Постанова Одеський апеляційний суд № 521/3143/24

Номер провадження: 33/813/1153/24 Номер справи місцевого суду: 521/3143/24 Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О. Доповідач Котелевський Р. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.05.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника Порхуна В.М. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26.03.2024 року щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водія ТОВ «ВВО ТРАНС» (код ЄДРПОУ 0045055704), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 07.08.2018 органом 4814, картка фізичної особи платника податків - НОМЕР_2 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, встановив: Оскарженою постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнаний винуватим за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG, реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Згідно з оскарженою постановою, 15.01.2024 року, о 18 год. 47 хв., в зону митного контролю митного поста «Орлівка» Одеської митниці в`їхав вантажний автомобіль марки «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , під керуванням гр. України ОСОБА_2 , який слідував з України до РУМУНІЇ з вантажем «Олія рослинного походження соняшникова, нерафінована, наливом у флексітанку» за ЕМДЕК10АА від 12.01.2024 №24UA902090990111U8 та ЕК11АА від 14.01.2024 №24UA500130001222U3. Під час здійснення митного контролю та перевірки документів, відпрацювання АСАУР, відповідно до інформації АСМО «Інспектор» розділу «Електронний журнал пасажирського ПУНКТУ ПРОПУСКУ», за паспортними даними громадянина України ОСОБА_2 встановлено, що 31.12.2021 року він ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , реєстрації Естонія, через пункт пропуску UA205020 "Ягодин - ДОРОГУСК" митного поста "Ягодин Волинської митниці в режимі «тимчасового ввезення до 60 діб» для особистого користування та зобов`язувався вивезти даний автомобіль з території України до 01.03.2022 р. Згідно інформації, що міститься в програмно-інформаційному комплексі „Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення ЦБД ЕАІС станом на 15.01.2024 вищезазначений транспортний засіб за межі митної території України не вивезено та в інший митний режим не поміщено. На момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених ст. 460 МК України, зазначеною особою подано не було. На виконання вимог ст.192 Митного кодексу України щодо обставин події (аварії або дії обставин непереборної сили), місцезнаходження товарів і транспортного засобу, громадянин України ОСОБА_3 до 01.03.2022 до митних органів України не звертався. Документальні підтвердження факту звернення до митних органів України з приводу продовження СТРОКУ вивезення станом на 15.01.2024. в т. ч. за інформацією МОДУЛЯ «Заяви підприємств та громадян» АСМО «Інспектор», відсутні. Таким чином, на думку митного органу, громадянином України ОСОБА_2 перевищено строк тимчасового ввезення автомобіля «VW TOUAREG» р/н НОМЕР_3 , країна реєстрації Естонія, номер кузова НОМЕР_4 більше ніж на тридцять діб. Не погоджуючись з постановою, захисник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та постановити нову, якою справу закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник зазначає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, оскільки останній не зміг виконати зобов`язання по вивезенню автомобіля через введений по всій території України воєнний стан, який триває. Вільне переміщення через державний кордон України громадян України чоловічої статі призивного віку обмежений, а тому ОСОБА_1 фізично не міг вивезти транспортний засіб у встановлений 60-ти денний строк. Захисник наполягає на тому, що ОСОБА_1 звертався до митних органів із заявою про обставини непереборної сили, та листом Волинської митниці Держмитслужби від 05.03.2024 року строк тимчасового ввезення транспортного засобу «VW TOUAREG» р/н НОМЕР_3 , країна реєстрації Естонія, продовжено до припинення, скасування воєнного стану на території України. Постановлення судом рішення про конфіскацію транспортного засобу викликає в подальшому перепони щодо виконання вивезення ОСОБА_1 транспортного засобу. Захисник звертає увагу на безпідставність посилань суду на те, що ОСОБА_1 перетинає кордон до теперішнього часу та не має перепон у вивезенні транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 перетинав кордон як водій транспортного засобу, який є засобом забезпечення господарської діяльності, та відомості про ОСОБА_1 на цих підставах внесені в систему «Шлях», а пересуватись за вказаних обставин на інших транспортних засобах, а саме цивільних, він не має права. Захисник, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та представник митниці в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої постанови, судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, а тому справа може бути розглянута за їх відсутності. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Вивчивши матеріали адміністративної справи; дослідивши апеляційну скаргу; суд доходить до наступних висновків. Статтею 487 Митного кодексу України (далі МК) передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржена постанова не відповідає вимогам МК та КУпАП, оскільки ухвалена за результатами неповного та всебічного дослідження доказів, в результаті чого суд, хоча і дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК, однак не звернув увагу про наявність підстав для закриття провадження. Апеляційним судом встановлено, що 15.01.2024 року, о 18 год. 47 хв., в зону митного контролю митного поста «Орлівка» Одеської митниці в`їхав вантажний автомобіль марки «VOLVO», реєстраційний номер НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , під керуванням гр. України ОСОБА_2 , який слідував з України до РУМУНІЇ з вантажем «Олія рослинного походження соняшникова, нерафінована, наливом у флексітанку» за ЕМДЕК10АА від 12.01.2024 №24UA902090990111U8 та ЕК11АА від 14.01.2024 №24UA500130001222U3. Під час здійснення митного контролю та перевірки документів, відпрацювання АСАУР, відповідно до інформації АСМО «Інспектор» розділу «Електронний журнал пасажирського ПУНКТУ ПРОПУСКУ», за паспортними даними громадянина України ОСОБА_2 встановлено, що 31.12.2021 року він ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , реєстрації Естонія, через пункт пропуску UA205020 "Ягодин - ДОРОГУСК" митного поста "Ягодин Волинської митниці в режимі «тимчасового ввезення до 60 діб» для особистого користування та зобов`язувався вивезти даний автомобіль з території України до 01.03.2022 року. Згідно інформації, що міститься в програмно-інформаційному комплексі „Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення ЦБД ЕАІС станом на 15.01.2024 року вищезазначений транспортний засіб за межі митної території України не вивезено та в інший митний режим не поміщено. На момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було. На виконання вимог ст.192 Митного кодексу України щодо обставин події (аварії або дії обставин непереборної сили), місцезнаходження товарів і транспортного засобу, громадянин України ОСОБА_3 до 01.03.2022 до митних органів України не звертався. Документальні підтвердження факту звернення до митних органів України з приводу продовження СТРОКУ вивезення станом на 15.01.2024. в т. ч. за інформацією МОДУЛЯ «Заяви підприємств та громадян» АСМО «Інспектор», відсутні Суд першої інстанції дослідивши докази у справі дійшов висновку, що ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а тому в його діях містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України. Апеляційний суд погоджується з таким рішенням місцевого суду. Так, відповідно до ч. 1 ст. 458 МК порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Положеннями ч. 1 ст. 486 МК передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Згідно ч.1 ст.495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Відповідно до вимог ст.ст. 486, 489 МК, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ч.6 ст.481 МК, законом передбачено адміністративну відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування Відповідно до ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Відповідно до ч.ч. 6, 7, 8 ст. 380 МК тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання митним органам власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим знищення або руйнування. Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації. Порядок державної реєстрації транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Проте, МК України передбачає і обставини, за яких особою, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть бути не вивезені у встановлений строк, але за умов дотримання відповідних зобов`язань. Так, абзацом 4 частини 4 статті 380 МК передбачено, що строки, передбачені абзацами першим, другим, третім та п`ятим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Частиною 1 статті 460 МК визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Згідно протоколу про порушення митних правил №0035/50000/24, ОСОБА_1 , 31.12.2021 року, ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , реєстрації Естонія, через пункт пропуску UA205020 "Ягодин - ДОРОГУСК" митного поста "Ягодин Волинської митниці в режимі «тимчасового ввезення до 60 діб» для особистого користування та зобов`язувався вивезти даний автомобіль з території України до 01.03.2022 р, проте станом на 15.01.2024 року вказаний транспортний засіб з митної території України не вивезений. Апеляційний суд враховує факт введення на території України з 24.02.2022 року військового стану у зв`язку зі збройною військовою агресією РФ проти України. Апеляційний суд також враховує Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022року №2024/02.0-7.1, яким військову агресію РФ проти України, що стала підставою для введення з 24.02.2022 року воєнного стану, визнано обставинами дії непереборної сили, які діють до офіційного їх закінчення. Однак, зазначені обставини не призводять до автоматичного звільнення від відповідальності щодо невиконання зобов`язань. Водночас при прийнятті рішення суд звертає на наступні вимоги діючого законодавства. Приписами ст. 192 МК передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. Відповідно до «Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявлено митного режиму» якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. При цьому, вчинити зазначені дії особа фактично має до настання строку спливу терміну вивезення транспортного засобу. В матеріалах судової справи міститься заява ОСОБА_1 від 15.01.2024 року, в якій, окрім посилання на введений на території військовий стан, який завадив останньому вивезти транспортний засіб, останній не вказав інших відомостей та доказів про те, що він вчиняв будь-які дії, передбачені ст.192 МК України, зокрема звертався до митних органів до спливу строку ввезення транспортного засобу. Натомість в матеріалах провадження міститься два звернення ОСОБА_1 від 18.01.2024 року та 19.02.2024 року на адресу Волинської митниці Держмитслужби України з проханням про продовження терміну перебування транспортного засобу на митній території України, однак такі дії ОСОБА_1 вчинені після складення відносно нього протоколу про порушення митного законодавства та поза межами спливу строку перебування транспортного засобу на законних підставах на території України. Таким чином, слід констатувати, що ОСОБА_1 не здійснив жодних дій, які б могли вказувати на те, що останній намагався не порушити строк вивезення транспортного засобу у передбачений законом строк, що свідчить про наявність в його діях ознак порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ч.6 ст.481 МК України. Водночас апеляційним судом встановлені обставини, які вказують на те, що на момент розгляду справи відносно ОСОБА_1 в місцевому суді закінчився строк накладення адміністративного стягнення. Положеннями пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Відповідно до ч.1 ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Питання щодо строків накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил передбачені ст.467 МК України, відповідно до ч.1 якої, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. В даному випадку має значення саме строк виявлення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 . Як було зазначено вище, відповідно до протоколу про порушення митних правил №0035/50000/24 від 15.01.2024 року, ОСОБА_1 31.12.2021 року ввезено на митну територію України легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN TOUAREG», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , реєстрації Естонія, через пункт пропуску UA205020 "Ягодин - ДОРОГУСК" митного поста "Ягодин Волинської митниці в режимі «тимчасового ввезення до 60 діб» для особистого користування. Строк вивезення транспортного засобу спливав 01.03.2022 року. Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року за №657 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за №1669/21981 (далі-Порядок) Розділом ІІ Порядку визначені особливості виконання митних формальностей відповідно до митного режиму тимчасового ввезення. При цьому, Главою 5 цього Розділу врегульовано питання щодо здійснення контролю за дотриманням вимог митного режиму тимчасового ввезення, та частиною першою передбачено, що контроль за дотриманням умов митного режиму тимчасового ввезення покладається на митницю оформлення. Частиною 5 Розділу ІІ Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за товарами, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення, а також обміну інформацією між митними органами стосовно таких товарів використовується ЄАІС. До ЄАІС вноситься інформація про митні формальності, що виконуються відносно тимчасово ввезених товарів, зокрема про: -поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення; -засоби, застосовані для ідентифікації товарів; -дозволи, надані митним органом на неодноразове переміщення через митний кордон України товарів протягом строку дії митного режиму тимчасового ввезення; -дозволи (загальні дозволи) на тимчасове ввезення контейнерів, пiддонiв, упаковок без оформлення МД або книжки А.Т.А.; -продовження строку тимчасового ввезення; -строк, установлений митним органом для реекспорту; -передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення; -проведення митного огляду; -складення протоколу про порушення митних правил; -накладення арешту або тимчасове вилучення тимчасово ввезених товарів у справі про порушення митних правил; -завершення режиму тимчасового ввезення; -припинення режиму тимчасового ввезення. Інформація до ЄАІС вноситься посадовою особою митного органу, яким здійснюється відповідна митна формальність, невідкладно після її виконання. В свою чергу, ч.4 Розділу ІІ Порядку визначено, що наявність, стан товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення, а також їх цільове використання контролюються митними органами із застосуванням форм митного контролю, визначених статтею 336 Кодексу. Вибірковість та періодичність здійснення митного контролю визначається відповідно до положень статті 320 Кодексу, характеристики товарів, мети, строку та інших умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення. Частиною 1 стаття 320 МК України визначені форми та обсяги митного контролю, які обираються посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю. Відповідно до ч.4 ст.337 МК України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи. Більш того, Главою 77 передбачені взаємовідносини митних органів з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами підприємницької діяльності Згідно з ч.1 ст.558 МК України митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють, у тому числі шляхом обміну інформацією, з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством. Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митні органи зобов`язані передавати Державній прикордонній службі України та органам Національної поліції інформацію щодо транспортних засобів та осіб, стосовно яких митними органами виявлено порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів та/або строків переміщення транспортних засобів у митному режимі транзиту, якщо особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не були присутні при складенні протоколу про порушення митних правил. З метою контролю за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством, а також контролю за цільовим використанням та/або передачею транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, митні органи у автоматизованому режимі зобов`язані передавати органам Національної поліції інформацію щодо: - транспортних засобів особистого користування із зазначенням строків їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту та із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли такі транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту; - транспортних засобів особистого користування, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли ці транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту. Із аналізу зазначених норм вбачається, що саме митні органи здійснюють контроль, в тому числі щодо виявлення порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів з використанням ЄІАС та аналізу відомостей з цієї системи щодо завершення режиму тимчасового ввезення, припинення режиму тимчасового ввезення, та зобов`язані у разі такого виявлення повідомляти Державну прикордонну службу України та органи Національної поліції у випадках, коли особа, що порушила такі строки та не була присутня при складенні протоколу про порушення митних правил. Тобто, протоколи про порушення митних правил, у разі виявлення митними органи порушення строку тимчасового ввезення, можуть складатись і за відсутності особи, і саме в таких випадках митний орган зобов`язаний самостійно виявляти та фіксувати такі порушення, а не лише під час перетину відповідною особою державного кордону (як в даній справі) під час перевірки наявності відомостей про тимчасове ввезення такою особою на митну територію України транспортного засобу. Проаналізувавши обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що у митного органу при наявності доступу до ЄІАС та наявності в ній відомостей про строки тимчасового ввезення ОСОБА_1 на митну територію України транспортного засобу в режимі «тимчасове ввезення до 60 днів», вже існувало беззаперечне право на внесення такого транспортного засобу до категорії ризикового та зобов`язувало надати таку інформацію до Державної прикордонної служби України та органів Національної поліції, з метою якнайшвидшого встановлення місця знаходження транспортного засобу та ОСОБА_1 , як особи, що його тимчасово ввезла на митну територію України, та відповідно невідкладно скласти протокол про порушення митних правил за ст.481 МК України. Однак, митними органами таких дій вчинено не було, оскільки протокол про порушення митних правил №0035/50000/24 було складено лише 15.01.2024 року, під час перетину ОСОБА_1 державного кордону України, тобто майже через два роки з моменту порушення строку тимчасово ввезення останнім автомобіля, що на переконання суду вказує на закінчення строків накладення адміністративного стягнення. Вказані обставини є підставою для закриття апеляційним судом провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення. Частина шоста ст. 530 МК України передбачає, що перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України Відповідно до п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України, наслідком закінчення строку є неможливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене нею діяння, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою провадження щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.1 ст.467 МК України. Керуючись ст.ст. 380, 458, 481, 486, 489, 495 Митного кодексу України, ст.ст. 247, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу захисника Порхуна В.М. задовольнити частково. Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 26.03.2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнано винуватим за ч.6 ст.481 МК України скасувати. Прийняти нову постанову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закритина підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.1 ст.467 МК України, з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови апеляційного суду. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський