Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/3032/24

Справа № 750/3032/24 Головуючий у 1 інстанції Кулініч Ю.П. Провадження № 33/4823/537/24 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 червня 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Кабриль Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кабриль Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 травня 2024 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 27 лютого 2024 року о 00 год. 03 хв, по вул. Шевченка, 118, у м. Чернігові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, захисник Кабриль Ю.В. подала в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду як незаконну та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вважає, що місцевий суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не врахував недостатність належних доказів у справі для притягнення особи до адміністративної відповідальності, що потягло за собою прийняття необґрунтованого рішення. Вказує, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на відео файл, який додається до протоколу, та відсутні посилання на технічні засоби, яким здійснено відеозаписи, а це є порушенням ч.3 ст.283 КУпАП. Крім того, відеофіксація не здійснювалась безперервно. Зазначає, що поліцейським порушена процедура складання протоколу, зокрема, зазначено недостовірні відомості в частині часу складання протоколу. Також матеріали справи не містять відомостей та підтвердження, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з результатами огляду, проведеного працівником поліції. Вказує на порушення проведення поліцейськими процедури огляду на стан сп`яніння водія та при огляді в закладі охорони здоров`я, так як при проведенні огляду особу не проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, не було надано направлення на огляд водія, не було вручено акт огляду, відсутні докази сертифікації приладу, яким проводився огляд на стан сп`яніння, біологічні зразки не відбиралися, працівник поліції протиправно проводив відеозйомку військовослужбовця на власний мобільний телефон. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердила його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заслухавши пояснення захисника Кабриль Ю.В., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №708386 від 27.02.2024, ОСОБА_1 , 27 лютого 2024 року в 00 год 03 хв, по вул. Шевченка, 118, у м. Чернігові, керував транспортним засобом «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога КНП «ЧОПНЛ», чим порушив п.2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.5). Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП. Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем-наркологом КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» ОСОБА_3 від 27.02.2024, згідно якого ОСОБА_1 на момент огляду перебував в стані алкогольного сп`яніння (а.с.8). З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського слідує, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення комендантської години. Під час спілкування у поліцейських виникла підозра про перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, про що йому було повідомлено. ОСОБА_1 не заперечував, що вдень вживав спиртні напої; після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки, останній погодився, але після декількох спроб огляд не пройшов. Тому йому запропонували пройти огляд у лікаря-нарколога, водій погодився. Після чого ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія в установленому законом порядку проводився за допомогою спеціального технічного приладу, результат першого продуття - 2,08 проміле, другого продуття 1,93 проміле, з чим останній погодився та будь-яких зауважень не висловлював. Крім того, в медичному закладі лікар-нарколог провів візуальний огляд ОСОБА_1 . Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Посилання апелянта з приводу відсутності даних щодо технічного засобу, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація, є необґрунтованими, оскільки ст. 256 КУпАП та інші норми закону не містять вимоги до засобу відеофіксації. Наявні розбіжності щодо часу складання протоколу, зазначеного у протоколі, із зафіксованим на відеозаписі, не є суттєвими та не спростовують наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини. Посилання апелянта на те, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом, так як відеофіксація не здійснювалася безперервно, є непереконливим, оскільки вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою. Також, на відеозаписі чітко зафіксовано процедуру огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні. Доводи сторони захисту про те, що огляд на стан сп`яніння проводився лише за допомогою спеціального приладу, при цьому лікарем не були взяті відповідні біологічні зразки у ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, не заслуговують на увагу. Суд не може перебирати на себе функцію обвинувача та займатись збиранням доказів у справі, а відповідно до положень КУпАП, суд надає оцінку наявним у справі доказам з урахуванням їх взаємозв`язку та обґрунтованості. Так, медичний огляд був проведений у спеціалізованому лікувальному закладі лікарем-наркологом, у кваліфікації якої суд не мав підстав сумніватися, акт виготовлений на офіційному бланку, як того вимагають положення Інструкції. При цьому, з отриманими результатами огляду ОСОБА_1 погодився під час спілкування з медичними працівниками, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння в медичному закладі відбувався не тільки за допомогою технічних заходів, а й на підставі встановлення зовнішнього вигляду, поведінки, стану свідомості, мовної здатності вегето-судинних реакцій, рухової сфери обстежуваної особи тощо. Тобто, висновок про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння здійснений лікарем на підставі комплексу об`єктивних показників, і використання технічних засобів є тільки часткою такого дослідження. Тому оспорювання стороною захисту такого висновку лише на підставі застосування того чи іншого технічного засобу, є необґрунтованим. Твердження апелянта про те, що сертифікат та свідоцтво про повірку даного приладу ОСОБА_1 не надавались, не можуть бути прийняті до уваги з тих підстав, що останній під час проведення огляду, таких документів не вимагав. Інші твердження сторони захисту висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення. Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Кабриль Ю.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний