Постанова Вінницький апеляційний суд № 128/3275/21

Справа № 128/3275/21 Провадження № 22-ц/801/1279/2024 Категорія: 61 Головуючий у суді 1-ї інстанції Саєнко О. Б. Доповідач:Медвецький С. К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2024 рокуСправа № 128/3275/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Медвецького С. К. (суддя-доповідач), суддів: Голоти Л. О., Копаничук С. Г., за участю секретаря судового засідання - Литвина С. С., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 128/3275/21 за апеляційною скаргою адвоката Балтака О. О. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 18 квітня 2024 року, постановлену у складі судді Саєнко О. Б. у залі суду, встановив: Короткий зміст вимог У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила: визнати за нею право власності на нежитлову будівлю та споруди загальною площею 609,3 м2, а саме: будівлю кафе зі спорудами літ. «А»: приміщення № 1: цокольний поверх: з № 1 по № 9, площею 250,3 м2, І поверх: з № 10 по № 18, площею 256,3 кв. м, мансарду: з № 19 по № 23, площею 102,7 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування частки у праві спільної сумісної власності за заповітом; визначити її ідеальну частку в праві спільної сумісної власності на нежитлову будівлю та споруди загальною площею 609,3 м2, а саме: будівлю кафе зі спорудами літ. «А»: приміщення № 1: цокольний поверх: з № 1 по № 9, площею 250,3 м2, І поверх: з № 10 по № 18, площею 256,3 м2, мансарду: з № 19 по № 23, площею 102,7 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування частки у праві спільної сумісної власності за заповітом. Короткий зміст судового рішення Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18 квітня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Роз`яснено позивачу, що після усунення умов, які стали підставою для залишення позову без розгляду, вона має право звернутись до суду з позовом повторно. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що належним чином повідомлена позивач повторно не з`явилася в судове засідання, не повідомила суд про причини своєї неявки та не подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У травні 2024 року адвокат Балтак О. О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 06 травня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Голота Л. О., Копаничук С. Г. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 травня 2024 року призначено справу до розгляду на 30 травня 2024 року о 09:00 год з повідомленням сторін. 30 травня 2024 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді Медвецького С. К. на навчанні у Національній школі суддів України у режимі онлайн-трансляції через платформу «Zoom», з відривом від виконання посадових обов`язків, для підтримання кваліфікації у період з 29 травня 2024 року до 31 травня 2024 року. Розгляд справи відкладено на 03 червня 2024 року o 09:00 год. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що: суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду; представник позивача не з`явився у судове засідання, призначене на 18 квітня 2024 року, з поважних причин, про що завчасно повідомив суд, шляхом надсилання клопотання про відкладення розгляду справи; позивач понад два роки проживає за межами України, її інтереси представляє адвокат, тому стверджувати, що вона повторно не з`явилась в судове засідання 18 квітня 2024 року немає підстав; правові підстави для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України були відсутні, відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Корченюк А. А. в інтересах ОСОБА_2 указує, що: ухвала є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують; адвокат самостійно визначається з пріоритетністю справ його клієнтів; доказів поважності причин неявки у судове засідання 18 квітня 2024 року адвокатом не надано; «повторне неприбуття» як підстава для залишення позовної заяви без розгляду означає нез`явлення у судове засідання два чи більше рази без поважних причин протягом усього розгляду справи; проживання позивача за межами України не є поважною причиною неявки в судове засідання, оскільки заяв про розгляд справи у відсутність сторони позивача до суду не надходило. Позиція суду апеляційної інстанції Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає. Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 частини 2 цієї статі, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод усі судові процедури повинні бути справедливими. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України). Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною третьою статті 13 ЦПК України встановлено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України). Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України). Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України). Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України). Згідно з частинами шостою, сьомою статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом з розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Частиною восьмою статті 128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. Відповідно до частин першої-четвертої статті 130 ЦПК України у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Отже, під час розгляду справи в суді першої інстанції, належним доказом вручення судової повістки, надісланої засобами поштового зв`язку було, зокрема повідомлення про вручення рекомендованого листа. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) зроблено висновок, що: «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача». Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Указані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) указано, що: «88. Процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

90. Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

91. Бажання учасника справи (фізичної особи) зазначити у скарзі (заяві) свою особисту електронну адресу, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, та не звільняє суд обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).

92. Аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем вручення якого є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

93. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції)». Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 20 грудня 2021 року відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче судове засідання на 26 січня 2022 року о 10:30 год. Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 28 серпня 2023 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду на 12 жовтня 2023 року о 14:00 год. Справа неодноразово призначалась до розгляду, зокрема на 27 лютого 2024 року та 18 квітня 2024 року. Про розгляд справи на 27 лютого 2024 року о 12:00 год ОСОБА_1 та її представник - адвокат Балтак О. О. повідомлялися шляхом направлення судових повісток на указані ними у позовній заяві поштові та електронні адреси. Згідно довідки відповідальної особи суду, судові повістки доставлено до електронних скриньок позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 25 грудня 2023 року о 15:34:26 та адвоката Балтака О. О. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 25 грудня 2023 року о 15:34:29. Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень у матеріалах справи відсутні. У судове засідання, призначене на 27 лютого 2024 року о 12:00 год не з`явились сторони та їх представники: позивач ОСОБА_1 з невідомих суду причин, а представник позивача - адвокат Балтак О. О., через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку з перебуванням на лікарняному, однак доказів щодо його перебування на лікарняному до клопотання не долучив. У зв`язку з неявкою сторін розгляд справи призначений на 27 лютого 2024 року відкладено на 18 квітня 2024 року о 15:00 год, про що позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Балтак О. О., були повідомлені шляхом направлення судових повісток на їх поштові та електронні адреси Згідно довідки відповідальної особи суду, судові повістки доставлено до електронних скриньок позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 27 лютого 2024 року о 13:03:41 та адвоката Балтака О. О. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 27 лютого 2024 року о 13:03:39. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у судові засідання, призначені на 27 лютого 2024 року та 18 квітня 2024 року, позивач не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала. Разом з тим, суд першої інстанції не урахував, що про судові засідання, призначені на 27 лютого 2024 року та 18 квітня 2024 року ОСОБА_1 повідомлялась виключно шляхом направлення повідомлення на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка хоча і зазначена у позовній заяві, проте не є офіційною. Бажання учасника справи (фізичної особи) зазначити у позовній заяві свою особисту електронну адресу, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв`язку, та не звільняє суд обов`язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо належного її повідомлення про дату, час та місце судового розгляду. Відтак, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, оскільки матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про судові засідання, які були призначені на 27 лютого 2024 року та 18 квітня 2024 року. Апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Підсумовуючи викладене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України є передчасним та помилковим, тому ухвалу суду слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Ухвала про залишення позову без розгляду постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційним судом не вирішувався спір по суті заявлених позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Балтака О. О. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 18 квітня 2024 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ судді: Людмила ГОЛОТА Світлана КОПАНИЧУК