Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/6734/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №331/6734/23 Головуючий в 1 інст. Клименко Л.В. Провадження №33/807/112/24 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.173-2 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2024 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 08 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (сто сімдесят) гривень, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок. Згідно з постановою суду, 01 жовтня 2023 року об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , в ході якого висловлював словесні образи в бік останньої, принижував її в присутності сторонніх осіб. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також не відповідає фактичним обставинам справи. Вказує на те, що 5 років він є віруючою людиною, лайкою не спілкується, погроз в бік ОСОБА_2 з його боку не було. Також звертає увагу на те, що остання вживає ліки, які їй надають в обласній лікарні від певної хвороби, у зв`язку із чим, вона як жінка бажає помсти. 27 березня 2024 року на адресу Запорізького апеляційного суду з певної медичної установи надійшла розписка ОСОБА_1 про обізнаність про призначене судове засідання на 12 квітня 2024 року об 11 год. 40 хв., що підтверджується підписом останнього. Клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від ОСОБА_1 до суду не надходило. З урахування викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, оскільки не з`ясував повно і всебічно всіх обставин справи та не проаналізував належним чином наявні в справі докази. Так, згідно з матеріалами справи, щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №256337 від 02 жовтня 2023 року, згідно з яким,01 жовтня 2023 року об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , в ході якого висловлював словесні образи в бік останньої, принижував її в присутності сторонніх осіб. До протоколу додано: - протокол про адміністративне затримання за ч.2 ст.173-2 КУпАП від 02 жовтня 2023 року; - копію доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання від 02 жовтня 2023 року №028-280001933; - рапорт чергового відділу поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 01 жовтня 2023 року; - протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01 жовтня 2023 року; - опитування особи - ОСОБА_2 від 01 жовтня 2023 року; - письмові пояснення ОСОБА_1 від 01 жовтня 2023 року; - копію постанови Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 05 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн; - копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №448; - копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 ; - копію рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27 вересня 2023 року щодо видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_1 строком на шість місяців, яким визначено певні обмеження його прав. Дослідивши наявні в справі докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП України. На думку апеляційного суду, такий висновок суду першої інстанції є передчасним, з огляду на таке. Згідно з оскаржуваною постановою, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 01 жовтня 2023 року об 11-30 годині він не перебував біля будинку АДРЕСА_2 та не спілкувався зі своєю дружиною ОСОБА_2 , ніяких словесних образ в її бік не висловлював. При перевірці доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення Частиною другою цієї статті передбачено адміністративну відповідальність за дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою статті 173-2 КУпАП. Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної, психологічної або матеріальної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Пунктом 14 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. З аналізу вищевказаних норм убачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно завдається шкода. Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення №256337 від 02 жовтня 2023 року складеного щодо ОСОБА_1 , суть адміністративного правопорушення належним чином не сформульована, оскільки в ньому не зазначені наслідки, до яких ці дії призвели (чи могли призвести), зокрема, чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 внаслідок дій ОСОБА_1 , що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП. Викладене свідчить про невідповідність складеного протоколу вимогам ст.256 КУпАП, оскільки суть правопорушення в цьому протоколі належним чином не сформульована. Також, суд апеляційної звертає увагу на те, що з рапорту помічника чергового ВП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 01 жовтня 2023 року убачається, що 01 жовтня 2023 року об 11-21 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що до органів поліції звернулась заявниця ОСОБА_2 , яка повідомила про те, що її чоловік ОСОБА_1 , (відносно якого рішенням суду виданий обмежувальний припис на строк 6 місяців), з`явився на її робоче за адресою: м.Запоріжжя по вул.Базарній, де висловлювався в її адресу нецензурною лайкою. Зі змісту протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 01 жовтня 2023 року убачається, що ОСОБА_2 звернулась до правоохоронних органів з проханням притягнути до кримінальної відповідальності її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , якому рішенням Комунарського районним судом м.Запоріжжя видано обмежувальний припис від 27 вересня 2023 року із забороною наближатись до неї на відстань менше 500 м строком на 6 місяців. 01 жовтня 2023 року приблизно об 11-30 годині ОСОБА_1 прийшов до неї на роботу та погрожував, висловлював словесні образи, принижував в присутності колег. Згідно з письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 01 жовтня 2023 року, 01 жовтня 2023 року об 11-30 годині за адресою: вул.Базарна, м.Запоріжжя, до неї прийшов її колишній чоловік ОСОБА_1 , якому рішенням суду заборонено наближатись до неї, та висловлював в її бік словесні образи, погрози, принижував її в присутності колег та відвідувачів, поводив себе зухвало. Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 01 жовтня 2023 року, 01 жовтня 2023 року приблизно о 13 год. 40 хв.,він проходив по вул.Базарній, спускався до переходу та зустрів дружину ОСОБА_2 , з якою він знаходився у сварці. ОСОБА_2 почала на нього кричати та лаятись нецензурною лайкою. На адресу ОСОБА_2 він нічого поганого не казав та не робив. Отже, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суперечать один одному. Свідків в справі немає. Адміністративна перевірка здійснена неповно, без з`ясування всіх обставин, що мають істотне значення. Як наслідок, наявні в справі докази є явно недостатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, що лишилось поза увагою суду першої інстанції. Суд першої інстанції повно і всебічно не з`ясував всіх обставин справи та не перевірив їх доказами, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вищевказаному правопорушенні не можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам. В свою чергу, суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою невинуватість. На думку апеляційного суду, зібрані в справі докази не відповідають критерію «поза розумним сумнівом». З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає безумовному скасуванню з закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжявід 08 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП скасувати, закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 331/6734/23