Постанова 4855 № 707/2920/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 707/2920/23 Головуючий у 1 інстанції - Кондрацька Н.М. Суддя - доповідач - Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.01.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції Черкаській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 344350 від 05.06.2023. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.01.2024 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 05.06.2023 о 22 год. 40 хв. поліцейським СРПП ВПЧ ЧРУП ГУНП в Черкаській області сержантом поліції Коломієць Р.В. у м. Сміла по вул. Перемоги винесено постанову серії БАД № 344350 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КУпАП штрафу у розмірі 425 грн. Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що 05.06.2023 о 22 год. 16 хв. в м. Сміла, вул. Перемоги, ОСОБА_1 в темну пору доби керував транспортним засобом «Daewoo Nехіа», номерний знак НОМЕР_1 , у якого не працювала фара в режимі ближнього світла фар та не пред`явив посвідчення водія, реєстраційний документ транспортного засобу, чим порушив п. 31.1; 2.1 (а), 2.1 (б) ПДР. Вважаючи оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що постанова серії БАД № 344350 від 05.06.2023 є законною та обґрунтованою, прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, а тому позов задоволенню не підлягає. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови в цілому, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню. Також, апелянт зазначає, що у поліцейського не було підстав для зупинення транспортного засобу, оскільки не існувало достатніх підстав, що особа вчинила правопорушення. З відеозаписів, наданих поліцією, не вбачається порушення позивачем жодного правила дорожнього руху, зокрема правил технічного стану транспортного засобу та їх обладнання (п. 31.4.3 ПДР), а тому відмовився надавати документи, що посвідчують право позивача на керування транспортним засобом, на незаконну вимогу працівників поліції. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п. 1.9. цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, відповідно до п. 31.1 Правил дорожнього руху України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Згідно п. 31.6. ПДР України забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів. Згідно п. 19.1. ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла. Відповідно до ст. 125 КУпАП інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження. Згідно ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно з ч. 2, ч. 3 та 4 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Статтею 251 КУпАП України встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови). Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Як вже було встановлено вище, 05.06.2023 о 22 год. 40 хв. поліцейським СРПП ВПЧ ЧРУП ГУНП в Черкаській області сержантом поліції Коломієць Р.В. у м. Сміла по вул. Перемоги винесено постанову серії БАД № 344350 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КУпАП штрафу у розмірі 425 грн. Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що 05.06.2023 о 22 год. 16 хв. в м. Сміла, вул. Перемоги, ОСОБА_1 в темну пору доби керував транспортним засобом «Daewoo Nехіа», номерний знак НОМЕР_1 , у якого не працювала фара в режимі ближнього світла фар та не пред`явив посвідчення водія, реєстраційний документ транспортного засобу, чим порушив п. 31.1; 2.1 (а), 2.1 (б) ПДР. До матеріалів справи додані позивачем та відповідачем відеодокази, які є ідентичними, згідно яких встановлено, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб «Daewoo Nехіа», номерний знак НОМЕР_1 , оскільки його права фара у режимі ближнього світла не була увімкнена в темну пору доби. Дана обставина не заперечувалася ОСОБА_1 під час зупинки та складання постанови. Крім того, вбачається, що працівниками поліції було дотримано процедуру розгляду справи, а саме: після свого представлення водієві, неодноразово було повідомлено йому про причину зупинки, роз`яснено права, запропоновано надати (пред`явити) документи, що проігноровано водієм, запропоновано надати усні пояснення чи докази з проводу даних обставин. Колегія суддів звертає увагу, що з цього ж відеозапису слідує, що поліцейським повідомлено позивачу, що 05.06.2023 розглядається справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 статті 126 та вкотре запропоновано надати посвідчення водія, реєстраційні документа на транспортний засіб, останній їх не надав. Тобто, спірною постановою накладено на позивача адміністративне стягнення за порушення п. 2.1 (а) та п. 2.1 (б) ПДР, яке зафіксовано на вказаному вище відеозаписі. Даний відеозапис містить інформацію щодо предмета доказування (на відео чітко зафіксовано факт порушення, особу правопорушника, місце вчинення правопорушення та процедура складання постанови). Дане відео зафіксовано на технічний засіб, що має функції відеозапису і використовується для забезпечення публічної безпеки і громадського порядку. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що за те, що в темну пору доби позивач керував транспортним засобом «Daewoo Nехіа», номерний знак НОМЕР_1 , у якого не працювала фара в режимі ближнього світла фар, стягнення на позивача не накладалось. Доводи апелянта про те, що з відеозаписів, наданих поліцією не вбачається порушення позивачем правил технічного стану транспортного засобу та їх обладнання (п. 31.4.3 ПДР) не береться колегією суддів до уваги, оскільки в постанові про адміністративне правопорушення не інкримінується позивачу таке порушення. Щодо доводів апелянта про те, що у поліцейського не було підстав для зупинення транспортного засобу, оскільки не існувало достатніх підстав, що особа вчинила правопорушення, а тому і відмовився надавати документи, що посвідчують право позивача на керування транспортним засобом, на незаконну вимогу працівників поліції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених. Колегія суддів звертає увагу, що під час руху автомобіля позивача було виявлено очевидні ознаки (в темну пору доби не була увімкнена права фара у режимі ближнього світла), що свідчать про технічну несправність транспортного засобу, а тому згідно п. 2 ч. 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським зупинено транспортний засіб, у зв`язку із чим колегія суддів вважає безпідставним доводи апелянта про відсутність підстав для зупинення транспортного засобу. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність постанови серії БАД № 344350 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та відсутність підстав для її скасування. При цьому, вказані вище та всі інші аргументи апеляційної скарги позивача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.01.2024 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Мельничук В.П. Швед Е.Ю.