Постанова 4855 № 640/26945/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/26945/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Терлецька О.О. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 червня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Маринчак Н.Є., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2021 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 27.07.2021 р. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Київської області від 26.07.2021 р. №121, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що 20 серпня 2015 року позивачем до Управління Пенсійного фонду були подані документи про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В 2020 р. позивач встав на облік в Управління пенсійного фонду України в Солом`янському районі м. Києва, 02000 м. Київ, вул. Керченська, буд.5а; у зв`язку з зміною місця проживання. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі 640/14832/20 від 26.05.2021 р. було визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і забовязано здійснити перерахунок з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 р.№2-р/2020,згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Київської області від 23.01.2020 р. №250, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020, але згідно Закону України від 02.06.2016 р. зі змінами Про судоустрій та статут судді ст.135 передбачає, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років та базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів та якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб застосовується регіональний коефіцієнт-1,1. Позивач звернувся на адресу судової адміністрації в Київської області в лютому 2020 р.і просив повідомити , чому вони не застосували коефіцієнт 1,1 при видачі йому довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, але у відповідь вони вказали, що цей коефіцієнт застосовується тільки до працюючих суддів. Колегія суддів КАС визнала помилковим висновок, що регіональні коефіцієнти до посадового окладу застосовуються лише у разі здійснення суддею правосуддя. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. При цьому статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачена можливість застосування до базового розміру посадового окладу регіональних коефіцієнтів, передбачених частиною четвертою вказаної статті, які є складовою частиною окладу судді, а не доплатою. Водночас вказаний Закон не містить застереження про те, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке виплачується у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, не включає регіональний коефіцієнт, передбачений частиною четвертою статті 135 вказаного Закону. Таку правову позицію зайняв Касаційний адміністративний суд у справі № 420/4001/20. Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова адміністрація надала позивачу довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці з урахуванням коефіцієнта 1,1 , і позивач 27.07.2021 р. звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Києві (Солом`янский район) про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. На запит позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання Головне Управління Пенсійного фонду України в м.Києві відповіді не надало і перерахунок не зробило . Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон 1402VIII. Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Конституційний Суд України неодноразово висловлював правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24.06.1999 № 6-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01.12.2004 № 19- рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18.06.2007 № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності судців), від 22.05.2008 № 10-рп/2008, а також у рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020. Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судці у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус судців та гарантії їх незалежності. Верховний Суд також неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а,у постанові від 16.06.2020р. у справі 620/1116/18 р. висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судці, який працює на відповідній посаді. Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону 1402-УІІІ. і згідно рішення Окружного адміністративного суду м.Києва по справі 640/14832/20 від 26.05.2021 р. було визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про відмову позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці і забовязано здійснити перерахунок з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 р.№2- р/2020,тобто я повинен отримувати довічне грошове утримання згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Київської області від 23.01.2020 р. №250,в якої не враховувався коефіцієнт 1,1,але враховує те, що Колегія суддів КАС визнала помилковим висновок, що регіональні коефіцієнти до посадового окладу застосовуються лише у разі здійснення суддею правосудця і в зв`язку з цим позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, враховуючи вищевикладене, судова адміністрація надала позивачу довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці з урахуванням коефіцієнта 1,1 , і на підставі довідки від 26.07.2021 р. №121,виданої Теруправлінням ДСА я повинен отримувати довічне утримання із врахуванням коефіцієнта 1,1. Таким чином, відмова в проведенні перерахунку отримуваного позивачем щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2021 року є протиправною та безпідставною, виходячи з вище описаного. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення адміністративного позову. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.Є. Маринчак М.І. Кобаль