Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 346/2172/16-ц

Справа № 346/2172/16-ц Провадження № 22-ц/4808/687/24 Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П. Суддя-доповідач Фединяк ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2024 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач) суддів: Василишин Л.В. , Максюти І.О. секретаря Кузів А.В. з участю представника ОСОБА_1 адвокатки Паламарчук О. А. боржника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатки Паламарчук Олени Анатоліївни на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 27 березня 2024 року, постановлену в складі судді Яремина М.П. в м. Коломия у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Коломийськоговідділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ,скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов`язання відновити виконавче провадження та здійснити примусове виконання виконавчого листа, ВСТАНОВИВ: У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з скаргою про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов`язання відновити виконавче провадження та здійснити примусове виконання виконавчого листа. Скарга мотивована тим, що постановою старшого державного виконавця вказаного відділу державної виконавчої служби Паращук М.В. від 22.02.2024 року закінчено виконавче провадження № 72200364 про зобов`язання ОСОБА_3 облаштувати перегородку на горищі будинку АДРЕСА_1 , з облегшеної цегли (або дощату) по лінії поділу - розмежування над приналежними сторонам кімнатами 1-го поверху будинку, як вказано на план - схемі варіанту розподілу. Вказує, що фактично рішення суду не виконано та закінчення виконавчого провадження є передчасним. Ставить питання про поновлення строку для подання скарги на дії державного виконавця, посилаючись на те, що копію постанови отримала 05 березня 2024 року, що підтверджується підписом на копії заяви про видачу постанови. Кінцевий строк подачі становить 19 березня 2024 року, нею подано скарга 16 березня 2024 року, яку залишено без розгляду, що не перешкоджає її повторному поданню. Просила поновити їй встановлений законом строк на подання скарги на постанову державного виконавця від 22 лютого 2024 року про закінчення виконавчого провадження N 72200364. Визнати дії старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Містерства гостинії Парашук Марі Василвни щодо закінчення виконавчого провадження N 72200364 неправомірними, постанову старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Паращук Марії Василівни від 22 лютого 2024 року про закінчення виконавчого провадження N 72200364 скасувати та зобов`язати старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Паращук Марію Василівну відновити виконавче провадження N 72200364 та здійснити примусове виконання виконавчого листа виданого Коломийським міськрайонним судом 02 липня 2020 року у справі N. 346/2172/16-ц. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 27 березня 2024 року скаргу ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , подану її представником, адвокатом Паламарчук Оленою Анатоліївною, про: визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Паращук Марії Василівни щодо закінчення виконавчого провадження № 72200364; скасування постанови старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Паращук Марії Василівни від 22.02.2024 року про закінчення виконавчого провадження № 72200364; зобов`язання старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Паращук Марію Василівну відновити виконавче провадження № 72200364 та здійснити примусове виконання виконавчого листа, виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 02.07.2020 року в справі № 346/2172/16-ц, залишено без розгляду на підставі ч.2 ст.126 ЦПК України. Не погоджуючись з ухвалою суду представник ОСОБА_1 адвокатка Паламарчук О. А. подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що строк пропуску не є значним, а його поновлення не є втручанням у принцип юридичної визначеності, а навпаки буде сприяти встановленню такої визначеності та наданню скаржниці доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» граничний термін для оскарження постанови від 22 лютого 2024 року, отриманої 05 березня 2024 року, у робочих днях спливав 19 березня 2024 року. Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу термін оскарження, вимірюваний у календарних днях спливав 15 березня 2024 року. Заявницею подано 16 березня 2024 року скаргу в межах строку, передбаченого ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», яку ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Калинюка О.П. від 21 березня 2024 року у справі залишено без розгляду на підставі ч.2 ст. 126 ЦПК України у зв`язку із пропуском десятиденного терміну, передбаченого ст. 449 ЦПК України. Одночасно, залишення скарги без розгляду не перешкоджає її повторному поданню. Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення. Крім того, відповідно до частини другої статті 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги на дії органів ДВС може бути поновлено судом. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокатка Паламарчук О.А. вимоги апеляційної скарги підтримала, просить суд її задовольнити. Боржник ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала, вважає, що рішення суду у цій справі виконано, а скарга на дії державного виконавця залишена без розгляду на законних підставах. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку. Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що копію оскаржуваної постанови представник заявника отримала 05.03.2024 року, що стверджується її особистим підписом на копії відповідної заяви про її видачу та в поданій скарзі вона вказує, що про порушення прав заявниці її представнику стало відомо 05.03.2024 року. Скарга представником подана через систему «Електронний суд» 25.03.2024 року, тобто після спливу десятиденного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав. Отже, відсутні правові підстави для поновлення пропущеного строку з підстав, вказаних представником заявника, на подання даної скарги, внаслідок чого остання підлягає залишенню без розгляду, адже вона подана після спливу десятиденного строку (встановленого як нормами ЦПК України так і Закону України «Про виконавче провадження») з дня, коли представник заявниці отримала копію оскаржуваної постанови, оскільки останнім днем такого строку був 15.03.2024 року. Причини пропуску вказаного строку, зазначені представником, не є поважними. Висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що рішенням Коломийського міськрайонного суду від 30 червня 2017 року, яке набуло законної сили, припинено право спільної часткової власності в будинку що розташований в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 2/3 частин будинку з належними господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , новостворену квартиру АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину будинку з належними господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , новостворену квартиру АДРЕСА_3 . Розділено реально будинковолодіння АДРЕСА_1 між позивачем ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_1 і виділено їм частки в натурі згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12 грудня 2016 року: ОСОБА_3 новостворену квартиру АДРЕСА_2 , яка складається:- веранда літ. «АІ» пл. 6,50 кв.м;- підвал літ. «АІІ» пл. 4,10 кв.м;- коридор літ. 1-1 пл. 3,90 кв.м;- кладова літ. 1-2 пл. 4,80 кв.м;- кухня літ. 1-3 пл. 18,60 кв.м;- житлова кімната літ. 1-4 пл. 22,60 кв.м;- житлова кімната літ. 1-10пл. 23,70 кв.м. А також господарські споруди: літня кухня літ. «Б»; 1/2 Сараю літ. «В»; Сарай літ. «Д»; Огорожі літ. «N1»; Криниця літ. «N2» Всього на суму 152 541 грн. 94 коп., що становить 65/100 будинковолодіння. ОСОБА_1 новостворену квартиру АДРЕСА_3 , яка складається:- коридор літ. 1-6 пл. 4,40 кв.м; - кладова літ. 1-7 пл. 3,40 кв.м; - кухня літ. 1-8 пл. 18,30 кв.м; - житлова кімната літ. 1-9 пл. 19,10 кв.м; - коридор літ. 1-11 пл. 6,20 кв.м; А також господарські споруди: 1/2 Сараю літ. «В»; Сарай літ. «Г»; Вбиральня літ. «Ж»; Огорожі літ. «N1». Всього на суму 82 951 грн. 06 коп., що становить 35/100 будинковолодіння. Зобовязано позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виконати такий обєм робіт: Власника №1 ОСОБА_3 - облаштувати перегородку на горищі із облегшеної цегли (або дощату), по лінії поділу розмежування над приналежними сторонам кімнатами 1-го поверху будинку, як вказано на план схемі варіанту розподілу. Власника №2 ОСОБА_1 - влаштувати вихід на свою частину горища житлового будинку із коридору літ. 1-6, як вказано на план схемі варіанту розподілу. Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_3 4 453 грн 39 коп. як компенсацію за перевищення приналежних ідеальних частин у будинковолодінні. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_3 судові витрати: 615 грн. 80 коп. судового збору, 3600 грн. за проведення експертизи, та 1981 грн. 33 коп. за надання правової допомоги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 909 грн 62 коп. судового збору. На виконання вказаного рішення в частині зобов`язання власника №1 ОСОБА_3 - облаштувати перегородку на горищі із облегшеної цегли (або дощату), по лінії поділу розмежування над приналежними сторонам кімнатами 1-го поверху будинку, як вказано на план схемі варіанту розподілу Коломийським міськрайонним судом 30 червня 2017 року видано виконавчий лист. Постановою старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Паращук М. В. від 09.07.2020 року та 10.07.23 року відкрито виконавче провадження ВП №722003664 з виконання Виконавчого листа № 346/2172/16-ц виданого Коломийським міськрайонним судом 02.07.2020 про зобов`язання власника №1 ОСОБА_3 - облаштувати перегородку на горищі із облегшеної цегли (або дощату), по лінії поділу розмежування над приналежними сторонам кімнатами 1-го поверху будинку, як вказано на план схемі варіанту розподілу Коломийським міськрайонним судом 30 червня 2017 року. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року замінено боржника ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа від 02 липня 2020 року №346/2172/16-ц, виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, про зобов`язання позивача ОСОБА_3 виконати такий об`єм робіт: власника №1 ОСОБА_3 облаштувати перегородку на горищі із облегшеної цегли (або дощату), по лінії поділу розмежування над приналежними сторонам кімнатами 1-го поверху будинку, як вказано на план-схемі варіанту розподілу. Згідно висновку експерта-будівельника ОСОБА_4 від 28.12.2023 року за ретультатими проведення(виконання) експертих будівельно-гехнічних дослижень № 34763/23 облаштовано перегородку на горищі із облегшеної цегли (або дощату), усунено претензії по якості виконания горищного розмежувания (щільність) дотаткової перегородки, додатково розглянуто надійність кріплення облаштованої дощатої перегородки, враховано попередні зауваження по облаштуванню жаростійкої частини перегородки біля димарів і враховано можливість їх подального обслуговування, при облаштуванні верхнього кріплення новозведеної (облаштованої) дощатої перегородки до існуючого кізла даху(за наполяганням іншої сторони), що є об`ективною технічного необхідністю та конструктивною особливістю даху, враховуючи конструктивну прямолінійність каркасу дощатої перегородки та збереження технічної стійкості (надійності), для серединного її облаштувания відносно лінії розподілу. технічно прийшлося провести незначне зміщення в нижній частині, при подальшому облаштуванні (заміні) розмежувальної стіни на облегшену цеглу, буде ліквідовано вказаний ухил дощатої перегородки та облаштовано вертикальну цегляну перегородку, з врахуванням розташування стіни 1 -го поверху та й серединної лінії розмежування. Облаштовано перегородку на горищі із облегшеної цегли (або дощату), по лінії поділу - розмежування над приналежними стороним кімнатами 1-го поверху будинку (а.с.17-19) Постановою старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Паращук М. В. від 22.02.2024 закінчено вказане виконавче провадження ВП 62251549 відкрите про зобов`язання позивача ОСОБА_3 виконати такий об`єм робіт: власника №1 ОСОБА_3 облаштувати перегородку на горищі із облегшеної цегли (або дощату), по лінії поділу розмежування над приналежними сторонам кімнатами 1-го поверху будинку, як вказано на план-схемі варіанту розподілу у зв`язку з фактичним виконанням згідно акту державного виконавця та висновку експерта будівельно-технічного дослідження (а.с.20). Копію оскаржуваної постанови представник заявника отримала 05.03.2024 року, що стверджується її особистим підписом на копії відповідної заяви та не заперечується останньою. 23 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з скаргою про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Коломийськоговідділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов`язання відновити виконавче провадження та здійснити примусове виконання виконавчого листа посилаючись на те, що ОСОБА_3 не повністю облаштував перегородку на горищі із облегшеної цегли (або дощату), по лінії поділу розмежування над приналежними сторонам кімнатами 1-го поверху будинку, як вказано на план-схемі варіанту розподілу. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Статтею 449 ЦПК України встановлено строк для звернення зі скаргою, зокрема скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. За змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», що містяться у положеннях статті 449 ЦПК України, дає підстави для висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 449 ЦПК України та частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», необхідно враховувати поведінку скаржника, чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження, тощо. Висновки щодо презумпції обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду: від 14 серпня 2019 року у справі № 910/7221/17; від 12 січня 2021 року у справі № 910/8794/17; від 12 жовтня 2021 року у справі № 918/333/13-г. За змістом статті 81 ЦПК України обов`язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону. При зверненні до суду зі скаргою на дії державного виконавця, саме на скаржника покладається обов`язок доведення наявності обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, встановлений законом. Відповідно до статті 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Згідно з статтею 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Частиною першою статті 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що передбачений законом строк звернення до суду є процесуальним, може бути поновленим за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. У пункті 17 наведеної вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судам роз`яснено, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК України (2004 року), наразі стаття 450 ЦПК України. Строк звернення до суду є процесуальним строком, і правовим наслідком пропуску такого строку відповідно до вимог статей 126, 449 ЦПК України, роз`яснень наведеної вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ є залишення скарги без розгляду і заборона вирішувати скаргу по суті. Також такі висновки викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від: 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19, провадження № 61-16974 св 19; від 03 листопада 2021 року у справі № 2608/20647/12, провадження № 61-5702 св

21. Ураховуючи вищевикладене, залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, судом першої інстанції вірно враховано, що заявницею пропущено строк звернення з скаргою та не надано поважні причини пропуску такого строку. Суд відхиляє доводи апеляційної скарги, про те що існують розбіжності між вимогами ЗУ «Про виконавче провадження та ЦПК України щодо граничного терміну у робочих днях для оскарження постанови від 22 лютого 2024 року, отриманої 05 березня 2024 року, оскільки така скарга подана 25 березня 2024 року, тобто поза межами визначеного строку. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, який їх обґрунтовано спростував, тому задоволенню не підлягають. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатки Паламарчук Олени Анатоліївни залишити без задоволення. Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 27 березня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 03 червня 2024 року. Судді: В.Д. Фединяк Л.В.Василишин І.О.Максюта