Постанова КЦС ВС № 760/30413/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2024 року м. Київ справа № 760/30413/19 провадження № 61-14208св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Синельникова Є. В., суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвали Київського апеляційного суду від 15 вересня 2023 року у складі судді Крижанівської Г. В. та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О., Шебуєвої В. А., Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

2. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Додатковим рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

4. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 61 270 грн. 5. 14 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року.

6. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану 14 лютого 2023 року, на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року, залишено без руху.

7. Залишаючи без руху апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що така подана з пропуском визначеного законом строку на подання апеляційної скарги, проте заявник не порушує питання про його поновлення; не додано документу, що підтверджує сплату судового збору; апеляційна скарга не відповідає вимогам пунктів 1, 3, 4 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України. 8. 13 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року.

9. Ухвалою апеляційного суду від 12 червня 2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану 13 квітня 2023 року, на додаткове рішення місцевого суду від 01 лютого 2023 року, залишено без руху.

10. Залишаючи без руху апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що така подана з пропуском визначеного законом строку на подання апеляційної скарги, проте заявник не порушує питання про його поновлення; апеляційна скарга не відповідає вимогам пунктів 1, 3, 4 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України. 11. 25 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року.

12. Ухвалою апеляційного суду від 12 червня 2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану 25 травня 2023 року, на додаткове рішення місцевого суду від 01 лютого 2023 року, залишено без руху.

13. Залишаючи без руху апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що така подана з пропуском визначеного законом строку на подання апеляційної скарги, проте заявник не порушує питання про його поновлення; апеляційна скарга не відповідає вимогам пунктів 1, 3, 4, 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

14. Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року.

15. Оскільки ОСОБА_1 не надано доказів поважності причин пропуску нею процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

16. Ухвалами Київського апеляційного суду від 15 вересня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційних проваджень за апеляційними скарнами на додаткове рішення місцевого суду від 01 лютого 2023 року.

17. Оскільки ОСОБА_1 не надано доказів поважності причин пропуску нею процесуального строку на апеляційне оскарження додаткового рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційних проваджень. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. У жовтні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвали Київського апеляційного суд від 15 вересня 2023 року, якими відмовлено у відкритті апеляційних проваджень за апеляційними скаргами на додаткове рішення місцевого суду від 01 лютого 2023 року.

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Короткий зміст вимог касаційної скарги

21. У касаційних скаргах представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

22. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції не повідомив ОСОБА_1 про залишення її апеляційних скарг без руху, і такі докази матеріали справи не містять; відсутній висновок Верховного Суду щодо належного повідомлення заявника про ухвалення у справі судових рішень під час воєнного стану та перебування заявника за кордоном, оскільки за кордоном у сторін процесу немає доступу до «Електронного суду».

23. Посилається на те, що наявний в матеріалах справи електронний лист направлення через електронний суд не є належним повідомленням про процесуальне рішення, оскільки з нього неможливо встановити, чи отримала ОСОБА_1 його. Крім того, вказаний лист не зареєстрований у відповідному журналі кореспонденції апеляційного суду.

24. Вважає, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи, не забезпечив останньому можливості реалізувати надані законом права. Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги

25. У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують. Фактичні обставини справи, встановлені судами

26. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

27. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

28. Додатковим рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

29. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 61 270 грн. 30. 14 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року.

31. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану 14 лютого 2023 року, на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року, залишено без руху. 32. 13 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року.

33. Ухвалою апеляційного суду від 12 червня 2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану 13 квітня 2023 року, на додаткове рішення місцевого суду від 01 лютого 2023 року, залишено без руху. 34. 25 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року.

35. Ухвалою апеляційного суду від 12 червня 2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану 25 травня 2023 року, на додаткове рішення місцевого суду від 01 лютого 2023 року, залишено без руху.

36. Ухвали суду апеляційної інстанції від 12 червня 2023 року були направлені на електронну адресу, зазначену позивачкою при зверненні до суду в позовній заві та в апеляційних скаргах ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 3, а. с. 132-133; 134-136).

37. Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2022 року.

38. Ухвалами Київського апеляційного суду від 15 вересня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційних проваджень за апеляційними скаргами на додаткове рішення місцевого суду від 01 лютого 2023 року. Позиція Верховного Суду

39. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

40. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

41. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

42. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

43. Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

44. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення. Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

45. За змістом статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

46. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

47. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).

48. Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

49. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

50. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

51. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

52. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

53. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

54. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

55. В рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

56. ЄСПЛ зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року).

57. Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Заінтересовані особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

58. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 13 квітня 2023 року та 25 травня 2023 року зверталась з апеляційними скаргами на додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року.

59. Апеляційні скарги були подані в електронній формі через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 .

60. В апеляційній скарзі, поданій 13 квітня 2023 року, заявницею не було зазначено її місцезнаходження або місце проживання чи перебування. Натомість вказувалася електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

61. Ухвалами апеляційного суду від 12 червня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , подані 13 квітня 2023 року та 25 травня 2023 року, залишено без руху.

62. Залишаючи без руху апеляційні скарги, апеляційний суд виходив із того, що такі подані з пропуском визначеного законом строку на подання апеляційної скарги, проте заявник не порушує питання про його поновлення. Також вказано, що апеляційні скарги не відповідають положенням статті 356 ЦПК України.

63. Ухвали про залишення апеляційних скарг без руху було направлено ОСОБА_1 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначену позивачкою при зверненні до апеляційного в апеляційних скаргах (т. 3, а. с. 132-133; 134-136).

64. Ухвалами Київського апеляційного суду від 15 вересня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційних проваджень за апеляційними скарнами на додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року.

65. Апеляційний суд правомірно виходив із того, що ОСОБА_1 не надано доказів поважності причин пропуску нею процесуального строку на апеляційне оскарження додаткового рішення місцевого суду, тому суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційних проваджень. Крім того, ОСОБА_1 не було усунуто інші недоліки апеляційних скарг.

66. У касаційних скаргах представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 посилається на те, що з 04 березня 2022 року по 17 вересня 2023 року ОСОБА_1 перебувала за межами України, тому вона не мала доступу до «Електронного суду».

67. Разом з тим, колегія суддів критично оцінює вказане посилання заявника, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 26 січня 2023 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подавала до Солом`янського районного суду м. Києва заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Такі заяви в електронній формі також подавались ОСОБА_1 31 січня 2023 року та 01 лютого 2023 року.

68. Крім того, як вказано вище, 14 лютого 2023 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду. 13 квітня 2023 року та 25 травня 2023 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала апеляційні скарги на додаткове рішення суду першої інстанції.

69. Таким чином, вказані дії суперечать твердженням заявниці про неможливість користування системою «Електронний суд» під час перебування за кордоном, оскільки заявниця мала можливість користувався системою «Електронний суд» у період, зазначений нею як такий, під час якого вона перебувала за кордоном, що підтверджується матеріалами справи.

70. Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

71. Виходячи з наведеного, колегія суддів доходить до висновку, що твердження заявниці, зазначені в касаційних скаргах, щодо неможливості користуватися системою «Електронний суд» у період перебування за кордоном з 04 березня 2022 року по 17 вересня 2023 року, суперечать її поведінці щодо направлення до судів різних інстанцій документів в електронній формі за допомогою системи «Електронний суд» в окреслений період та є спробою ввести суд в оману, що свідчить про недобросовісне користування ОСОБА_1 процесуальними правами.

72. Колегією суддів також враховано, що електронна адреса, на яку надсилались ухвали про залишення апеляційних скарг без руху, зазначена ОСОБА_1 самостійно, при цьому, виходячи зі змісту апеляційної скарги, поданої 13 квітня 2023 року, є єдиним зазначеним способом комунікації. Заявниця, як зазначено в касаційній скарзі, перебувала під час постановлення ухвал про залишення апеляційних скарг без руху за кордоном, що унеможливлювало отримання нею копій судових рішень в паперовій формі. У зв`язку з цим за обставин цієї справи єдиним можливим та погодженим з ОСОБА_1 способом повідомлення заявниці про ухвалені судові рішення було направлення їх копій на електронну адресу, зазначену в апеляційних скаргах. У зв`язку з цим колегією суддів відхиляються посилання ОСОБА_1 про неналежне повідомлення.

73. Таким чином, доводи касаційних скарг про те, що апеляційним судом було порушено норми процесуального права, не знайшли свого підтвердження.

74. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційних скарг, не можуть бути підставами для скасування судових рішень суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

75. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

76. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають. Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Ухвали Київського апеляційного суду від 15 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Є. В. Синельников Судді: О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович