Постанова Львівський апеляційний суд № 447/1646/23

Справа № 447/1646/23 Головуючий у 1 інстанції: Друзюк М.М. Провадження № 22-ц/811/320/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Шандри М.М. суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А. розглянувши в місті Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 21 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 21.12.2023 зупинено провадження у цивільній справі № 447/1646/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України. Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що районний суд постановив оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч. 1 ст.251 ЦПК України за відсутності доказів, що військова частина, в якій проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Звертає увагу, що предметом спору у цій справі є зміна сособу стягнення аліментів і зупинення провадження у справі на невизначений термін не забезпечить дотримання найкращих інтересів дітей. Просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано відзив на апеляційну скаргу. Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити з таких підстав. Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав. Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20.06.2000). Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. У постанові Верховного Суду України 07.10.2015 у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи». У постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 в справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі». Частиною 1 ст.251 ЦПК України передбачено перелік обов`язкових підстав для зупинення провадження, який є вичерпним. Відповідно до п.2 ч. 1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Згідно п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 ч.1 ст.251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч. 1 ст.251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань. Зупиняючи проваження у справі на підставі п.2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, районний суд виходив з того, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України, що підтверджується довідкою № 3417 від 04.12.2023. Відповідно до довідки № 3417 від 04.12.2023, наданої стороною відповідача у суді першої інстанції, ОСОБА_2 дійсно проходить військову службу під час мобілізації та військового стану у військовій частині № НОМЕР_1 Національної гвардії України з 09.03.2022, наказ №

62. У той же час, вказана довідка не містять відомостей про те, що військова частина № НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій проходив службу відповідач ОСОБА_2 , переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України. Із долученої до відзиву на апеляційну скаргу довідки № 1134 від 11.03.2024 вбачається, що ОСОБА_2 дійсно в період з 24.06.2023 по 22.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією російської федерації проти України, перебуваючи у м. Покровськ Донецької області. Тобто, на час постановлення ухвали про зупинення провадження у справі (21.12.2023) відповідач ОСОБА_2 не брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Колегія суддів також враховує, що предметом даного спору є вимога про зміну способу стягнення аліментів на дітей сторін. Зупиняючи провадження у справі, та захистивши таким чином процесуальні права відповідача, суд першої інстанції не врахував, що зупинення провадження у справі на невизначений строк порушує права дітей на належне матеріальне утримання, а тому з метою дотримання справедливого балансу між захистом прав дітей та прав відповідача, дотримання розумного строку розгляду справи, колегія суддів вважає, що зупинення провадження у справі є недоцільним. Також районний суд не звернув увагу, що ОСОБА_2 , перебуваючи у складі Збройних Сил України, скористався правом взяти участь у розгляді справи через свого представника адвоката Скакун В.В., повноваження якого згідно поданого нею ордера не обмежуються, яка брала участь у розгляді справи, заявила клопотання про зупинення провадження. Крім цього в матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена довіреність, видана ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_3 на представництво його інтересів у всіх судах загальної юрисдикції з усіма процесуальними правами. ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі є помилковими. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 21 грудня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено: 31.05.2024 Головуючий Судді