Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/4421/24

Справа № 991/4421/24 Провадження 1-кс/991/4457/24 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2024 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 липня 2022 року за № 52022000000000169, В С Т А Н О В И Л А : І. Суть клопотання 1.1. 24 травня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2024 року, серед іншого, на майно ОСОБА_5 , а саме на: машино-місце (гараж) площею 13,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1343943480000, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (підвал, літ. «А»); земельну ділянку площею 0,0969 га, кадастровий номер 3221887801:02:033:0154, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 337128632218, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер 3222484200:03:002:0032, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Малютянська сільська рада; житловий будинок, літера «А», з відповідними будівлями та спорудами загальною площею 53,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 336999232218; автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER EVOQUE 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; автомобіль BMW 640 I 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ; автомобіль BMW X3 2017 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 . частку у статутному капіталі ТОВ «КК ЕСТЕЙТ» (ЄДРПОУ 44620027), яка складає 5 000,00 грн 100%; частку у статутному капіталі ТОВ «ОРБІТА-ЕЛЕКТРОТОВАРИ» (ЄДРПОУ 20587579), яка складає 3 060 000,00 грн 34%. Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 07 липня 2022 року за № 52022000000000169, за підозрою, зокрема, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2024 року на зазначене майно було накладено арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання із забороною розпоряджатися та відчужувати. На думку адвоката, зазначений арешт накладено необґрунтовано, оскільки: ОСОБА_5 жодним чином не причетна до обставин, які розслідуються у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 07 липня 2022 року за № 52022000000000169, їй не повідомлено про підозру; події кримінальних правопорушень, у межах яких ОСОБА_6 повідомлено про підозру, відбувалися упродовж 2021 2023 років, разом з тим, переважна частина належного ОСОБА_5 майна була придбана у період з 1996 по 2018 рік, а частка у статутному капіталі ТОВ «КК ЕСТЕЙТ» у 2021 році, проте отримані ОСОБА_5 доходи дозволяли їй це зробити, про що свідчать її податкові декларації про майновий стан та доходи за 2020 та 2021 роки. ІІ. Позиція учасників судового засідання 2.1. Представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та додав, що зазначений арешт було накладено на майно подружжя Котляр з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, проте таке покарання не може бути реалізовано у майбутньому, оскільки жодною нормою національного законодавства не передбачена можливість примусового поділу майна. Також наголосив на тому, що накладений на автівки арешт позбавляє ОСОБА_5 можливості виїхати за межі території України. 2.2. Детектив ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання та додав, що положення ст. 73 СК України щодо порядку відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, жодного стосунку до конфіскації майна як виду покарання не мають. Детектив додав, що до арештованого майна було застосовано найменш обтяжливий спосіб обмежень, позаяк подружжя вільно користується ним. Також зазначив, що питання виконання можливого рішення про конфіскацію арештованого майна не є предметом оцінки слідчого судді. ІІІ. Оцінка та висновки слідчого судді 3.1.Дослідивши клопотання адвоката ОСОБА_3 , надані ним та детективом ОСОБА_4 матеріали, заслухавши їх думку, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків. 3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України). Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт може бути скасований ухвалою слідчого судді у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав: в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба; арешт накладено необґрунтовано. 3.3. Оцінка та висновки слідчого судді 3.3.1. Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 07 липня 2022 року за № 52022000000000169, за підозрою, зокрема, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2024 року у межах зазначеного кримінального провадження було накладено арешт на майно, у тому числі на майно ОСОБА_5 , зазначене у клопотанні адвоката ОСОБА_3 . Як вбачається з ухвали, арешт було накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. 3.3.2. Як вже зазначала слідчий суддя, кримінальний процесуальний закон передбачає дві окремі підстави для скасування арешту. Адвокат ОСОБА_3 у своєму клопотанні наполягав на одній з них (арешт накладено необґрунтовано), а тому слідчий суддя обмежить оцінку доводів адвоката виключно цими обставинами. 3.3.3. Слідчий суддя виходить з того, що зазначене у клопотанні майно було придбане під час перебування у шлюбі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а тому воно є спільною сумісною власністю подружжя. Адвокат ОСОБА_3 надав матеріали на підтвердження цих обставин, та цей факт не спростовується детективом ОСОБА_4 . 3.3.4. Стаття 60 СК України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вимоги клопотання, а саме скасування арешту на майно, яке зареєстроване на ОСОБА_5 , фактично передбачають визначення часток подружжя у їх спільному сумісному майні. Проте презумпція рівності часток майна дружини та чоловіка застосовується виключно у разі поділу майна (ч. 1 ст. 70 СК України). До такого поділу (виділу частки) власники спільно володіють, користуються та розпоряджаються майном за взаємною згодою на рівних правах (ст. 63-66 СК України). Саме це є визначальною рисою права спільної сумісної власності, яка розмежовує його з іншим цивільно-правовим інститутом правом спільної часткової власності (ст. 356 ЦК України). До поділу майна відсутні підстави робити будь-які висновки про розмір часток подружжя. При цьому презумпція рівності часток не має абсолютного характеру, адже при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї (ч. 2, 3 ст. 70 СК України). У всякому разі з`ясування розміру часток, врахування обставин, які впливають на цей розмір, має вирішуватися виключно у порядку цивільного судочинства за позовом одного з подружжя або поданням державного виконавця (ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»). У межах кримінального провадження є неприпустимим вирішення спору про право власності на майно шляхом поділу його з виділенням часток (позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 4 жовтня 2022 року у справі № 752/7440/18). 3.3.5. Твердження адвоката ОСОБА_3 про непричетність ОСОБА_5 до обставин, які розслідуються у зазначеному кримінальному провадженні, не є підставою для скасування арешту майна, адже ч. 5 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт з метою конфіскації майна як виду покарання накладається на майно, зокрема, підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. Слідчим суддею при накладенні арешту цю обставину проаналізовано, адже зазначене майно належить ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності. Отже, для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання час набуття майна, що є спільною сумісною власністю, не є визначальним. Той факт, що майно належить також і його дружині ОСОБА_5 , не є перешкодою для досягнення завдань кримінального провадження, адже накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. 3.3.6. Доводи адвоката ОСОБА_3 , що зазначений захід забезпечення кримінального провадження не може бути виконано у майбутньому, також не є підставою для скасування арешту майна, позаяк ці питання не є предметом оцінки слідчого судді під час вирішення питання про накладення арешту на майно чи його скасування. 3.3.7. Слідчий суддя вважає голослівними твердження адвоката ОСОБА_3 про те, що накладений на автівки арешт позбавляє ОСОБА_5 можливості виїхати за межі території України, позаяк ці доводи жодним чином не обґрунтовані. У будь-якому разі, це не є підставою для скасування арешту майна, ба більше, кримінальний процесуальний закон не ставить можливість досягнення завдань кримінального провадження, а саме це є метою застосування заходів забезпечення, в залежність від бажання особи, яка не є учасником кримінального провадження виїхати за межі території України на транспортному засобі. Крім того, слідчий суддя застосував найменш обтяжливий для власника спосіб арешту майна заборону відчуження та розпорядження ним. Тобто власник обмежується лише у правомочності визначати юридичну долю майна і жодним чином не обмежений у праві користуватися ним. Таким чином, враховуючи, що адвокат ОСОБА_3 не довів, що арешт на майно було накладено необґрунтовано, відсутні підстави для задоволення клопотання про його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя П О С Т А Н О В И Л А : У задоволенні клопотання відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1