Ухвала КГС ВС № 910/10298/23

УХВАЛА 30 травня 2024 року м. Київ Справа № 910/10298/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І., розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 (колегія суддів: Ходаківська І. П., Демидова А. М., Євсіков О. О.) та рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 (суддя Чинчин О. В.) у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" до відповідачів: 1) Міністерства юстиції України; 2) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, 4-В", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток Ірина Володимирівна про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: У червні 2023 року Закрите акціонерне товариство "Українська будівельна компанія" звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПРОСПЕКТ ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО, 4-В" про визнання протиправним та скасування наказу № 4087/5 "Про задоволення скарги" від 15.11.2021. 27.09.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, згідно з яким закрив провадження у справі про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.11.2021 № 4087/5 в частині пунктів 3 та 5; позов задовольнив частково; визнав протиправним та скасував зазначений наказ в частині пунктів 2 та 4 щодо скасування рішення від 28.04.2021 № 5792371, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток І. В.; в іншій частині позову відмовив. 21.02.2024 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову про залишення цього рішення без змін. 07.03.2024 Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці судові рішення. Верховний Суд ухвалою від 28.03.2024 залишив вказану касаційну скаргу без руху та встановив скаржнику строк на усунення її недоліків. 16.04.2024 Верховний Суд постановив ухвалу, якою повернув без розгляду заяву Міністерства юстиції України про усунення недоліків касаційної скарги у зв`язку із відсутністю підпису представника скаржника та повернув касаційну скаргу. Міністерство юстиції України 09.05.2024 повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені вище судові рішення, заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Міністерство юстиції України послалося на введений в України воєнний стан та зазначило, що через регулярні повітряні тривоги його працівники змушені перебувати в укриттях та не здатні в цей час виконувати свої посадові обов`язки. Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.05.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частинами другою і третьою цієї статті, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Північний апеляційний господарський суд ухвалив оскаржувану постанову 21.02.2024, а її повний текст склав 26.02.2024, а тому останній день для її оскарження за приписами статті 116 та частини першої статті 288 ГПК України припав на 18.03.2024 (понеділок). Тоді як Міністерство юстиції України звернулося із касаційною скаргою 09.05.2024. Розглянувши аргументи скаржника на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що такі причини не можуть вважатися поважними з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тож суд, ураховуючи конкретні обставини справи, має оцінити поважність причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення чи відмову в поновленні цього строку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13). Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Із норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17). Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 ГПК України). Скаржник вперше звернувся із касаційною скаргою у цій справі в межах встановленого законом строку на касаційне оскарження, однак ухвалою Верховного Суду від 16.04.2024 цю касаційну скаргу було повернуто у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала про повернення касаційної скарги доставлена до електронного кабінету Міністерства юстиції України 16.04.2024 о 17:05; дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету скаржника - 16.04.2024. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абзацом 2 частини шостої цієї статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Відтак ухвала про повернення первісно поданої касаційної скарги вручена скаржнику 17.04.2024, а повторно Міністерство юстиції України звернулося із касаційною скаргою лише 09.05.2024, тобто більше ніж через двадцять днів після отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, що в свою чергу навіть перевищує встановлений статтею 288 ГПК України строк на касаційне оскарження судового рішення. Тож час, що пройшов з моменту отримання ухвали суду від 28.03.2023 до моменту повторного звернення із касаційною скаргою, не може вважатись розумним строком в розумінні статті 114 ГПК України, враховуючи, що підготовка повторної касаційної скарги об`єктивно не могла зайняти більше часу, ніж підготовка вперше поданої. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження Міністерство юстиції України не навело об`єктивних підстав, які б свідчили про неможливість звернутися з касаційною скаргою в межах розумного строку та не надало доказів, які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкоджали подати невідкладно повторну касаційну скаргу після отримання 17.04.2024 ухвали Верховного Суду від 16.04.2024 про повернення вперше поданої касаційної скарги. Щодо посилань скаржника на введення воєнного стану в України, колегія суддів зазначає, що такі обґрунтування не можуть бути визнано поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки скаржник жодним чином не обґрунтовує, яким чином введення воєнного стану та оголошення повітряних тривог по території міста Києва та Київської області самі по собі призвели до неможливості вчасно подати касаційну скаргу. Отже, об`єктивних обставин, які не залежали від волевиявлення скаржника та могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається. Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Тому доводи скаржника щодо пропущення строку на касаційне оскарження судових рішень, викладені в клопотанні, не можуть вважатися поважними причинами пропуску такого строку, оскільки мають суб`єктивний характер і є такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника. Тож наведені у клопотанні обставини пропуску строку на касаційне оскарження Верховний Суд визнає неповажними, у зв`язку з чим Міністерству юстиції України потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав. За змістом частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Отже, касаційна скарга Міністерства юстиції України підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку. Керуючись статтями 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без руху.

2. Скаржник має право усунути недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд" та іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

4. Роз`яснити скаржнику, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснов Суддя Г. М. Мачульський Суддя Л. І. Рогач