Ухвала КАС ВС № 215/4933/22

УХВАЛА 28 травня 2024 року м. Київ справа №215/4933/22 адміністративне провадження №К/990/9388/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів: Прокопенка О. Б., Соколова В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Уханенка Сергія Анатолійовича, Прокопенка Олександра Борисовича та Соколова Володимира Миколайовича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання протиправною діяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 18 січня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій позивачка просила визнати протиправною діяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради за результатом розгляду заяви від 12 липня 2022 року вх198 про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі, яка виявилася у відмові співробітничати з нею відповідно до правого порядку статті 92 Конституції України, 13 ЗУ «Про соціальні послуги», Постанови КМУ від 06 жовтня 2021 № 1040 та зобов`язати виконати вимоги заяви. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року позовну заяву повернуто заявниці. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 28 червня 2023 року подала до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків, оскільки при перевірці апеляційної скарги суддею встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України). Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року апеляційну скаргу повернуто скаржниці. 05 березня 2024 року засобами поштового зв`язку позивачка надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржниці десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання належних та допустимих доказів, що підтверджують наведені нею причини пропуску процесуального строку, зокрема, конверт або зазначити інші поважні причини для поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази, що підтверджують ці обставини. 27 травня 2024 року засобами поштового зв`язку на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Уханенка С.А., Прокопенка О.Б. та Соколова В.М. В цій заяві скаржниця вказує, що строк з`ясовується по поштовим повідомленням, по єдиному реєстру поштових відправлень, тому судді відмовляються витребувати по своїй ініціативі необхідні докази для повного, всебічного розгляду справи. ОСОБА_1 зазначає, що без відкриття провадження у справі неможлива перевірка правильності кваліфікації дій суду та забезпечення формування правозастосовної практики. Також заявниця просить відвести суддів Касаційного адміністративного суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, захисту політичних прав Уханенка С.А. , Прокопенка О.Б. та Соколова В.М , які не наділені повноваженнями розглядати спори, які не віднесені до спеціалізації цієї палати і мають неналежну професійну спрямованість та зацікавленість у кінцевому рішенні. Таким чином, заявниця вказує на її сумніви про неупередженість, необ`єктивність суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що не гарантує законність здійснення правосуддя і об`єктивність та неупередженість розгляду скарги. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне. Так, підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України. Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи. Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Верховний Суд зазначає, що головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу -запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, тому сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників. Колегія суддів наголошує, що незгода позивачки з процесуальним рішенням суду касаційної інстанції, тобто з ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України. Щодо посилання скаржниці про порушення порядку визначення складу суду в порядку статті 31 КАС України слід зазначити наступне. Відповідно до частини першої статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14 було утворено судові палати Касаційного адміністративног о суду у складі Верховного Суду та визначено їх кількісний склад. Відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом від 21 грудня 2018 року № 622 Державної судової адміністрації України, судом першої інстанції цій справі присвоєно категорію 102010000 «Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.». Так, судді Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян спеціалізуються на розгляді, зокрема на розгляді справ щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав (коди 102000000-102090200 Класифікатора). Зважаючи на обставини справи та позовні вимоги, відповідно до Класифікатора цю справу віднесено до категорії «Справи, щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб і службових осіб цих органів» (код 102010000), на розгляді якої спеціалізуються судді Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян. Отже, твердження позивачки про те, що судді Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян не наділені повноваженнями розглядати цю справу є помилковими. Відтак, враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Уханенка С. А., Прокопенка О.Б. та Соколова В.М. питання про відвід суддів відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України. Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 37, 40, 236, 243, 248 КАС України, УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Уханенка Сергія Анатолійовича, Прокопенка Олександра Борисовича та Соколова Володимира Миколайовича визнати необґрунтованим.

2. Справу передати для проведення автоматизованого розподілу для визначення судді для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Уханенка Сергія Анатолійовича, Прокопенка Олександра Борисовича та Соколова Володимира Миколайовича.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: О.Б. Прокопенко В.М. Соколов