Ухвала КЦС ВС № 335/12292/21

УХВАЛА 29 травня 2024 року м. Київ справа № 335/12292/21 провадження № 61-7130ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Турчинського Максима Ігоровича, на постанову Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2024 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на його користь у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди компенсацію в розмірі 1 120 000,00 грн та компенсацію сум, сплачених у зв`язку із наданням юридичної допомоги в розмірі 127 000,00 грн. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2022 року, з урахуванням додаткового рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2022 року, позов задоволено. Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 120 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури, та 127 000,00 грн понесених витрат на правову допомогу у кримінальному провадженні. Здійснено розподіл судових витрат. Постановою Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 491 833,33 грн у рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури, та 65 000,00 грн понесених витрат на правову допомогу у кримінальному провадженні. Додатковою постановою Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року апеляційні скарги Запорізької обласної прокуратури, ДКСУ задоволено частково. Додаткове рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 875,46 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено. Постановою Верховного Суду від 05 липня 2023 року касаційні скарги ДКСУ, ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Запорізького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року та додаткову постанову цього ж суду від 06 вересня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури та ДКСУ на основне та додаткове судові рішення задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2022 року в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 288 816,71 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури. В іншій частині оскаржуваних судових рішень суду першої інстанції залишено без змін. 16 травня 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Турчинського М. І., на постанову Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2024 року. Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки направлено через систему «Електронний суд» 15 травня 2024 року. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. У своєму клопотанні заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржуване судове рішення отримано шляхом доставлення до електронного кабінету адвоката 15 квітня 2024 року. Зважаючи на те, що у касаційній скарзі містяться докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, вважаємо за можливе його поновити. 27 травня 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2024 року. У касаційній скарзі міститься клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження. Оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2024 року, повний текст якої складено 12 квітня 2024 року, з урахуванням вихідного дня, є 13 травня 2024 року, а касаційну скаргу подано до Верховного Суду 13 травня 2024 року, строк на касаційне оскарження заявником не пропущено. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Турчинський М. І., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення та додаткове рішення місцевого суду залишити в силі. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження представник заявника зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 947/7449/20-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також, підставою касаційного оскарження представник заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Верховний Суд не приймає до уваги, як на підставу касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки представник ОСОБА_1 не вказує щодо якої норми права відсутній висновок Верховного Суду. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення місцевого суду залишити в силі. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 922/393/18, від 29 січня 2020 року у справі № 214/1543/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також, підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційні скарги подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційні скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

УХВАЛИВ: Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Турчинського Максима Ігоровича про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2024 року. Відкрити касаційне провадження у даній справі за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - адвоката Турчинського Максима Ігоровича та ОСОБА_1 . Витребувати з Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу № 335/12292/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 28 червня 2024 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян