Постанова КЦС ВС № 484/1265/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (додаткова) 30 травня 2024 року м. Київ справа № 484/1265/23 провадження № 61-3331св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. учасники справи: позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області, Служба у справах дітей Вінницької міської ради (за первісним позовом), розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження заяви ОСОБА_2 , подані адвокатом Сташком Петром Миколайовичем, про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення місця проживання дітей, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовів У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення місця проживання дітей. У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю. Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, - Орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей разом з батьком передано на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року в первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_2 . Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2023 року заяву адвоката Мазура О. В. в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн. Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Пузирем В. О., задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року залишено без змін. Додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2023 року змінено. Зменшено розмір стягнених з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу з 10 000,00 грн до 1 200,00 грн. Постановою Верховного Суду від 21 травня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Пузиром Владиславом Олександровичем, залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року залишено без змін. Короткий зміст заяв та заперечень на них 27 травня 2024 року ОСОБА_2 через адвоката Сташка П. М.подала до Верховного Суду заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, просила стягнути із ОСОБА_1 на її користь витрати на правничу допомогу, понесені в суді та касаційної інстанції у розмірі 7 000,00 грн. До касаційної інстанції подано докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції, а саме: договір про надання правничої допомоги від 24 квітня 2024 року, акт виконаних робіт та наданих послуг від 01 травня 2024 року, квитанція від 01 травня 2024 року про сплату 7 000,00 грн за договором про надання правничої допомоги від 24 квітня 2024 року. 29 травня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , подане адвокатом Пузиром В. О., про зменшення витрат на правничу допомогу. Заперечення обґрунтоване тим, що відзив на касаційну скаргу є ідентичним раніше поданим документам, зокрема, відзиву на зустрічний позов та відзиву на апеляційну скаргу. У заяві про ухвалення додаткового рішення та доданих документах не наведено обґрунтування розміру гонорару у сумі 7 000,00 грн. У договорі про надання правничої допомоги від 24 квітня 2024 рокує пункт 4.2, яким встановлено фіксований розмір гонорару, водночас в акті, наданому ОСОБА_2 , вказано вартість за годину роботи адвоката, яка не прописана в договорі.

Позиція Верховного Суду та застосовані норми права Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічні висновки викладені Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, провадження № 61-21442св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, провадження № 61-21197св19, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, провадження № 61-44217св18, від 14 вересня 2021 року у справі № 204/6564/19, провадження № 61-1970св21, від 09 листопада 2021 року у справі № 648/2776/20, провадження № 61-7641св21. 24 квітня 2024 року між ОСОБА_2 та адвокатами Мазур О. В. і Сташко П. М. укладено договір про надання правничої допомоги. Згідно з пунктом 4.1 договору про надання правничої допомоги на визначення розміру гонорару адвокатів впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначення обґрунтованого розміру гонорару. Відповідно до пункту 4.2 договору гонорар адвокатів погоджується за взаємною угодою сторін і становить 7 000 (сім тисяч) грн, які клієнт зобов`язаний сплатити будь-кому із адвокатів протягом 7 календарних днів з моменту підписання договору. Згідно з актом приймання-передання від 01 травня 2024 року адвокати Мазур О. В. і Сташко П. М. надали ОСОБА_2 правничу допомогу, зокрема, підготовка і направлення відзиву на касаційну скаргу - 5 год (вартість 1 год роботи адвоката становить 1 400,00 грн), загальною вартістю наданих послуг - 7 000,00 грн. Відповідно до квитанції від 01 травня 2024 року ОСОБА_2 сплатила адвокату Мазуру О. В 7 000,00 грн за договором про надання правничої допомоги від 24 квітня 2024 року. Згідно з матеріалами справи у суді касаційної інстанції: позивачка через адвоката Короля В. Р. подала відзив на 6 арк., клопотання про ухвалення додаткового рішення - 1 арк. Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказала, що «при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу». Також у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару інша сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21. У клопотанні ОСОБА_1 про зменшення витрат на правничу допомогу наведено обставини, які є підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи складність справи та обсяг наданих послуг. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19, зазначила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97, пункти 70-72) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 268; рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, пункт 30). Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За результатами перегляду цієї справи касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а судові рішення, якими зустрічний позов задоволено, залишені без змін. З огляду на вказане, взявши до уваги характер правовідносин у цій справі, зокрема, залишення касаційної скарги без задоволення, обсяг наданих заявниці послуг, клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням принципу пропорційності, Верховний Суд дійшов висновку, що стягненню на користь ОСОБА_2 підлягають витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанцій, у розмірі 4 000,00 грн, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, відповідності конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідності процесуальних дій. Керуючись статтями 141, 270, 416, 419 ЦПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ: Заяви ОСОБА_2 , подані адвокатом Сташком Петром Миколайовичем, про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення місця проживання дітей, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю, задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу. Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська