Постанова 4851 № 440/1343/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2024 р. Справа № 440/1343/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 13.02.24 у справі № 440/1343/23 за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням, ВСТАНОВИВ: Харківський національний університет внутрішніх справ (далі за текстом також - позивач, ХНУВС) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом також відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просив стягнути витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 54241,67 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 54241,67 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.01.2023 у справі № 160/6211/21, зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не навів мотивів незастосування місячного строку звернення до суду. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та у ході судового розгляду у суді апеляційної інстанції підтверджено, що відповідно до витягу з Наказу Харківського національного університету внутрішніх справ від 11.08.2015 за №120о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом 1-го курсу до факультету з підготовки фахівців для підрозділів слідства Харківського національного університету внутрішніх справ за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство», термін навчання 4 роки, з 17 серпня 2015 року, з присвоєнням спеціального звання «рядовий міліції». 01 вересня 2015 року між Харківським національним університетом внутрішніх справ (як виконавцем), Головним управлінням Національної поліції України в Полтавській області (як замовником) та ОСОБА_1 (як особою) укладено тристоронній контракт №1689 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, відповідно до пункту 1 розділу ІІ якого виконавець зобов`язується після відрахування особи (закінчення навчання) затвердити довідку-розрахунок витрат, пов`язаних із її утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, за весь термін навчання. Згідно з положеннями пункту 2 розділу ІІ вказаного контракту замовник зобов`язується у місячний строк проінформувати виконавця про звільнення особи зі служби в Національній поліції України протягом трьох років після закінчення навчання та надіслати відповідні документи (…), необхідні для примусового стягнення з особи витрат, пов`язаних з її утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських. Умовами пункту 3 розділу ІІ вказаного контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання контакту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа зобов`язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію". Згідно з довідкою про фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта, №4/436д витрати, пов`язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Харківському національному університеті внутрішніх справ становлять: грошове забезпечення 11373,80 грн, продовольче забезпечення - 12099,87 грн, медичне забезпечення 871,55 грн, речове забезпечення - 9661,36 грн, вартість комунальних послуг і споживання енергоносіїв 20235,09 грн, всього за період з 17.08.2015 по 05.07.2019 у сумі 54241,67 грн. Відповідно до витягу з Наказу Харківського національного університету внутрішніх справ від 05 липня 2019 року №215о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів 4-го курсу факультету №1 за напрямом підготовки «Правознавство» Харківського національного університету внутрішніх справ у зв`язку із закінченням навчання та направлено з 06 липня 2019 року для подальшого проходження служби до Національної поліції України; сума витрат, пов`язаних з його утриманням, складає 54241,67 грн. Наказом Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 07.03.2022 року №135о/с «По особовому складу» (витяг) ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України Про національну поліцію (за власним бажанням). Листом Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області №1873вс/119-12/01-2022 від 08.07.2022 повідомлено ректора Харківського національного університету внутрішніх справ про те, що Наказом ГУНП в Харківській області від 07.03.2022 за №135 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію. Відповідно до пункту 5 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261, ОСОБА_1 позивачем надіслано повідомлення про відшкодування витрат за навчання із зазначенням розміру витрат за весь період навчання, яке позивачем отримано 14.12.2022. Посилаючись на невиконання відповідачем обов`язку з відшкодування витрат у розмірі 54241,67 грн, позивач звернувся до суду позовом у цій справі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач до закінчення трирічного строку після завершення навчання звільнився зі служби в органах поліції, а отже зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, у тому числі й витрати на виплату грошового забезпечення. Водночас суд першої інстанції врахував, що станом на час звернення до суду позивач дотримався порядку, який має передувати зверненню до суду у цій категорією справ. Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 18 Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинній на момент укладення договору між учасниками справи) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015, № 901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції. За змістом частини другої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається. Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п`ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»). Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 за № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок № 261). Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС. Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку № 261). Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що у разі укладення договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України між вищим навчальним закладом, територіальним органом внутрішніх справ та курсантом та проходження ним навчання на останнього покладаються відповідні обов`язки передбачені чинним законодавством України та договором. Відповідні обов`язки покладаються на особу і у разі укладення контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських. Так, у разі звільнення з органів внутрішніх справ (зі служби в поліції) протягом трьох років після закінчення навчання, курсант зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі. З матеріалів справи встановлено, що згідно з пунктом 5 частини третьої розділу 2 контракту від 1 вересня 2017 року, укладеного між Харківським національним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області та ОСОБА_1 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, останній взяв на себе зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу. Отже, відповідач був обізнаний про наявність у нього обов`язку відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у разі дострокового припинення контракту. Наказом Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 07.03.2022 року №135о/с «По особовому складу» (витяг) ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України Про національну поліцію (за власним бажанням). Отже, у відповідача виник обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі. Разом з цим колегія суддів звертає увагу, що за правилами положень статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати. Тобто, відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише у разі відмови відповідача може звернутися до суду. Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку. Позивач наголошує, що повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати з довідкою про суму витрат, пов`язаних з утриманням в закладі вищої освіти, які має відшкодувати відповідач, позивачем направлялись на адресу відповідача і ним отримано 14.12.2022, а отже відповідач був проінформований про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі у добровільному порядку, реквізити отримав. Проте, доказів добровільного відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, суду не надано. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів наголошує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду. Водночас, з приписів пункту 8 Порядку №261 слідує, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа. Колегія суддів зазначає, що після інформування позивача про звільнення співробітника поліції, який не виконав умов контракту, саме позивач зобов`язаний відповідно до приписів частини п`ятої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4, 5, 8 Порядку № 261 повідомити особу про зобов`язання протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати (компенсувати) МВС витрати на його навчання. І лише у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється навчальним закладом у судовому порядку відповідно до приписів частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто, відповідно до Порядку №261 саме Харківський національний університет внутрішніх справ мав вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, задля того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрат на навчання. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.09.2021 у справі № 520/11540/19. За матеріалами справи Харківським національним університетом внутрішніх справ надіслано повідомлення про відшкодування витрат за навчання, яке відповідачем отримано 14.12.2022, а отже місячний строк звернення до суду у цій справі розпочався 15.01.2023. З огляду на зазначене не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача, що перебіг строку звернення до суду у цій справі розпочався на наступний день після того, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме 05 серпня 2022 року, оскільки 04 серпня 2022 року Харківським національним університетом внутрішніх справ отримано лист Головного управління Національної поліції в Харківській області №1873вс/119-12/01-2022 від 08.07.2022, яким повідомлено про те, що Наказом ГУНП в Харківській області від 07.03.2022 за №135 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України Про національну поліцію та направлено копію повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у ВНЗ із специфічними умовами навчання. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм процесуального права - неправильним. Посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 18.01.2023 у справі № 160/6211/21, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі не є релевантними з огляду на спірні правовідносини сторін у справі № 160/6211/21 та у цій справі. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 440/1343/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова