Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/370/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 червня 2024 р. Справа № 440/370/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 (ухвалене суддею Удовіченко С.О.) по справі № 440/370/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 163950021127 від 11.01.2023 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період з 08.11.2004 по 08.09.2008; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованого спірного періоду роботи позивача судом та правової позиції, викладеної у даному рішенні Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 163950021127 від 11.01.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період з 08.11.2004 по 08.09.2008; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2, відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням зарахованого спірного періоду роботи ОСОБА_1 з 08.11.2004 по 08.09.2008; в іншій частинні задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначив, що у рішенні суд першої інстанції зробив правильний висновок про часткове задоволення позовних вимог. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що 03.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком. Вищезазначена заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.01.2023 № 163950021127 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки в заявника відсутній необхідний пільговий стаж, у зв`язку із тим, що до пільгового стажу по Списку № 2 не зараховано період роботи згідно довідки № 01/1-22 від 05.01.2022 з 08.11.2004 по 08.09.2008, оскільки не зазначено, що 08.05.2005 це первинна атестація. Крім того, довідка не має підпису начальника відділу кадрів. Також зазначена у документах посада "електрогазозварник, зайнятий різанням та ручним зварюванням" не відповідає посаді в трудовій книжці НОМЕР_1 "газоелектрозварник I розряду". Позивач не погодився з вищезазначеним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.01.2023 № 163950021127 та звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 163950021127 від 11.01.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком протиправне та підлягає скасування, а належним способом захисту пра позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період з 08.11.2004 по 08.09.2008 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2, з урахуванням зарахованого спірного періоду роботи ОСОБА_1 з 08.11.2004 по 08.09.2008 Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (в подальшому - Закон № 1058-IV). Відповідно до ст. 58 Закон № 1058-IV, на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений, відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом. Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Згідно із п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно із п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (в подальшому - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів - трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (в подальшому Порядок № 22-1). Відповідно до пп. 3 п. 4.2 розділу IV Порядку № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі Судовим розглядом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.01.2023 № 163950021127 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки до пільгового стажу не зараховано період роботи з 08.11.2004 по 08.09.2008. Згідно із копією трудовій книжці НОМЕР_1 позивача, ОСОБА_1 з 23.03.2004 прийнятий газоелектрозварником 1 розряду ТОВ "Енергосервісне підприємство "Екоенерго" та 08.09.2008 звільнений з зазначеної посади за згодою сторін. Відповідно до Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, що був чинними на період роботи позивача професія "Електрогазозварник" відноситься до професії, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно із Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 роботи позивача по професії "Електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням" відносяться до професії, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Згідно із довідкою від 05.01.2022 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданою ТОВ "Енергосервісне підприємство "Екоенерго", ОСОБА_1 працював повний робочий день на ТОВ "Енергосервісне підприємство "Екоенерго", і за період з 08.11.2004 по 08.09.2008 виконував - електрозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на півавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, які містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; за професією - електрогазозварник, зайнятий різанням та ручним зварюванням, що передбачена Списком 2 розділу XXXIII підрозділу 33, код КП 7212.1, Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, та попередня редакція Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, за період з 08.11.2004 по 08.09.2008 становить 3 роки 10 місяців 1 день, яка підписана директором, головним бухгалтером та засвідчена печаткою підприємства. Щодо проведення атестації робочих місць, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 та розробленими на виконання вказаної постанови методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а. Одночасно суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у підтвердженні періодів роботи позивача. Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 163950021127 від 11.01.2023 щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні пенсії за віком, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправне та підлягає скасуванню. Таким чином, із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки розгляд заяви та винесення спірного рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, то належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період з 08.11.2004 по 08.09.2008 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2, відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням зарахованого спірного періоду роботи ОСОБА_1 з 08.11.2004 по 08.09.2008. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 по справі № 440/370/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін