговорення; - ІНФОРМАЦІЯ_4 , де ОСОБА_11 має більше 158 постів інформаційних; - ІНФОРМАЦІЯ_5 , де зазначено, що ОСОБА_11 проживає в м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_6 , журналіст сайту ІНФОРМАЦІЯ_11.

36. Вважає, що судом апеляційної інстанції не було обґрунтовано належними та допустимими доказами відсутність автора статті на ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_18 та неможливість її встановити, як того вимагають норми ЦПК України.

37. Зазначає, що відповідачами у справі мають бути автор та власник веб-сайту відповідного інформаційного матеріалу, а пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

38. Водночас ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не було витребувано інформацію про власника веб-сайту, що дозволило б повно та всебічно встановити обставини по справі.

39. Також апеляційний суд, встановивши, що на час розгляду апеляційної скарги власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_7/ була компанія Тека-Груп Фаундеішн, яка не була заявлена відповідачем по справі, задовольнив позов до ОСОБА_2 , що унеможливлює саме виконання рішення суду щодо спростування публікації, а це суперечить вимогам статті 129 Конституції України.

40. Крім того вказаний домен приватний, а не публічний, як того дійшов суд апеляційної інстанції.

41. Отже, узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до незгоди відповідача з суб`єктним складом у цій справі. Вважає, що апеляційний суд помилково розглянув справу по суті, не встановивши належних відповідачів, а саме автора статті та власника веб-сайту. Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

42. У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ус М. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що оскаржувані постанови апеляційного суду ґрунтуються на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, з урахуванням необхідних висновків Верховного Суду, є законними і обґрунтованими, і доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

43. При розгляді справи в апеляційному провадженні суд апеляційної інстанції врахував специфіку конкретної справи та те, що на момент судового провадження у справі первісна редакція спірної публікації була навмисно змінена власником веб-сайту. Зокрема, на момент подання позовної заяви та розгляду справи на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_10» ІНФОРМАЦІЯ_7 був відсутній автор спірної публікації, тобто спірна стаття була анонімною, у зв`язку з чим позивачем було вірно залучено в якості належних відповідачів тільки власників веб-сайту, як передбачено чинним законодавством України.

44. Додані відповідачем до касаційної скарги скріншоти з веб-сайту КорреспонденТ.net, на якому начебто міститься інформація про ОСОБА_19 , не були долучені до матеріалів справи та не були предметом розгляду ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції, а тому не можуть враховуватися під час касаційного провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судами 45. 05 лютого 2017 року в мережі Інтернет на веб-сайті Національного антикорупційного порталу «ІНФОРМАЦІЯ_10» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15 була опублікована стаття під назвою « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал по время сходки в Крыму», в якій містилася інформація такого змісту: «Накануне в Симферополе прошла встреча самопровзглашенного главы парламента аннексированного Крыма ОСОБА_20 и его «давнего» друга ОСОБА_6 . Если учесть тот факт, что гражданин ОСОБА_7 занимает должность председателя Харьковского облсовета, факт из ряда вон выходящий. Сообщает портал «ІНФОРМАЦІЯ_10» со ссылкой на СМИ. ОСОБА_8 беспрепятственно выехал на территорию оккупированного Крыма и точно также беспрепятственно вернулся в Украину. Вопиющий случай недосмотра СБУ, если учесть, что глава облсовета Харьковщины ОСОБА_22 во время визита в Крым раздавал интервью российским телеканалам. На фоне возможного открытия уголовного дела на ОСОБА_20 по фактам коррупции и незаконного захвата земель в российской федерации, визит старого друга-сепаратиста Чернова выглядит вполне логичным. Мол, ОСОБА_10 налаживает связи с террористами Харькова с целью подготовки второго фронта в Украине. Интересным является тот факт, что после официальной встречи и интервью уважаемые фанаты путина ОСОБА_3 и ОСОБА_4 отправились в элитный (по меркам Симферополя) отель «Москва». Под входом их встречали две девушки на вид 15-17 лет, крайне схожие на местечковых моделей сводника Листермана. Фотографии стареющих сепаратистов входящих в вестибюль отеля Москва в сопровождении малолетних девиц легкого поведения опубликовал местный блогер, а также сайт ІНФОРМАЦІЯ_8 В течение считанных часов фотографии и тексты о злоключениях педофилов-сепаратистов были удалены. А на вопросы журналистов ОСОБА_10 отвечал однозначно: это коллаж и происки украинских диверсантов. Вполне вероятно, что диверсантов ОСОБА_3 и ОСОБА_4 увидели в доступных малолетках ОСОБА_21 или же в фотографах… Украинских же журналистов куда больше волнует другой вопрос: Почему СБУ не задерживает ОСОБА_6 за антигосударственную деятельность и открыто сепаратистcкую позицию. Ведь, интимные пристрастия харьковского областного педофила на территории оккупированного Крыма - проблема исключительно российских правоохранителей».

46. В опублікованій статті « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал по время сходки в Крыму» на веб-сайті Національний антикорупційний портал «ІНФОРМАЦІЯ_10» автора статті не зазначено, проте в тексті статті міститься активне посилання «СМИ», яке при перегляді мережі Інтернет перенаправляє на джерело поширеної інформації - веб-сайт: ІНФОРМАЦІЯ_16, на якому розміщена стаття аналогічного змісту. Автором статті зазначено ОСОБА_14 .

47. Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 15 серпня 2019 року № 104/2019-Д, виданою Державним підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», підтверджується, що власником веб-сайту: http://anticor.com.ua станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 є реєстрант доменного імені anticor.com.ua - ОСОБА_2 , якщо інше не було визначено умовами договору між останнім та отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній. Станом на дату видачі довідки реєстрантом доменного імені anticor.com.ua є Компанія Тека-Груп Фаундеішн (Teka-Group Foundation) (з 28 березня 2017 року), якщо інше не визначене умовами договору між останньою та отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній. При цьому Громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади» та/або ОСОБА_2 можуть мати відношення до створення та функціонування веб-сайту: http://anticor.com.ua/ та є ймовірним (-и) власником (-ами) останнього.

48. Свідоцтвом про акредитацію Український мережевий інформаційний центр підтвердив компетентність Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» у здійсненні ним функцій з проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею Експертних висновків, а також - видачу довідок з відомостями про власників веб-сайтів /реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення відповідно до Договору про акредитацію від 08 травня 2019 року.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду

49. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

50. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

51. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

52. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

53. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

54. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

55. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

56. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

57. Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначеним вимогам закону постанова Чернігівського апеляційного суду від 03 листопада 2023 року та додаткова постанова цього ж суду відповідає.

58. Як зазначалося вище, узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до незгоди відповідача з суб`єктним складом сторін у цій справі, оскільки відповідачами у цій справі мають бути автор та власник веб-сайту відповідного інформаційного матеріалу, проте оскільки автор статті не залучена до участі у справі як відповідач і судами не було витребувано інформацію про власника веб-сайту, тому вважає, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у цій справі, що в свою чергу є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

59. Доводів щодо вирішення спору по суті касаційна скарга не містить, у зв`язку із чим суд касаційної інстанції не перевіряє законність і обґрунтованість постанови апеляційного суду в частині визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13:34 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 Національний антикорупційний портал «ІНФОРМАЦІЯ_10» за адресою в мережі інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ОСОБА_3 и ОСОБА_4 : сепаратисты попали в педофильский скандал по время сходки в Крыму».

60. Водночас ОСОБА_4 з позовом до суду про визнання недостовірною інформації, викладеної у вказаній статті, не звертався, тому зазначена інформація не була предметом оцінки щодо нього як в судах попередніх інстанцій, так і в суді касаційної інстанції, а перевірялася лише в частині, яка стосувалася позивача.

61. Верховний Суд зазначає, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

62. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

63. Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.

64. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) зазначено, що: «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власник вебсайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

65. Відповідно до частини одинадцятої статті 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власники вебсайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, зобов`язані розміщувати у вільному доступі на власних вебсайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе: а) повне ім`я або найменування власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; в) контактну інформацію власника вебсайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв`язатися. Фізичні особи, які не є суб`єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на вебсайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника вебсайту, передбачену пунктом «в» цієї частини».

66. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про телекомунікації» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) домен - це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється; домен.UA - це домен верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, створений на основі кодування назв країн відповідно до міжнародних стандартів, для обслуговування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет.

67. Відповідно до статті 56 Закону України «Про телекомунікації» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет включає комплекс організаційно-технічних заходів, необхідних для забезпечення функціонування технічних засобів підтримки адресування, у тому числі серверів доменних назв українського сегмента мережі Інтернет, реєстру домену.UA в координації з міжнародною системою адміністрування мережі Інтернет, спрямованих на систематизацію та оптимізацію використання, обліку та адміністрування доменів другого рівня, а також створення умов для використання простору доменних імен на принципах рівного доступу, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції. Адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет здійснюється уповноваженою організацією для: 1) створення реєстру доменних назв і адрес мережі українського сегмента мережі Інтернет; 2) створення реєстру доменних назв у домені.UA; 3) створення та підтримки автоматизованої системи реєстрації та обліку доменних назв і адрес українського сегмента мережі Інтернет; 4) забезпечення унікальності, формування та підтримки простору доменних назв другого рівня в домені.UA; 5) створення умов для використання адресного простору українського сегмента мережі Інтернет на принципах рівного доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції; 6) представництва та захисту у відповідних міжнародних організаціях інтересів споживачів українського сегмента мережі Інтернет. Адміністрування адресного простору мережі Інтернет у домені.UA здійснюється недержавною організацією, яка утворюється самоврядними організаціями операторів/провайдерів Інтернет та зареєстрована відповідно до міжнародних вимог. Утворення адресного простору, розподіл і надання адрес, маршрутизація інформації між адресами здійснюються відповідно до міжнародних вимог.

68. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц (провадження № 61-5189св18) вказано, що: «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації».

69. Судами установлено, що довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 15 серпня 2019 року № 104/2019-Д, виданою Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», підтверджується, що власником веб-сайту: http://anticor.com.ua станом на 05 лютого 2017 року є реєстрант доменного імені anticor.com.ua - ОСОБА_2 , якщо інше не було визначено умовами договору між останнім та отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній станом на дату видачі довідки реєстрантом доменного імені anticor.com.ua є Компанія Teka-Group Foundation (з 28 березня 2017 року), якщо інше не визначене умовами договору між останньою та отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній. При цьому Громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади» та/або ОСОБА_2 можуть мати відношення до створення та функціонування веб-сайту: http://anticor.com.ua/ та є ймовірним (-и) власником (-ами) останнього.

70. Свідоцтвом про акредитацію Український мережевий інформаційний центр підтвердив компетентність Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» у здійсненні ним функцій з проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею Експертних висновків, а також - видачу довідок з відомостями про власників веб-сайтів/реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення відповідно до Договору про акредитацію від 08 травня 2019 року.

71. Отже, при новому розгляді справи апеляційний суд врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 рокуу цій справі, які є обов`язковими відповідно до вимог частини першої статті 417 ЦПК України, та дійшов обґрунтованого висновку, що позивач належними доказами підтвердив, що станом на дату опублікування спірної статті власником веб-сайту: http://ІНФОРМАЦІЯ_17/ був реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_2 , тому він є належним відповідачем у цій справі.

72. У постановах Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 742/3715/17 та від 01 грудня 2021 року у справі № 742/287/17 з предметом спору, зокрема про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації, розміщеної на веб-сторінці веб-сайту Національного антикорупційного порталу «ІНФОРМАЦІЯ_10» (ІНФОРМАЦІЯ_7/), також зазначено, що суди зробили обґрунтований висновок про те, що власником веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_18 є реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_2, отже, він є належним відповідачем у цій справі.

73. Крім того суд апеляційної інстанції правильно розглянув спір саме до власника веб-сайту, оскільки в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація, що ОСОБА_11 (автор спірної статті) реально існує та її можливо ідентифікувати.

74. Верховний Суд вже надавав оцінку зазначеним обставинам у цій справі, зокрема про те, що саме по собі незазначення ОСОБА_1 в позовній заяві співвідповідачем автора статті не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог до іншого належного відповідача - власника веб-сайту, на якому розміщено оспорювану інформацію, - ОСОБА_2 .

75. Схожі висновки також викладені й у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 742/3812/18 (провадження № 61-14984св19) та від 13 січня 2021 року у справі № 742/514/17 (провадження № 61-46189св18).

76. Водночас, відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

77. З огляду на вказане суд касаційної інстанції погоджується з доводами відзиву на касаційну скаргу про те, що додані відповідачем до касаційної скарги скріншоти з веб-сайту КорреспонденТ.net, на якому начебто міститься інформація про ОСОБА_19 , не були долучені до матеріалів справи та не були предметом розгляду ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції, а тому не можуть враховуватися під час касаційного провадження.

78. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

79. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Cуд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

80. Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 742/1485/19, від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц; у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17, від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, на які посилався заявник касаційної скарги.

81. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

82. Розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

83. Також Верховний Суду зазначає, що заявником у касаційній скарзі не зазначені підстави для скасування додаткового рішення суду апеляційної інстанції і такі не знайдені під час перегляду оскаржуваної постанови, у зв`язку із чим додаткове рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Карпенка Віктора Константиновича залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 листопада 2023 року та додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович