Постанова 4803 № 172/2436/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3750/24 Справа № 172/2436/23 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Космачевської Т.В., суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В., за участю секретаря судового засідання Паромової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2023 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі номер 172/2436/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Фермерське господарство «Агрофірма «Віктор», про переведення прав та обов`язків покупця, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, В С Т А Н О В И В: У грудні 2023 року до Васильківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Фермерське господарство «Агрофірма «Віктор», про переведення прав та обов`язків покупця, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Разом з позовною заявою представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Тарабакою Є.А. подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій сторона позивача просила вжити заходів забезпечення позову, а саме: - накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116, площею 5.173 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню в будь-який спосіб земельної ділянки з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116, а також вчиняти будь-які реєстраційні дії з державної реєстрації (перереєстрації) права власності, інших речових прав та їх обтяжень на вказане майно. - заборонити ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії, які можуть знищити та/або зменшити вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116. В обґрунтування заяви ОСОБА_2 посилався на те, що вищевказана земельна ділянка з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116 є предметом цього спору та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду. Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2023 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі номер 172/2436/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Фермерське господарство «Агрофірма «Віктор», про переведення прав та обов`язків покупця, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116, площею 5.173 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню в будь-який спосіб земельної ділянки з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116, а також вчиняти будь-які реєстраційні дії з державної реєстрації (перереєстрації) права власності, інших речових прав та їх обтяжень на вказане майно. Заборонено ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії, які можуть знищити та/або зменшити вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116. Із вказаним судовим рішенням не погодилась відповідачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальчук І.М., подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2023 року про забезпечення позову у справі №172/2436/23, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрати на надання кваліфікованої правничої допомоги в суді апеляційної інстанції на суму 10000,00 грн. Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою, невмотивованою та незаконною. Судом першої інстанції не враховано, що забезпечення позовів немайнового характеру, які не підлягають примусовому виконанню має свої особливості. У зв`язку з евакуацією через бойові дії ОСОБА_1 переїхала та перереєструвалася до м. Кривий Ріг, та згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 08.11.2023 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Вважає, що позивач навмисно вказав абсолютно невірну адресу проживання ОСОБА_1 , щоб позбавити її можливості прийняти участь у вирішенні судового спору. ОСОБА_1 до дня підписання угоди ніколи не бачилася з ОСОБА_3 і не була з нею знайома. Чоловік ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) здійснює фермерську діяльність (копія витягу додається) і вже раніше купував у чоловіка ОСОБА_3 земельні ділянки з метою їх обробки. Доводи позивача про змову між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є абсолютно безпідставними, придбання вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 проведено без жодного порушення вимог чинного законодавства. Всупереч нормам ЦПК України до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів, що відповідач має намір здійснити якісь дії, що ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду. Крім того, не додано доказів наміру ОСОБА_1 здійснити будь-які заходи з відчуження земельної ділянки. Судом без жодних підстав застосовано три окремих заходи забезпечення позову. Однак про застосування саме такого засобу забезпечення позову як арешт позивачем належним чином не вмотивовано, а тому може призвести до безпідставної заборони користуватись майном та передачу його іншим особам, що є обмеженням права власності. Обраний позивачем спосіб забезпечення позову є неспівмірним з позовними вимогами. В поясненнях ФГ «Агрофірма «Віктор» вказується, що договір оренди діє до 24.12.2026 року. Зі змісту додаткової угоди до договору оренди чітко вбачається, що договір оренди укладено на 15 років з дати державної реєстрації, а саме з 13.05.2008 року, коли вказаний договір було зареєстровано у Васильківському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «ЦДЗК». Щодо продовження терміну дії договору оренди, зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, відповідного письмового повідомлення на ім`я орендаря не надходило, що свідчить про відсутність намірів у ФГ «Агрофірма «Віктор» бажання продовжувати термін дії договору оренди. Посилання позивача на аркуш паперу з відомостями про земельну ділянку (в тому числі відомості про оренду, суборенду) вважаємо сумнівними, оскільки взагалі не можна визначити звідки було взято цей аркуш. Більше того, у вказаному аркуші не вірно зазначено строк дії речового права до 24.12.2026 року, що прямо суперечить п. 2.1. розділу 2 «СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ» додаткової угоди до договору оренди землі. Також, доводи про те, що нотаріусом було «вичищено» розділ «відомості про оренду, суборенду» вважає безпідставними, оскільки у нотаріуса немає доступу до функції редагування відомостей в базі ДЗК. Від позивача ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Тарабака Є.А., надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2023 року в судовій справі №172/2436/23 без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Після того як стало відомо, що ОСОБА_3 продала спірну земельну ділянку ОСОБА_1 було направлено адвокатські запити до ОСОБА_3 та до приватного нотаріуса Пахомової Н.І. для отримання копії договору купівлі-продажу, де міститься інформація про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 . Однак на вказані запити відповідь не надійшла і досі. Тому в позові та заяві про забезпечення позову було вказано ту адресу, що вдалося знайти. Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову в даній справі стосуються предмету спору земельної ділянки за кадастровим номером 1220755100:02:009:0116. З урахуванням тих заходів забезпечення позову, що застосовані в даній справі, ОСОБА_1 все одно залишається власником вказаної земельної ділянки. Зазначає, що ОСОБА_3 придбала спірну земельну ділянку за 160000,00 грн, а продала її ОСОБА_1 за 155121,84 грн, тобто на 4878,16 грн дешевше, і це з урахуванням того, що спірна земельна ділянка перебувала у власності ОСОБА_3 . всього 2 міс. 22 дні. Вважає, що викладене вже свідчить про достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. До матеріалів справи додано інформацію з Державного реєстру земель про закріплення за ФГ «Агрофірма «Віктор» строку дії речового права (оренди) на спірну земельну ділянку до 24.12.2026 року. По цей день земельна ділянка обробляється ФГ «Агрофірма «Віктор». Посилання ОСОБА_1 на закінчення строку дії оренди у ФГ «Агрофірма «Віктор», та щодо поновлення договору оренди чи то продовження терміну дії договору оренди укладеного з ФГ «Агрофірма «Віктор» та ін. буде розглянуто під час розгляду справи по суті, а не під час вирішення питання про забезпечення позову. ОСОБА_2 вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , а тому і вимога про стягнення з ОСОБА_2 витрат у вигляду сплати судового збору за подання апеляційної скарги та витрат на надання професійної правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн не підлягає задоволенню, крім того, зазначає, що при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу пропонує звернути увагу суду на наступне: детальний опис витрат адвоката за надану правову допомогу до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2024 року клієнту ОСОБА_1 підписаний лише адвокатом та не погоджений/не підписаний самою ОСОБА_1 ; до апеляційної скарги не додано самого договору про надання правової допомоги; не додано документів на підтвердження статусу адвоката у ОСОБА_6 ; не додано документу на підтвердження замовленого обсягу правничої допомоги; не надано акту виконаних послуг; необґрунтована співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу з об`ємом наданих послуг. В той же час ОСОБА_2 витрачено на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом вказаної апеляційної скарги 5000,00 грн. Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Ковальчук І.М. доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та в задоволенні заяви відмовити. В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_2 адвокат Тарабака Є.А. апеляційну скаргу не визнала, просила судове рішення суду першої інстанції залишити без змін. Інші відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та третя особа Фермерське господарство «Агрофірма «Віктор» в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат Помазкін А.Є. подав до суду апеляційної інстанції з відзивом на апеляційну скаргу клопотання про розгляд справи за відсутністю відповідачки та її представника (а.с. 78, 79, 82, 83, 88). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю осіб, що не з`явилися. Заслухавши суддю доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі статтями 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 10 грудня 2007 року між ОСОБА_7 та ФГ «Агрофірма «Віктор» укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1220755100:02:009:0116, площею 5,173 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк договору 10 років (а.с. 29-30зв). 14.11.2011 року між ОСОБА_7 та ФГ «Агрофірма «Віктор» укладено додаткову угоду до договору земельної ділянки (а.с. 31-32). 19 вересня 2023 року між відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1220755100:02:009:0116, площею 5,173 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 33зв-36). 12 грудня 2023 року між відповідачками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1220755100:02:009:0116, площею 5,173 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 27-28). Задовольняючи вимоги заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116, площею 5.173 га, встановлення заборони відчуження земельної ділянки та заборони здійснювати будь-які дії, які можуть знищити та/або зменшити вартість земельної ділянки, яка є предметом спору. Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, провадження №14-729цс19, вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». Судом встановлено, що 10 грудня 2007 року між ОСОБА_7 та ФГ «Агрофірма «Віктор» укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1220755100:02:009:0116, площею 5,173 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк договору 10 років. 14.11.2011 року між ОСОБА_7 та ФГ «Агрофірма «Віктор» укладено додаткову угоду до договору земельної ділянки. 19 вересня 2023 року між відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1220755100:02:009:0116, площею 5,173 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 12 грудня 2023 року між відповідачками ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1220755100:02:009:0116, площею 5,173 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Апеляційний суд зазначає, що в контексті співмірності суд має перевіряти не тільки співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, а й надавати оцінку порушеному праву позивача, про захист якого він просить. З огляду на викладені обставини, якими позивач ОСОБА_2 обґрунтовував свої позовні вимоги, його звернення до суду направлено на відновлення порушеного, на думку позивача, права переважного права купівлі земельної ділянки, кадастровий номер 1220755100:02:009:0116, площею 5,173 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав для застосування кількох видів забезпечення позову, а саме накладення арешту на спірну земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 , а також заборону вчиняти певні дії щодо цієї ділянки, оскільки такі засоби забезпечення позову не є співмірним заявленим позовним вимогам. Тому доводи апеляційної скарги в частині встановлення накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116, площею 5.173 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є такими, що заслуговують на увагу. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення в частині накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116, площею 5.173 га, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, задовольнити частково. Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2023 року в частині накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116 площею 5.173 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - скасувати. У задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 1220755100:02:009:0116 площею 5.173 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відмовити. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 03 червня 2024 року. Судді: