Ухвала КАС ВС № 380/3684/23

УХВАЛА 03 червня 2024 року м. Київ справа №380/3684/23 адміністративне провадження № К/990/16910/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Єресько Л.О., Радишевської О.Р., перевірив касаційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №380/3684/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ в/о начальника Львівської митниці О.Шахрая від 03 лютого 2023 року №66-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ в/о начальника Львівської митниці О.Шахрая від 03 лютого 2023 року №66-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення». Стягнуто з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. Ухвалами Верховного Суду від 28 грудня 2023 року, від 29 січня 2024 року, від 26 лютого 2024 року та від 08 квітня 2024 року касаційні скарги Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №380/3684/23 - повернуті скаржнику. 01 травня 2023 року відповідач через підсистему «Електронний суд» вп`яте звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №380/3684/23. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2024 року касаційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №380/3684/23 залишено без руху, а скаржнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, необхідно було надіслати нову касаційну скаргу із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень із урахуванням роз`яснень, які надані Верховним Судом; клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини; документ про сплату судового збору в розмірі 1717,76 грн. 22 травня 2024 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про усунення недоліків шляхом, визначеним зазначеною ухвалою Верховного Суду. В обґрунтування клопотання про поновлення строку скаржник вказує, що вперше касаційну скаргу було подано в межах тридцятиденного строку. Проте, ухвалами Верховного Суду від 28 грудня 2023 року, від 29 січня 2024 року, від 26 лютого 2024 року та від 08 квітня 2024 року касаційній скарги були повернуті скаржнику, оскільки вони не містили підстав касаційного оскарження. Також скаржник зазначає, що повторні касаційні скарги подавались в межах тридцяти днів. З урахуванням цих обставин скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, суд касаційної інстанції виходить з такого. Так, Судом установлено, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 15 листопада 2023 року, повне судове рішення складено 21 листопада 2023 року, а цю касаційну скаргу подано через підсистему «Електронний суд» 01 травня 2024 року, тобто з пропуском, передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження. Так, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду Львівська митниця вже неодноразово зверталась до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №380/3684/23, і ці скарги їй повернуто через те, що їхній зміст не відповідав вимогам статті 330 КАС України. Зокрема, подані касаційні скарги ухвалами Верховного Суду від 28 грудня 2023 року, від 29 січня 2024 року, від 26 лютого 2024 року та від 08 квітня 2024 року були повернуті скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, скаржнику надавалися вичерпні роз`яснення щодо вказаної підстави касаційного оскарження. Зокрема, Суд зауважив, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо. Необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. У вищезазначених ухвалах, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не зазначено належного правового обґрунтування необхідності відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі №160/11478/22 та застосованого судом апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні. Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху відповідно до правил статті 332 КАС України, з установленням скаржнику строку для подання до суду касаційної інстанції, зокрема, нової касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень із урахуванням роз`яснень, які надані Верховним Судом. Так в ухвалі Верховного Суду від 13 травня 2024 року скаржнику вказувалось про недоведеність наявність підстав касаційного оскарження, визначеної пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки доводи касаційної скарги свідчать про власне тлумачення скаржником норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та вказують на наявність у нього власного бачення щодо результату вирішення цієї справи, а тому це не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України. В новій редакції касаційної скарги, поданої на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13 травня 2024 року, скаржник повторно вказує підставою для касаційного оскарження судових рішень пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про наявність необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі №160/11478/22 та застосованого судом апеляційної інстанції, оскільки судом не з`ясовано наявність підстав для застосування податкової пільги (умов в яких вона надається). Суд звертає увагу на те, що відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18). Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи. Сама ж по собі вмотивованість такого клопотання скаржника оцінюється судом касаційної інстанції при застосуванні наведеного процесуального фільтру під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі. Суд указує, що причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, помилковість, незбалансованість, неузгодженість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Водночас мотиви скаржника зводяться до незгоди із наявністю підстав для застосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 червня 2023 року у справі №160/11478/22, що є неналежним обґрунтуванням пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України щодо наявності підстав для відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у наведеній вище постанові. Верховний Суд зазначає, що безпідставне, на думку скаржника, застосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду не може бути підставою для відступлення від таких висновків. Тому посилання скаржника не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. За таких підстав, Суд дійшов висновку, що скаржник не обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Отже, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 13 травня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху в частині визначення підстав та обґрунтувань підстав касаційного оскарження судових рішень. Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та неврахування скаржником вичерпних роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судового рішення. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, зазначає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Скаржник не навів об`єктивних перешкод для приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України у більш стислі строки, враховуючи, що Верховний Суд в ухвалі від 28 грудня 2023 року про повернення вперше поданої касаційної скарги надав вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень. Таким чином наведені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження судових рішень не дають достатніх і переконливих підстав визнання поважними причин пропуску такого строку та його поновлення. Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано. Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання цієї касаційної скарги пройшло більше 5 місяців, доводи щодо поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а, отже, не свідчить про наявність поважних причин для поновлення цього строку, а отже, у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, У Х В А Л И В : Визнати неповажними підстави пропуску Львівською митницею строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №380/3684/23. Відмовити Львівській митниці у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №380/3684/23. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №380/3684/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу. Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: Л.О. Єресько О.Р. Радишевська