Постанова 4851 № 520/2589/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2024 р. Справа № 520/2589/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 14.03.24 по справі № 520/2589/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 у №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше невиплачених сум; - визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру встановленої пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% неправомірними; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог постанови КМ України від 21.02.2018 року № 103, з урахуванням розміру встановленої пенсії за вислугу років в розмірі 74% грошового забезпечення та виплатити недоплачену частину основного грошового зобов`язання з 01.02.2022; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром, ОСОБА_1 , здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 задоволено позов. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 у №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше невиплачених сум. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01.02.2022 розміру встановленої пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% неправомірними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог постанови КМ України від 21.02.2018 року № 103, з урахуванням розміру встановленої пенсії за вислугу років в розмірі 74% грошового забезпечення та виплатити недоплачену частину основного грошового зобов`язання з 01.02.2022. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром ОСОБА_1 , здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 2906,88 грн.за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Не погодившись з вказаним рішенням в частині задоволених позовних вимог, а саме: визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 у №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше невиплачених сум, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 скасувати в цій частині рішення та прийняти в цій частині постанову, якою: - позовні вимоги за період з 01.07.2021 по 31.01.2022 залишити без розгляду; - в іншій частині відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачу щомісячна до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», позивачу не встановлювалась, оскільки у травні 2021 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по страві № 520/11820/2020. Оскільки після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача збільшився, відповідач не встановлював позивачу доплату до пенсії у сумі 2000 грн. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Позивачу призначена пенсія відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 74% грошового забезпечення, що підтверджується рішенням ХОАС від 18.01.2022 по справі № 520/21750/21. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2023, яке набрало законної сили 26.09.2023, по справі №520/1776/23 адміністративний позов задоволено частково та вирішено: «Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неперерахунку пенсії з 01.02.2022р. ОСОБА_1 на підставі оновленої Довідки від 21.11.2022 №97 про розмір грошового забезпечення, наданої Службою безпеки України в Харківській області. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.02.2022 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої Довідки від 21.11.2022 №97 про розмір грошового забезпечення, наданої Службою безпеки України в Харківській області, здійснивши виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.02.2022 р. по день проведення перерахунку.» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання вказано рішення проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Станом на 01.03.2022 основний розмір пенсії позивача складав 19122,60 грн. З урахуванням проведеної індексації з 01.03.2022 (19122,60 *0,14) складав 21799,76 грн. Сума індексації з 01.03.2022 склала 2677,16 грн. Підсумковий розмір пенсії (з урахуванням максимального розміру пенсії) з 01.03.2022 склав 19340,00 грн. Станом на 01.03.2023 основний розмір пенсії позивача складав 19122,60 грн. З урахуванням проведеної індексації з 01.03.2023 (21799,76 *0,197) складав 23299,76 грн. Сума індексації з 01.03.2023 склала 1500 грн. Підсумковий розмір пенсії (з урахуванням максимального розміру пенсії) з 01.03.2023 склав 20930,00 грн. Отже, відповідачем було обмежено позивачу пенсію максимальним розміром 20930,00 грн з 01.03.2023. До виплати Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу з 01.03.2023 призначено пенсію у розмірі 23299,76 грн., тобто з обмеженням максимальним розміром та без урахування індексації, що підтверджується протоколом від 27.02.2024 про перерахунок пенсії з 01.03.2023, який міститься в матеріалах справи. Отже, фактично позивачу індексація пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023 не виплачується, а основний розмір пенсії обмежено максимальним розміром. Також, відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення від 01.03.2023 по справі №520/1776/23 було протиправно зменшено її основний розмір з 74% до 70% від сум грошового забезпечення, що підтверджується листом ГУ ПФУ в Харківській області від 22.01.2024 року №2000-0203-8/13168. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Відповідно до ст.63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову №

713. Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021. Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ. Як підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду позивачеві проведено перерахунок пенсії розмір якої збільшився більше ніж на 2000,00 грн, тому доплата згідно Постанови № 713 не встановлювалась. Натомість, судом першої інстанції вірно враховано, що у постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, тобто не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн., відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року. Вказана позиція підтримана Верховним Судом й у постанові від 02.03.2023 року по справі №600/870/22-а. З огляду на викладене, дії відповідача щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" є протиправними, що жодним чином не спростовується аргументами, наведеними в апеляційній скарзі. Як наслідок, порушене право позивача належним чином поновлено шляхом зобов`язання відповідача з 01.07.2021 року здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 від 14.07.2021 року, з урахуванням виплачених сум. Окремо слід зазначити, що позивач, звертаючись до суду з позовом, дотримався шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, про що свідчить наступне. Як правило, строк звернення до адміністративного суду із вимогами щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності пенсійних органів становить шість місяців, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Звертаючись до суду з позовом, позивач оскаржив дії пенсійного органу щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 01 липня 2021 року щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". В ході судового розгляду встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/11820/2020 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, не встановивши при цьому виплату щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". 16.01.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, у якій просив здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень. Проте листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.01.2024 № 2000-0203-8/13168 позивачеві повідомлено, що щомісячна доплата в розмірі 2000 гривень йому не встановлювалась. Відтак позивач дізнався про порушення його прав та інтересів відмовою поновити виплату щомісячної доплати в розмірі 2000 гривень лише після отримання листа пенсійного органу від 22.01.2024. При цьому позовна заява надійшла до Харківського окружного адміністративного суду 29.01.2024, тобто у встановлений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Окрему увагу слід звернути й на тому, що відповідач не встановив виплату позивачеві щомісячної доплати після проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від у справі № 520/11820/20, внаслідок якого розмір пенсії позивача значно збільшився, а тому позивач не міг знати про порушення його прав раніше отриманого від пенсійного органу листа, вважаючи, що й надалі отримує щомісячну доплату в складі пенсійних виплат. А відтак слід констатувати, що строк звернення до адміністративного суду в даному випадку не пропущено. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні "Петриченко проти України" (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 по справі № 520/2589/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко