Ухвала КАС ВС № 380/7118/23

УХВАЛА 03 червня 2024 року м. Київ справа № 380/7118/23 адміністративне провадження № К/990/18800/24 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Швець Дмитро Юрійович, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 380/7118/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним і скасування наказу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 22 березня 2023 року № 33 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині, що стосується ОСОБА_1 . Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.03.2023 № 33 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі № 380/7118/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Швець Дмитро Юрійович, звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою, яку зареєстровано у Верховному Суді 14 травня 2024 року. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. У касаційній скарзі скаржник в обґрунтування підстав касаційного посилається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Так, за правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Водночас вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі, розглянуте за правилами загального позовного провадження. Отже, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України касаційна скарга обов`язково повинна містити обґрунтування щодо загальних підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що Верховний Суд ще не сформулював висновку щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме щодо особливостей притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності за порушення правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09 листопада 2016 року, а саме, коли момент порушення був зафіксований на нагрудний відеореєстратор, але в приватній розмові. Також скаржник вказує на відсутність правового висновку щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме особливостей розгляду справ судами щодо оскарження дисциплінарних стягнень, в матеріалах службового розслідування яких відсутні всі наявні відеоматеріали, на підставі яких було притягнуто поліцейського до дисциплінарної відповідальності. У цій справі, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач скоїв дисциплінарний проступок, оскільки позивачем та його напарником не здійснювався відеозапис на портативні відеореєстраторі під час оформлення дорожньо-транспортної пригоди та не зафіксоване спілкування із заявником, який згодом прибув на місці події. Також, судом апеляційної інстанції установлено, що позивач протягом усієї зміни при спілкуванні один з одним, поводилися неввічливо, не стримано, виявляли не повагу, та не дотримувались норм ділового мовлення. При цьому, як слідує з оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду стосовно притягнення поліцейських до відповідальності на підставі висновків службового розслідування, викладені у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 320/3085/20, де Суд зазначав, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту. Верховний Суд звертає увагу, що висновки викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі окремо, а результат вирішення у кожній справі зумовлений конкретними обставинами та оцінкою доказів. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з ухваленим рішенням, переоцінки встановлених судом обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України. З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду, що відповідає пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту. Посилання на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження. Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи. Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Швець Дмитро Юрійович, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 380/7118/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним і скасування наказу - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами у спосіб її надсилання до суду. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддяЛ.О. Єресько