Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/7887/23
від 06.06.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/7887/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року (суддя Семененко М.О., повний текст рішення складено 30.01.2024) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області третя особа Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з січня 2021 року по серпень 2023 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 102,00 гривні; - зобов`язати ДСА України здійснити фінансування ТУ ДСА України в Запорізькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати позивачу суддівської винагороди: за період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум; за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 481,00 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум; за період з 1 січня 2023 року по 31 серпня 2023 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 684,00 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати ТУ ДСА України в Запорізькій області нарахувати та виплатити суддівську винагороду позивачу: за період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчислену виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів; за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, обчислену виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 481,00 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів; за період з 1 січня 2023 року по 31 серпня 2023 року, обчислену виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 684,00 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів; - визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Запорізькій області щодо виплати позивачу суддівської винагороди за період з 20.07.2020 по 27.08.2020 включно із застосуванням обмежень, передбачених статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; - стягнути з ТУ ДСА України в Запорізькій області на користь позивача нараховану, але не виплачену суддівську винагороду, за період з 20.07.2020 по 27.08.2020 включно в розмірі 33 577,11 грн, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з січня 2021 року по серпень 2023 року, обчисленої, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 102,00 гривні. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчислену, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 гривень (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.), з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів при їх виплаті. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, обчислену, виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 481,00 гривень (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.), з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів при їх виплаті. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 1 січня 2023 року по 31 серпня 2023 року, обчислену, виходячи з базового розміру посадового окладу судці, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.), з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів при їх виплаті. Зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області для проведення виплати судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 1 січня 2021 року по 31 серпня 2023 року, з включенням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2 270,00 грн, у 2022 році 2 481,00 грн, у 2023 році 2 684,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо виплати судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 20.07.2020 до 27.08.2020 включно із застосуванням обмежень, передбачених статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на користь судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суддівську винагороду, за період з 20.07.2020 до 27.08.2020 включно в розмірі 33 577,11 грн (тридцять три тисячі п`ятсот сімдесят сім гривень 11 коп.), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 призначений на посаду судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області на підставі Указу Президента України № 278/2020 від 16.07.2020. За період з 20.07.2020 по 27.08.2020 включно позивачеві суддівська винагорода виплачувалась відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року. Також в період з 01.01.2021 по 31.10.2023 позивачеві нараховувалася та виплачувалася суддівська винагорода, виходячи з прожиткового мінімуму, який застосовувався при визначенні базового розміру посадового окладу судді у 2021-2023 роках Законами про бюджет, у розмірі 2 102,00 грн. ОСОБА_1 вважає такі дії відповідачів протиправними, адже обчислення суддівської винагороди мало бути проведено з урахуванням прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня відповідного календарного року. Суд погодився з такими доводами позивача, врахувавши при цьому правові позиції Верховного Суду в аналогічних спорах. Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відступу від сталих позицій суду касаційної інстанції, відповідно до яких розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку. Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що в змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені. Водночас, статтями 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік» разом із встановленням на 1 січня прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 грн. (станом на 01.01.2021), в розмірі 2 481,00 грн. (станом на 01.01.2022), в розмірі 2 684,00 грн. (станом на 01.01.2023) був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого визначено в сумі 2 102,00 грн., в той час коли ані до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, ані до Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, відповідні зміни не вносилися. Однак, Закон про Державний бюджет України не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідач зобов`язаний був при визначенні розміру суддівської винагороди позивача у період з 01 січня 2021 року по 31 жовтня 2023 року (з урахуванням наявності доказів на підтвердження порушення порядку нарахування та виплату суддівської винагороди по 31 жовтня 2023 року включно) діяти відповідно до Закону № 1402-VIII та обчислювати розмір суддівської винагороди, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік», а саме у значенні 2 270,00 грн., Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» у значенні 2 481,00 грн. та Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» у значенні 2 684,00 грн., а не 2102 грн., але протиправно цього не робив. Щодо обмеження виплати позивачу суддівської винагороди за період з 20.07.2020 по 27.08.2020 включно, суд першої інстанції також вірно зазначив, з посиланням на правові позиції Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, що розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону № 1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України. Зміни до цього Закону в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який мовиться у позовній заяві (з квітня по травень 2020 року) не вносилися, тож законних підстав для обмеження її виплати (десятьма прожитковими мінімумами) не було. Колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги наведені висновки не спростовують. Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року в адміністративній справі № 280/7887/23 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 06 червня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 06 червня 2024 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова