Постанова Львівський апеляційний суд № 452/1754/23

Справа № 452/1754/23 Головуючий у 1 інстанції: Титов А.О. Провадження № 22-ц/811/3384/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Головуючої судді Мікуш Ю.Р. Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. Секретар Іванова О.О. розглянувши у порядку спрщеного провадження без повідомлення учасників справи в м.Львові цивільну справу № 452/1754/23 за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Львівгаз» -адвоката Ярослава Турчиняка на рішення Старосамбірького районного суду Львівської області від 30 жовтня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 ,- про відшкодування збитків в с т а н о в и в: 02.05.2023 року представник Акціонерного товариства «Львівгаз» -адвокат Олена Олійник ( далі по тексту АТ «Львівгаз») звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в розмірі 3 059,96 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при проведенні земляних робіт без погодження із Старосамбірською дільницею Самбірського відділення, відповідачем ОСОБА_1 було пошкоджено газопровід-ввід діаметром 20мм за адресою АДРЕСА_1 . Збитки, які були заподіяні АТ «Львівгаз» внаслідок пошкодження відповідачем газопроводу складаються з таких складових: 1) вартість об`єму витоку (витрати) природного газу через пошкоджений газопровід в сумі 72 грн.; 2) витрати по ліквідації витоку газу в сумі 2 987,96 грн. Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 30 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Рішення суду оскаржив представник АТ «Львівгаз» Ярослав Турчиняк. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, невірно встановлено обставини справи внаслідок чого висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції, оцінюючи зібрані докази, проявив надмірний формалізм, не врахувавши, що заявка №262 від 01.07.2020 року та технічний акт, які складені працівниками аварійно-диспетчерської служби АТ «Львівгаз» безпосередньо на місці події, підписано відповідачем без зауважень із зазначенням ним особисто мобільного номера телефону. Відповідач не заперечував проти задоволення позову в суді першої інстанції, відзиву не подавав, саме ним проводилися земляні роботи, що спричинили збитки. Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 3 059,96 грн. та судові витрати. Відзив на апеляційну скаргу суду не надано, що відповідно до частини третьої статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.1ст.369 ЦПК апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.2 ст.247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За положеннями ч.1ст.367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Матеріалами справи та судом встановлено, що 01 липня 2020 року о 18 год.45 хв. на аварійну службу АТ «Львівгаз» надійшло повідомлення про пошкодження газопроводу за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується заявкою №262 від 01.07.2020 року, яка підписана відповідачем ОСОБА_1 із зазначенням номера мобільного телефону. (а.с.8). На місце події виїхала аварійна служба в складі працівників АТ «Львівгаз». Відповідно до Технічного акту від 01.07.2020 року працівниками аварійної служби АТ «Львівгаз» при прибутті на місце події витік ліквідовано: встановлено перетискач на пошкоджену ділянку газопроводу діаметром 20мм, місце аварії огороджено. Для встановлення перетискача було відрізано футляр через який проходив газопровід. Площа пошкодження газопроводу 20мм, витік газу тривав 25хв. Технічний акт підписав відповідач ОСОБА_1 та погодився з ним, жодних зауважень не висловлював.(а.с.9). Відповідно до гл.4 розділ ІІІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494 (далі по тексту ГРМ) охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПА, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньо будинкових газових мереж ( п.1 кодексу КГС). Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням оператора ГРМ (п.7 КГС). Згідно п.1.34 гл.1 розділу У Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 №285, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного переходу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шуфрування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства. Відповідач в порушення вищезазначених вимог законодавства не звертався до АТ «Львівгаз», який є оператором ГРМ з попереднім повідомленням про початок земляних робіт в охоронній зоні вуличного ПЕ газопроводу середнього тиску та не отримував в АТ «Львівгаз» письмове погодження на проведення земляних робіт. Працівники відповідача ОСОБА_1 , які виконували земляні роботи, не виявили фактичне місце розташування газопроводу шляхом шуфрування вручну в присутності представника АТ «Львівгаз». Згідно Акту-розрахунку від 25.07.2020 року збитки, які були завдані АТ «Львівгаз» внаслідок пошкодження відповідачем газопроводу складаються з таких складових: 1)вартість об`єму витоку (витрати) природного газу через пошкоджений газопровід в сумі 72 грн.; 2)2) витрати по ліквідації витоку газу в сумі 2 987,96 грн. (підтверджується витратами по ліквідації витоку газу від 22.12.2020 року). Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції обґрунтував свою відмову у задоволенні позовної заяви тим, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме відповідач здійснив пошкодження газопроводу позивача. Суд першої інстанції прописав, що обставини того, що особа, повні ПІБ якої з матеріалів справи встановити неможливо - « ОСОБА_1 » або « ОСОБА_1 » подала на адресу позивача заявку № 262від 01.07.2020 року-самі по собі не вказують на те, що пошкодження газопроводу було здійснено відповідачем у цій справі ОСОБА_1 . З поданих до суду документів неможливо встановити точне прізвище причетної до порушення особи - Матяш чи ОСОБА_2 , а також ім`я та по-батькові, які в цих документах нечітко прописано, а зазначено як «Ол.» чи «О», що не дозволяє однозначно встановити повне ім`я та по-батькові такої особи. З висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, оскільки такі не відповідають фактичним обставинам справи. Згідно заявки № 262 від 21.07.20 поданої особисто ОСОБА_1 о 18-45 год. вбачається, що працівником диспетчерської служби нечітко записано прізвище відповідача, неповне по-батькові, однак ім`я написано повністю зі слів самого ОСОБА_1 , записано його номер мобільного телефону та проставлено підпис заявника без зауважень. З Технічного акту аварійної служби АТ «Львівгаз» встановлено, що проведення земельних робіт з порушенням проводилося саме ОСОБА_1 , який погодився з Актом, підписав його, зазначено з його слів номер його мобільного телефону. Місце проведення земельних робіт, зазначених у Акті, відповідає фактичному, який показав відповідач ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . У Акті прописано прізвище ОСОБА_1 , що відповідає П.І.Б. відповідачу, зауважень від останнього не поступило. Відтак, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції проявив неповноту дослідження матеріалів справи, надмірний формалізм, що проявляється у негативних наслідках для самого відповідача, який відповідно до вимог ст.141 ЦПК повинен сплатити відповідачу, крім завданих збитків в сумі 3059,96 грн., судові витрати по оплаті судового збору в суд першої інстанції в сумі 2684,00 грн. та в суд апеляційної інстанції в сумі 3220, 80 грн., що разом становить 5 904,80 грн., що перевищує суму завданого збитку та в сукупності підлягає стягненню в сумі 8 964,76 грн. Відповідно до рішення ЄСПЛ не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним ( Рішення ЄСПЛ «Жоффр де ля Прадель проти Франції). За змістом ч.1ст.4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, судом неповно встановлені фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позову. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1)неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5ст.268 ЦПК). Керуючись ст.141 ; 374 ч.1п.2; 376 ч.1 п.п.1,3; 383; 384; 389-391 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Львівгаз» задоволити. Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 30 жовтня 2023 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 ( мобільний телефон НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (код ЄДРПОУ 03349039) 3059,96 грн. (три тисячі п`ятдесят дев`ять гривень,96 коп) завданих збитків. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» судові витрати по справі: 2 684 грн. сплаченого судового збору в суд першої інстанції, 3220,80 грн. сплаченого судового збору в суд апеляційної інстанції - всього 8964,76 грн. судових витрат. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 03 червня 2024 року. Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк