Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/12291/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/314/24 Справа № 712/12291/23 Категорія: ч. 3 ст. 126 КУпАП Головуючий у І інстанції Гоменюк О.О. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2024 року м. Черкаси Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командира роти військової частини НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 місяці ВСТАНОВИВ З постанови судді вбачається, що 31 жовтня 2023 року о 10 год. 46 хв. в м.Черкаси, вул. Смілянська, 181, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами згідно з постановою старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 26 квітня 2023 року ВП №71186549 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Вказаними діями водій порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух». В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що з 18 лютого 2023 року він виконував свій обов`язок з захисту територіальної цілісності держави Україна та не проживав у м. Кропивницький. З 21 січня 2024 року по 24 квітня 2024 року перебував у лікарнях, через поранення, в наслідок чого не був повідомлений про розгляд справи. Про існування оскаржуваної постанови та адміністративного стягнення у вигляді обмеження його у праві керування дізнався з повідомлення працівників патрульної служби, коли був зупинений 25 квітня 2024 рок, повертаючись з лікування у м. Львові. Вважає вищевказану постанову незаконною та необґрунтованою. Стверджує, що він не вчиняв порушення Правил дорожнього руху України і що судом допущено неповноту судового розгляду що призвело до прийняття помилкового рішення у справі. Приводить свою версію подій, за якою 31 жовтня 2023 року він о 10 год. 46 хв. в м. Черкаси, по вул. Смілянська, 181, керував транспортним засобом «Toyota Avensis», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками патрульної поліції, які зазначили, що він обмежений в праві керування транспортними засобами постановою старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) від 26 квітня 2023 року, виконавче провадження № 71186549. Він намагався пояснити працівникам поліції, що на момент зупинки поліцейськими та складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №625717 від 31 жовтня 2023 року він не мав заборгованості зі сплати аліментів та не був обізнаний, що має тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Йому не направлена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, оскільки з 18 лютого 2023 року він перебуває у складі ЗСУ в зоні бойових дій. Однак його пояснення були проігноровані. Вважає, що протокол складений з порушенням процесуального права та є недійсним. Посилається на ст. 126 КУпАП, згідно з якою працівник патрульної поліції не уповноважений складати протокол про вчинення адміністративних правопорушень відносно військовослужбовців. В обґрунтування апеляційних вимог приводить положення законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі Інструкція № 1395). Зауважує, що згідно з довідкою №97844/30.22-25/9 від 14 грудня 2023 року, виданої Подільським ВДВС у м. Кропивницькому Південного МУМЮ (м. Одеса), заборгованості по виконавчому провадженню №71186549 з примусового виконання виконавчого листа №404/3388/22 2/404/819/22 від 23 лютого 2023 року виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01 липня 2022 року і до повноліття, тобто до 26 серпня 2029 року, станом на 01 жовтня 2023 року відсутня. Відзначає, що державним виконавцем не здійснено своєчасних заходів для скасування раніше встановленого обмеження, а також не повідомлено його про існування такого обмеження та наявності заборгованості. Заразом він офіційно працює та аліменти вираховуються своєчасно підрозділом бухгалтерії військової частини, а не ним особисто. Наразі всі обмеження скасовані відповідно до постанови старшого державного виконавця Подільського ВДВС у м. Кропивницькому Південного МУМЮ (м. Одеса) від 12 грудня 2023 року. Апеляційна скарга на постанову судді подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв`язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді. Заслухавши пояснення захисниці ОСОБА_4 , яка підтримала апеляційні вимоги та надала пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав. Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених цим законом. Частина 1 статті 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону суддею не було дотримано. Частина 3 статті 126 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №625717 від 31 жовтня 2023 року, в якому наведена його суть. У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами. Утім зазначені у протоколі обставини не підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції доказами. Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. У цьому випадку обов`язковою ознакою правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП є умисел на вчинення вказаного правопорушення. Інакше кажучи особа, що притягається до адміністративної відповідальності за це правопорушення, має усвідомлювати протиправний характер своєї дії, передбачити шкідливі наслідки і бажати їх настання. Разом з тим, зі зібраних особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, випливає, що ОСОБА_1 не було відомо про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. З копії постанови старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби в місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 26 квітня 2023 року ВП №71186549 вбачається, що було встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Також з цієї постанови видно, що рішення суду про стягнення аліментів було ухвалено у 2022 році. Утім виконавчий лист виданий 23 лютого 2023 року. Затим 06 березня 2023 року відкрито виконавче провадження та на час встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом 26 квітня 2023 року державним виконавцем вже встановлена заборгованість зі сплати аліментів у сумі відповідних платежів за чотири місяця. Отже у цій справі не встановлені обставини утворення заборгованості за аліментами, за умови видачі виконавчого листа 23 лютого 2023 року. У той же час за доводами апеляційної скарги, котрі не спростовуються наявними доказами, ОСОБА_1 , офіційно працюючи, сплачує аліменти через бухгалтерію за місцем роботи. Наразі всі обмеження скасовані відповідно до копії постанови старшого державного виконавця Подільського ВДВС у м. Кропивницькому Південного МУМЮ (м. Одеса) від 12 грудня 2023 року. У цьому випадку розгляд суддею справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вплинув на висновок судді про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП. Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»). Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції. Отже суд позбавлений можливості встановлювати обставини, котрі не були доведені, згідно з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративну правопорушення. З огляду на викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Заразом апеляційний суд відзначає, що інші доводи апелянта, як окремі підстави для скасування судового рішення, є безпідставними, оскільки не впливають на законність прийнято суддею рішення. З урахуванням наведеного, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закриттю. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП ПОСТАНОВИВ Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП - скасувати. Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.Ф. Люклянчук