LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд240/4310/24

від 06.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/4310/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 06 червня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Мойсюка М.І , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року адміністративний позов повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та ухвалити постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. З урахуванням вимог ст. 311, ч. 2 ст. 312, КАС України, апеляційний суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, адміністративний позов позивача не відповідав вимогам статей 160 та 161 КАС України, тому ухвалою суду від 06 березня 2024 року дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України та встановлено 5-денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків. Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у визначений судом строк, так і станом на дату повернення позовної заяви стороною позивача не усунуто недоліків позовної заяви, яку залишено без руху. Зокрема встановлено, що позивач отримав ухвалу про залишення позовної заяви без руху 06.03.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Водночас, у вказаний судом строк - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, тобто до 16.03.2024, та станом на момент прийняття зазначеної ухвали, позивачем недоліки позовної заяви не було усунуто. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно із п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. У зв`язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без руху та надає позивачу час для усунення визначених у ній недоліків. Як було зазначено вище, підставою для повернення позовної заяви було не виконання вимог ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року про залишення адміністративного позову без руху у встановлений судом строк. Даючи оцінку доводам апелянта щодо відсутності підстав для повернення позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що представник позивача - адвокат Дубок С.М. зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та подав позовну заяву до суду з використанням підсистеми "Електронний суд", самостійно визначивши адресу електронної пошти для листування із ним. Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. За приписами статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Також у відповідності до вимог ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за наявності в особи офіційної електронної адреси шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу. Відтак, оскільки представник позивача - адвокат Дубок С.М., зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та самостійно визначив адресу електронної пошти для листування із ним, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ухвала від 06 березня 2024 року про залишення позовної заяви без руху вважається врученою представникові позивача 07 березня 2024 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу представника. При цьому, оскільки позивач (його представник) не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк, суд обгрунтовано, з дотримання вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, повернув позовну заяву особі, яка її подала. При цьому суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, наведені, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких вказано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки відповідно до частини 8 статті 169 КАС України не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку. Колегія суддів звертає увагу, що безумовною підставою для повернення позовної заяви є в тому числі і не виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, що і стало в даному випадку підставою для прийняття спірної ухвали. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що заява про поновлення строку на звернення до суду (на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху), яка зареєстрована в суді 21 березня 2024 року, направлена до суду поштою 14 березня 2024 року, оскільки конверт, який долучено до даної заяви, не містить жодних відміток пошти на підтвердження дати його направлення. Тобто, зазначена заява вважається такою, що подана безпосередньо до суду. Безпідставним в даному випадку є також послання скаржника на помилковість доводів суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, оскільки зазначені доводи апеляційної скарги не спростовують факт невиконання позивачем, у встановлений строк, вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Зважаючи на вище наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява підлягає поверненню, оскільки позивачем не усунуті недоліки позовної заяви, у встановлений судом строк, а відтак, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали від 19 березня 2024 року допущені порушення норм матеріального або процесуального права. Згідно вимог ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Мойсюк М.І

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»