Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/23519/23
від 31.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/23519/23 пров. № А/857/5209/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року (ухвалене головуючим суддею Грень Н.М. у м. Львові) у справі № 380/23519/23 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу № ПШ016761 від 27.09.2023, якою передбачено стягнути з мене адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн. В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що відповідач неправомірно застосував норму матеріального права, яка передбачає відповідальність встановлену абз. 1, ч. 3. ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», з огляду на те, що дана норма передбачає відповідальність за надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 цього Закону, а саме відсутні протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу. Однак, зазначає, що водієм було надано міжнародний сертифікат технічного огляду, тобто пройшли обов`язковий технічний огляд. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу від 27.09.2023 № ПШ016761. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що під час перевірки водієм надано посадовим особам міжнародний сертифікат технічного огляду № 87313 (UA1215023) від 22.03.2023 транспортного засобу н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого технічний огляд було проведено 22.03.2023, наступний огляд - не пізніше 21.03.2024, виданий: ДП Державтотранс НДІпроект, та № 115077 (UA1208873) від 15.02.2023 транспортного засобу н.з. НОМЕР_2 , відповідно до якого технічний огляд було проведено 15.02.2023, наступний огляд - не пізніше 14.02.2024, виданий: ДП Державтотранс НДІпроект.(а.с.24-27). Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що 07.08.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №014530 від 04.08.2023 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Водій транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки: посвідчення водія серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію напівпричепа марки KRONE, номерний знак НОМЕР_5 , серії НОМЕР_6 ; товарно-транспортну накладну №8099618672 від 05.08.2023; протокол перевірки та адаптації тахографа. Крім того, під час перевірки водієм надано посадовим особам міжнародний сертифікат технічного огляду №87313 ( НОМЕР_7 ) від 22.03.2023 транспортного засобу н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого технічний огляд було проведено 22.03.2023 р., наступний огляд - не пізніше 21.03.2024, виданий: ДП Державтотранс НДІпроект, та №115077 (UA1208873) від 15.02.2023 транспортного засобу н.з. НОМЕР_2 , відповідно до якого технічний огляд було проведено 15.02.2023, наступний огляд - не пізніше 14.02.2024, виданий: ДП Державтотранс НДІпроект. За результатами перевірки складено Акт серії АР № 004211 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.08.2023. У акті зафіксовано «Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, чим порушено вимоги ст. 35 Закону України «Про дорожній рух». У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 3 ч. 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених cm.48 цього Закону, а саме: протокол перевірки технічного стану транспортного засобу DAFр/н НОМЕР_1 та KRONEр/н НОМЕР_5 . Пояснення водія про причини порушень: при перевірці співробітниками ДСБТ представлені документи про тех стан автомобіля EKMT № НОМЕР_7 і № НОМЕР_8 ДП «Державтотранс Міністерства інфраструктури України». Водій з актом ознайомлений, акт підписав та копію акта отримав. За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 016761 від 27.09.2023 за порушення абз. 1 ч. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с.9). Позивач вважаючи спірну постанову відповідача протиправною, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-ІІІ). Статтею 2 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо є обов`язковими для власників транспорту. Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. Однак, перелік документів, визначений ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, не є вичерпним. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17, зазначив, що аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством. Згідно з статтею 22 Закону України «Про автомобільний транспорт» технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів та їх складових виконують з метою підтримання їх у належному стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик під час використання, зберігання або утримання протягом періоду експлуатації. Виконавцями технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів є суб`єкти господарювання, які відповідають таким вимогам: мають власні або орендовані засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають установленим законодавством вимогам; роботи з технічного обслуговування і ремонту здійснює персонал необхідного рівня професійної кваліфікації відповідно до видів цих робіт; мають виробничі споруди, засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають встановленим законодавством вимогам. Відповідно до стю 23 Закону України «Про автомобільний транспорт» контроль технічного стану транспортних засобів включає: обов`язковий технічний контроль транспортних засобів; перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками. Перевірку технічного стану транспортних засобів під час обов`язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюють суб`єкти господарювання, визначені відповідно до Закону України «Про дорожній рух» в порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України. У період між обов`язковими технічними контролями відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства забезпечує перевізник. Отже, порядок проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища. Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України. Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік. На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті. Відповідно до пункту 1 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 137 від 30.01.2012, порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі Порядок 137) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. Згідно з абзацом 3 пункту 3 Порядку, періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку. Судом встановлено, що транспортний засіб який використовується позивачем для надання послуг вантажних перевезень, відноситься до категорії вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, та який відповідно до статті 35 «Про дорожній рух», пункт 3 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого Порядком № 137, підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю. У відповідності із ч.1 ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його. Враховуючи наведене вище колегія суддів поділяє твердження суду першої інстанції, що оскільки документи щодо проходження технічного контролю транспортного засобу передбачені законодавством та є обов`язковими при експлуатації транспортного засобу, то такі документи водій повинен мати та пред`являти на вимогу органів державного контролю. Тобто, необхідність наявності у водія документів щодо проходження технічного контролю, охоплюється положеннями статті 48 Закону № 2344-III, а їх відсутність є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-III. Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-III за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Так, підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок відповідача щодо перевезення вантажу транспортним засобом за відсутності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу. Разом з цим суд, першої інстанції дійшов висновку, що наявність в позивача міжнародного сертифікату технічного огляду № 87313 (UA1215023) від 22.03.2023 транспортного засобу н.з. НОМЕР_1 вказує на дотримання останнім вимог Закону № 2344-III в частині наявності доказів перевірки технічного стану транспортного засобу. Однак на переконання апеляційного суду такий висновок суду є помилковим з оглядну на наступне. Так, відповідно до п. 18 Порядку 137, перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки. У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком
4. Положеннями п. 19 Порядку № 137 визначено, що якщо протокол перевірки технічного стану застосовується як альтернатива Міжнародному сертифікату технічного огляду (на вимогу замовника), його видають акредитовані згідно із Законом України Про акредитацію органів з оцінки відповідності виконавці відповідно до Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів із зазначенням у протоколі слів такого змісту: Міжнародний технічний огляд проведено. Аналіз наведених вище норм Законів та Порядку № 137 дає підстави для висновку, що для всіх транспортних засобів, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у органах Україні обов`язковим є наявність протоколу перевірки їх технічного стану. Наявність Міжнародного сертифікату технічного огляду є необхідною умовою при виконанні міжнародних автоперевезень до країн, що є учасниками Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів, затвердженої Указом Президента України від 28.02.2006 № 159/2006. При цьому, якщо перевізник має національний протокол з відміткою про проведення міжнародного технічного огляду, додатково Міжнародний сертифікату технічного огляду оформляти не потрібно. Разом з цим, Міжнародний сертифікату технічного огляду не замінює національний протокол, який у всіх випадках є обов`язковим і лише він у межах України підтверджує проходження обов`язкового технічного огляду транспортного засобу. Відтак, враховуючи, що на момент проведення перевірки у позивача був відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу відповідачем правомірно прийнято спірну постанову. Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у справі № 380/23519/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар