LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852280/8080/23

від 23.05.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» - залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 травня 2024 року м.Дніпросправа № 280/8080/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 280/8080/23 (суддя Бойченко Ю.П., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» (далі - відповідач) щодо ненадання позивачу та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною прирівняною посадою станом на 19.11.2019 для перерахунку пенсії з 01.12.2019 протиправними; - зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 19.11.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, Закону від 01.07.2014 № 1556-VII, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад - 3600 грн., оклад за спеціальне звання полковник поліції 2400 грн., надбавка за стаж служби в поліції 50% - 3000 грн., надбавка за специфічні умови проходження служби 76,21% - 6858,90 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 360 грн., надбавка за науковий ступінь кандидата наук 15% - 540 грн., доцент 25% - 900 грн., премія 52,94% - 9349,90 грн., індексації - 887,09 грн., усього - 27896,96 грн., для проведення ОСОБА_1 з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії, а копію такої довідки направити позивачу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідачем виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 19.11.2019, із урахуванням, зокрема, доплати за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 5 % та доплати за вчене звання доцента у розмірі 5 %. Проте, позивач зазначає, що дані доплати мають визначатися у відповідності до приписів статті 59 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, а саме у розмірі 15 % та 25 % відповідно. Крім того, вважає, що до довідки має включатися також індексація грошового забезпечення. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року позовні вимоги задоволені частково: - визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» щодо відмови скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 19.11.2019, з урахуванням доплати за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15 % посадового окладу та доплати за вчене звання доцента у розмірі 25 % посадового окладу; - зобов`язано Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019, із зазначенням відомостей про основні та додаткові види грошового забезпечення, в тому числі доплати за науковий ступінь кандидата наук 15 % - 540,00 грн., доплати за вчене звання доцента 25 % - 900,00 грн., для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Із рішенням суду не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що відповідно до підпунктів 5, 6 пункту 5 постанови КМУ № 988 та пунктів 9, 10 розділу II Порядку № 260 в довідці від 22.06.2021 № 22/6-2799 ОСОБА_1 встановлені доплати за науковий ступінь кандидата наук в розмірі 5 % посадового окладу та за вчене звання доцента в розмірі 5 % посадового окладу. Крім того, вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду. Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористався. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України. Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. З матеріалів справи встановлено, що як вбачається з витягу з наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України від 30.12.2014 № 292 ос полковника міліції ОСОБА_1 , начальника факультету підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки, звільнено з органів внутрішніх справ у запас з 31.12.2014. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Позивач має науковий ступінь кандидата наук, що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Атестаційної колегії від 26.09.2012 та вчене звання доцента, про що свідчить копія атестата доцента від 28.03.2013 серії 12 ДЦ № 034548. Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області», на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 у справі № 280/5101/20, виготовлено та надано позивачу довідку від 22.06.2021 № 33/6-2799 про розмір його грошового забезпечення, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), станом на 19.11.2019, з урахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 3600,00 грн., оклад за спеціальним званням полковник поліції - 2400,00 грн., надбавка за стаж служби в поліції 50% - 3000,00 грн., надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 76,21% - 6858,90 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 360,00 грн., доплата за науковий ступінь кандидата наук 5% - 180,00 грн., доплата за вчене звання доцента 5 % - 180,00 грн., премія 52,94 % - 8 776,87 грн. Позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 19.11.2019, із зазначенням доплат за науковий ступінь та вчене звання у розмірах, передбачених статтею 59 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, а саме у розмірі 15 % та 25 % відповідно. Однак, листом відповідача від 18.08.2023 № 33/28-Ш-639 у виготовленні такої довідки відмовлено з огляду на те, що зазначені доплати визначаються у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Позивач, вважаючи таку відмову відповідача протиправною, звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з посиланням на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 21.06.2023 у справі № 380/24050/21, вказав, що до позивача, як до науково-педагогічного працівника вищого навчального закладу зі специфічними умовами навчання, мають застосовуватися приписи Закону України «Про вищу освіту», якими, зокрема частиною другою статті 59, установлено доплати за науковий ступінь (кандидат наук) - не менше 15 відсотків посадового окладу та за вчене звання (доцент) - не менше 25 відсотків посадового окладу. Крім того, надав оцінку дотримання позивачем строку звернення до суду з позовною заявою. За наслідками апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною другою цієї ж норми визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі Закон № 1556-VII), законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. У відповідності до пункту 6-1 частини першої статті 1 Закону № 1556-VII заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання - заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад`юнктів для подальшої служби на посадах середнього та вищого складу Національної поліції України, начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. За правилами частини четвертої статті 13 Закону № 1556-VII державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми нормативно-правовими актами встановлювати особливі вимоги щодо: 1) управління відповідними вищими військовими навчальними закладами, закладами вищої освіти із специфічними умовами навчання, військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти та організації освітнього процесу в них; 2) діяльності та повноважень органів управління і громадського самоврядування у відповідних вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) кандидатів на посади керівників (заступників керівників) відповідних вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти; 4) призначення та звільнення з посад керівників (заступників керівників) відповідних вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, їх структурних підрозділів; 5) додаткових до визначених стандартами вищої освіти компетентностей та програмних результатів навчання за відповідними освітніми програмами, порядку розроблення та затвердження освітніх програм у відповідних вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 6) формування переліку спеціалізацій підготовки здобувачів спеціалізованої освіти у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 7) кандидатів на посади педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників та конкурсного відбору на посади педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників у відповідних вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 8) реалізації прав і обов`язків педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 9) відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів, слухачів, ад`юнктів (аспірантів), докторантів, які навчаються у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 10) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів в ад`юнктурі (аспірантурі) та докторантурі у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 11) нормативів чисельності курсантів, слухачів, ад`юнктів (аспірантів), які навчаються у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, на одну посаду науково-педагогічного працівника; 12) порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 13) формування індивідуальних навчальних планів та індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів вищої освіти; 14) практичної підготовки осіб, які здобувають вищу освіту у відповідних вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. Нормативно-правові акти, передбачені пунктами 8-14 цієї частини, затверджуються за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Таким чином, законодавством передбачено створення закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання. При цьому, основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність таких закладів та яким передбачено гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти, в тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є Закон України «Про вищу освіту». Згідно з частиною другою статті 59 Закону № 1556-VII, науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень. Підпунктом 8 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1556-VII визначено, що науковий ступінь кандидата наук після набрання чинності цим Законом прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника. Вказаними нормами чітко передбачено встановлення доплат за науковий ступінь та за вчене звання незалежно від того, чи є такий заклад вищим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання чи звичайним закладом вищої освіти. Обґрунтовуючи правомірність встановлення позивачу доплати за науковий ступінь кандидата наук та надбавки за вчене звання доцента (старшого наукового співробітника) у розмірі 5 % кожна, відповідач посилається на те, що грошове забезпечення поліцейських визначається відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Відповідно до підпунктів 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» постановлено виплачувати: доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, - у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем; доплату за вчене звання у разі, коли особа займає посаду, що пов`язана з педагогічною або науковою діяльністю, і має вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), - у розмірі 5, професора - 10 відсотків посадового окладу. У той же час, як зазначено вище, до спірних правовідносин за участю позивача, як до науково-педагогічного працівника вищого навчального закладу зі специфічними умовами навчання, мають застосовуватися приписи Закону України «Про вищу освіту», якими, зокрема частиною другою статті 59, установлено доплати за науковий ступінь (кандидат наук) - не менше 15 відсотків посадового окладу та за вчене звання (доцент) - не менше 25 відсотків посадового окладу. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 21.06.2023 у справі № 380/24050/21. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України). Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019, із зазначенням відомостей про основні та додаткові види грошового забезпечення, в тому числі доплати за науковий ступінь кандидата наук 15 % - 540 грн., доплати за вчене звання доцента 25 % - 900 грн., для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії. Стосовно строку звернення позивача до суду колегія суддів зазначає, що позивачу відмовлено у видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення листом від 18.08.2023. При цьому, до суду позивач звернувся 29.09.2023, тобто у межах встановлено ст.122 КАС України строку. Відтак, судом першої інстанції вірно не встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції. В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду позивачем не оскаржується, тому колегія суддів не перевіряє обґрунтованість рішення в цій частині. Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції оскаржене рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 280/8080/23 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»