Постанова Сумський апеляційний суд № 573/1847/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2024 року м.Суми Справа №573/1847/23 Номер провадження 22-ц/816/673/24 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» та ОСОБА_1 на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 05 грудня 2023 року у складі судді Свиргуненко Ю.М., ухваленого в м. Білопілля Сумської області, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві власності належить автобус Mersedes-Sprinter 313 DCI д.н. НОМЕР_1 . 28 січня 2022 року близько 08 години 40 хвилин водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Volvo FN 12.240 д.н.з. НОМЕР_2 з причепом Dennison EF 25SKA д.н.з. НОМЕР_3 , рухався по автодорозі Р-61, 126 км + 775 м «Суми-Конотоп-Батурин» в напрямку м. Конотоп. Поблизу смт. Миколаївка останній знехтував безпекою дорожнього руху, в порушення п. 13.1 ПДР виїхав на праве узбіччя та допустив наїзд на нерухомий автобус Mersedes-Sprinter 313 DCI д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , що призвело до спричинення потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Таким чином ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України. Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 08 червня 2022 року у справі 573/431/22 (провадження 1-кп/573/60/22) ОСОБА_3 на підставі ст. 46 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження №12022200570000024 закрите. В ухвалі суду зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автобусу Mercedes-Benz-Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу та використовувався ним для пасажирських перевезень, спричинені механічні пошкодження. Автомобіль Volvo FN 12.240 д.н.з. НОМЕР_2 , який належить відповідачу ОСОБА_1 , станом на 28 січня 2022 року мав чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ/0119060 від 14 травня 2021 року, укладений з ПАТ «HACK «ОРАНТА», відповідно до якого сума відшкодування за шкоду, заподіяну транспортному засобу, становить 130000 грн. Обидва транспортні засоби - учасники ДТП з місця дорожньо-транспортної пригоди були вилучені працівником поліції та поміщені на спеціальний майданчик для збереження транспортних засобів ГУНП у Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 16а. Ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 01 лютого 2022 року по справі №573/129/22 на вказані транспортні засоби накладено арешт з метою забезпечення зберігання їх як речових доказів у кримінальному провадженні. Оскільки доступ до транспортних засобів був обмежений ухвалою суду, а документи перебували у відповідача, тільки після отримання доступу до документів та встановлення страхової компанії, в якій застрахований автомобіль Volvo FN 12.240 д.н.з. НОМЕР_2 , 16 лютого 2022 року до ПАТ «HACK «ОРАНТА» направлено повідомлення про ДТП, яке зареєстроване за №72940. Однак, протягом встановленого ст. 34.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» десятиденного терміну страховою компанією не проведено експертний огляд автобуса Mercedes-Benz- Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 . Крім того, під час повномасштабного вторгнення російських формувань на територію міста Суми, у період часу з 24 лютого по 15 березня 2022 року невідома особа здійснила крадіжку вказаного автобуса з спеціального майданчика для збереження транспортних засобів ГУНП у Сумській області. За цим фактом 16 березня 2022 року розпочато кримінальне провадження 12022200480000416 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. У вказаному кримінальному провадженні автобус Mercedes-Benz- Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 також визнаний речовим доказом і тільки 06 березня 2023 року слідчим призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу, висновок якої експертом виданий 21 березня 2023 року. Лише 30 листопада 2022 року представником страхової компанії проведено огляд автобуса та встановлено факт його розукомплектування. Також 30 листопада 2022 року на електронну адресу ПАТ «HACK «ОРАНТА» були направлені фотографії з місця дорожньо-транспортної пригоди. Після проведення огляду автобуса, 22 лютого 2023 року позивач звернувся до ПАТ «HACK «ОРАНТА» з заявою про страхове відшкодування, однак ніякої відповіді не отримав. На повторне звернення до ПАТ «HACK «ОРАНТА» від 29 травня 2023 року отримав відповідь від 21 червня 2023 року, в якій зазначено, що ПАТ «HACK «ОРАНТА» не має правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб Mercedes-Benz-Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 у зв`язку із неподанням заяви про страхове відшкодування протягом одного року з моменту скоєння ДТП. Тобто, ПАТ «HACK «ОРАНТА» не мала відомостей про суми завданих збитків і не збиралася їх встановлювати. Тому посилання ПАТ «HACK «ОРАНТА» на недотримання річного терміну для подачі заяви про виплату страхового відшкодування є формальним і не обґрунтованими. З метою встановлення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, позивачем залучено експерта. Відповідно до висновку експерта №54/2023 від 30 серпня 2023 року розмір матеріального збитку, завданого пошкодженням автобуса Mercedes-Benz-Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 становить 249834 грн 15 коп., а сама вартість проведення експертизи становить 4 751 грн 64 коп. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду в сумі 119834 грн 15 коп. та в межах страхового ліміту з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» - 130000 грн, а також вартість експертизи №54/2023 від 30 серпня 2023 року в сумі 4 751 грн 64 коп. Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 05 грудня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 119834 грн 15 коп. матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 та 2280 (дві тисячі двісті вісімдесят) грн 79 коп. судових витрат за проведення експертного дослідження. Стягнуто з ПАТ «HACK «ОРАНТА» на користь ОСОБА_2 130000 грн 00 (сто тридцять тисяч) страхового відшкодування та 2 470 (дві тисячі чотириста сімдесят) грн 85 коп. судових витрат судових витрат за проведення експертного дослідження. Стягнуто з ОСОБА_1 та з ПАТ «HACK «ОРАНТА» на користь держави по 1 073 (одній тисячі сімдесят три) грн. 60 коп. з кожного судового збору. Не погодившись із судовим рішення, ПАТ «HACK «ОРАНТА» та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги. ПАТ «HACK «ОРАНТА» в доводах апеляційної скарги, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог до ПАТ «HACK «ОРАНТА» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити. Вказує на те, що причиною відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування є подання заяви після спливу річного строку з моменту настання страхового випадку. На переконання заявника апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про те, що страхове відшкодування повинно бути виплачено поза межовим визначеного ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» річного строку подання заяви про страхове відшкодування є помилковими. Звертає увагу на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом, не були зазначені причини пропуску визначеного законом строку на звернення до страховика та не надано жодних доказів, на підтвердження неможливості подання заяви з незалежних від нього причин. В оскаржуваному рішенні не було наведено обґрунтувань причин неподання позивачем заяви про виплату страхового відшкодування, які б вказували на те, що строк пропущено через незалежні від позивача причини. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині вирішення позовних вимог до нього та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що позивачем при поданні позовної заяви не були дотримані вимоги ст. 177 ЦПК України. Так, не було зазначено переліку документів та інших доказів, що додається до позовної заяви, не надано додатків до висновку експерта №54/2023, складеного 30 серпня 2023 року на 118 арк, наявні розбіжності в назвах доказів, а саме «оптичний носій з висновком товарознавчої експертизи №54/2023, копії документу не засвідчено електронним підписом представника позивача. У зв`язку з наявними розбіжностями в ідентифікації електронного доказу, він не мав можливості ознайомитися зі змістом «Оптичного носія з висновком експерта №54/2023», в тому числі з додатками на 118 сторінках до цього висновку. З наданої копії свідоцтва транспортного засобу Mercedes-Benz-Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 неможливо встановити, хто є його власником. Вказує на те, що позивачем до позовної заяви не було надано доказів на підтвердження перебування водія ОСОБА_3 в трудових відносинах з заявником апеляційної скарги. Подане клопотання представника позивача про витребування матеріалів кримінального провадження підлягало поверненню, адже воно було подано без додержання строків його подання, без наведення підстав щодо витребування всіх матеріалів кримінального провадження. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у задоволенні клопотання про виклик судового експерта ОСОБА_6 , з метою надання додаткових роз`яснень щодо розбіжностей та порушень складеного ним висновку експерта. Також, на переконання заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції безпідставно відмовив і у задоволенні його клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та недоцільно розглянув цю справу у спрощеному позовному провадженні. Звертає увагу на те, що висновком судової транспортно - трасологічної експертизи №СЕ-19/119-22/1145-ТГ від 06 квітня 2022 року було встановлено, що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, пошкоджена ліва задня частина транспортного засобу Mercedes-Benz-Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , тоді як в оскаржуваному рішенні суду зазначені також пошкодження передньої частини транспортного засобу. Посилається на відсутність у ОСОБА_7 повноважень представляти інтереси ОСОБА_2 під час визначення розміру збитків у зв`язку з пошкодженням належних йому транспортних засобів, отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Наголошує на тому, що водій ОСОБА_3 під час дорожньо-транспортної пригоди використовував транспортний засіб у власних інтересах, що підтверджується тим, що він був звільнений з роботи 31 січня 2022 року. 28 січня 2022 року, близько 08 год 40 хв. водій ОСОБА_3 мав перевозити вантаж із м. Вовчанськ, Чугуївського району Харківської області до м. Дніпро, і його маршрут не міг проходити по автомобільній дорозі Р-61, 126 км+ 775 «Суми-Конотоп-Батурин» в смт Миколаївка в напрямку м. Конотоп. Зазначає, що під час допиту його в рамках кримінального провадження він повідомив, що водій ОСОБА_3 , на час дорожньо-транспортної пригоди, перебував з ним в трудових відносинах, однак після отримання юридичної консультації йому роз`яснено, що водій хоч і перебував у трудових відносинах, проте на момент ДТП не виконував трудові обов`язки. Вважає, що висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06 березня 2023 року у справі №559/961/17-ц та від 15 лютого 2023 року у справі №199/6521/19, на які посилався суд першої інстанції, не є правовими висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Як на підставу для визнання висновку експерта неналежним доказом, заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини. Так, він не був повідомлений належним чином про проведення експертом огляду транспортного засобу позивача, а отриманий ним «папірець» не є документом в розумінні вимог законодавства України. Для визначення вартості переобладнаного транспортного засобу Mercedes-Benz-Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , його складників, а також для складання калькуляції відновлювального ремонту, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу має бути відмітка про його переобладнання. У пункті 7 висновку експерта не зазначено ПІБ власника автомобіля, час події, відсутня відмітка про переобладнання транспортного засобу. Бланк судового експерта не відповідає затвердженим у додатку №4 до Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України зразкам та опису бланку судового експерта. Нормативно-правові акти, які були використані під час дослідження, зокрема: Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, а також Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, викладені у висновку без зазначення усіх змін до них, що вказує на те, що експерт використовував не останню редакцію цих нормативно-правових актів. Вартість транспортного засобу визначався на підстав аналогічного в комплектації автобусу - Д, тоді як за даними виробника це автомобіль - фургон вантажний, вартість якого є значно меншим від вартості автобусів, які виготовлені виробником, як автобус. Крім того, зазначена у висновку експерта №54/2023 від 30 серпня 2023 року комплектація транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, номерний знак НОМЕР_4 , зокрема шини Viking Wintech Van, не відповідає комплектації цього транспортного засобу, зазначеній у висновку експерта від 23 лютого 2022 року №СЕ-19/119-22/1143-ІТ, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12022200570000024. З цих підстав не можливо стверджувати, що вказана у висновку №54/2023 комплектація - це комплектація транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_5 на час ДТП, бо інакше, з спеціального майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Сумській області були вкрадені тільки три сидіння одномісних та колеса з шинами Viking Wintech Van. Звертає увагу на те, що характер пошкоджень транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, номерний знак НОМЕР_4 , отриманих внаслідок ДТП, а отже і складові цього транспортного засобу, що отримали такі пошкодження, встановлюються транспортно-трасологічною експертизою, а не автотоварознавчим дослідженням. При цьому пошкодження, які зазначені на сторінках 15-19 висновку експерта №54/2023 від 30 серпня 2023 року, не відповідають пошкодженням, зазначеним у висновку експерта від 06 квітня 2022 року №19/19-22/1145-IT, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12022200570000024, бо встановлювалися судовим експертом за інформацією власника транспортного засобу. Описані у висновку експерта №54/2023 пошкодження документально не підтверджені, а отже, могли бути отримані і під час «крадіжки» транспортного засобу із спеціального майданчика для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Сумській області. Також вказує на те, що відповідно до доступних баз даних транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, номерний знак НОМЕР_4 з 23 березня 2022 року перебуває в розшуку, а тому у нього є сумніви про те, який саме транспортний засіб був оглянутий експертом при проведенні авто товарознавчого дослідження. У відзиві на апеляційні скарги, представник ОСОБА_2 - адвокат Скородєд С.І., посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить рішення суду залишити без змін, а доводи апеляційної скарги залишити без задоволення. Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 28 січня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення за №12022200570000024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 28 січня 2022 року близько 08 години 40 хвилин з участю автомобіля Volvo FН 12.420 д.н.з. НОМЕР_2 з причепом Dennison EF 25SKA д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 та автобуса Mersedes-Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 на автодорозі Р-61, 126 км + 775 м «Суми-Конотоп-Батурин» у напрямку м. Конотоп поблизу смт. Миколаївка, під час якої водій ОСОБА_3 знехтував безпекою дорожнього руху та в порушення п. 13.1 ПДР виїхав на праве узбіччя, де допустив наїзд на нерухомий автобус, внаслідок чого пасажирам цього автобуса були спричинені тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості (а. м. к. п. 1-4). Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 28 січня 2022 року з додатками у виді схеми та фототаблиці, в смт. Миколаївка Сумського району Сумської області, на автодорозі Р-61 126 км + 755 м виявлено два транспортних засоби з механічними пошкодженнями: Volvo FН 12.420 д.н.з. НОМЕР_2 з причепом Dennison EF 25SKA д.н.з. НОМЕР_3 та «MERCEDES Sprinter 313 CDI» д.н. НОМЕР_6 . Останній, зокрема, мав деформацію задніх дверей, заднього бамперу, розбиття лівого останнього пасажирського вікна, відокремлення посадкових дверей, деформацію лівої сторони кузова. У причепі автомобіля Volvo FН 12.420 д.н.з. НОМЕР_2 знаходилася макуха вагою 39 420 кг. З місця події вказані транспорті засоби були вилучені та поміщені на спеціальний майданчик для зберігання транспортних засобів ГУНП в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 16а (а. м. к. п. 17-56). Постановою старшого слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Чухліба В.В. від 29 січня 2023 року вказані транспортні засоби визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12022200570000024 від 28 січня 2022 року (а. м. к. п. 67). Ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 01 лютого 2022 року накладено арешт на транспортні засоби Volvo FН 12.420 д.н.з. НОМЕР_2 та MERCEDES Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_6 . Місцем зберігання цих транспортних засобів визначено майданчик для зберігання транспортних засобів ГУНП в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 16а (т.1, а. с. 218-219). З пункту 1 (дослідження) висновку експерта №СЕ-19/119-22/1143-ІТ від 21 лютого 2022 року за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи та з ілюстративної таблиці, яка є додатком до цього висновку, вбачається, що судовим експертом сектору автотехнічних експертиз Сумського НДЕКЦ УМВС України Зайцевим Р.В. у присутності старшого слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Чухліба В.В. на майданчику для зберігання транспортних засобів ГУНП в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Чернігівська, 16а проведено зовнішній огляд транспортного засобу MERCEDES Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_6 , в ході якого виявлені пошкодження, характерні для виникнення при контактуванні з іншим транспортним засобом, розташовані в задній його частині (зображення 1.2, 1.3 ілюстративної таблиці). Відповідно до вказаного висновку, на період проведення експертного огляду автомобіля MERCEDES Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_6 , його система рульового керування та робоча гальмівна система знаходилися в працездатному стані. Ходова частина цього транспортного засобу має технічні несправності у вигляді деформацій задньої частини кузову, за рахунок чого задня підвіска автомобіля зміщена відносно свого конструктивного положення. Виявлені технічні несправності ходової частини автомобіля MERCEDES Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_6 носять аварійний характер утворення та характерні для виникнення під час даної дорожньо-транспортної пригоди (а. м. к. п. 181-188). Зі змісту висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/119-22/1145-ТГ від 06 квітня 2022 року, складеного в межах досудового розслідування кримінального провадження №120222570000024 від 28 січня 2022 року вбачається, що при огляді експертом транспортного засобу MERCEDES Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_6 встановлені наступні сліди та механічні пошкодження: деформована ззаду наперед в лівій частині задня стінка кузову разом з лівою задньою боковиною по всій площині на відстань до 1,4 м від лівого габариту автомобіля; деформований та зруйнований в лівій частині задній бампер на відстані 0,3-0,62 м від опорної поверхні, на поверхні бамперу наявні нашарування фарби червоного кольору; відсутній задній номерний знак разом з фрагментами кріплення та елементами його освітлення, що конструктивно кріпляться в нижній частині лівої задньої дверки; деформовані ззаду-наперед задні двері з найбільшою концентрацією в лівій частині кузову на ділянці близько 1,4 м відносно його лівого габариту, висота розташування пошкоджень починається на відстані 0,63 м від опорної поверхні, в нижній частині дверей наявні нашарування фарби червоного кольору; деформовані повздовжні лонжерони кузову; зруйновані стекла задніх дверей; зруйноване заднє скло лівої боковини кузову; зруйнований та зірваний з місць кріплення лівий задній ліхтар, що конструктивно кріпиться на відстані 0,8-1,3 м від опорної поверхні, деформована ззаду-наперед задня частина лівої боковини та панель даху, концентрація пошкоджень розташована на відстані 0,63-1,95 м від опорної поверхні; зірвані з місць кріплення та знаходяться в салоні автомобіля праві бокові двері салону. Аналізуючи пошкодження автомобіля «MERCEDES Sprinter 313 CDI» д.н. НОМЕР_1 можливо зробити висновок, що вони утворилися під час зіткнення внаслідок дії сили, направленої ззаду наперед, прикладеної до його лівої задньої частини (а. м. к. п. 200-208). Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , виданим ТСЦ 5941, 28 лютого 2019 року за позивачем на праві власності зареєстрований транспортний засіб - автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, загальний автобус на 21 сидяче місце білого кольору 2010 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 7 зворотній бік, 67 зворотній бік). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 власником спеціалізованого вантажного автомобіля-тягача VOLVO FH12.420, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 (а. м. к. п. 81). Згідно з трудовим договором №2 між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю від 03 листопада 2021 року, який є безстроковим, приватний підприємець ОСОБА_1 прийняв на роботу ОСОБА_3 для виконання функцій водія (а. м. к. п. 86). З протоколу допиту свідка від 15 лютого 2022 року вбачається, що будучи допитаним під час досудового розслідування кримінального провадження №12022200570000027 від 28 січня 2022 року, ОСОБА_1 показав, що є власником автомобіля «Volvo FH 12.420» д.н.з. НОМЕР_10 та напівпричепа «Dennison EF-25SKA» д.н.з. НОМЕР_3 . 03 листопада 2021 року уклав договір трудового найму з ОСОБА_3 , який повинен був виконувати обов`язки водія вантажного автомобіля. Вранці 28 січня 2022 року йому зателефонував ОСОБА_3 , який на автомобілі «Volvo FH 12.420» д.н.з. НОМЕР_11 з напівпричепом «Dennison EF-25SKA» д.н.з НОМЕР_3 на той час виконував рейс з м. Суми до м. Конотоп та перевозив вантаж макухи. Останній повідомив, що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду в смт. Миколаївка Сумського району Сумської області, допустивши зіткнення з мікроавтобусом. Прибувши в смт. Миколаївка Сумського району Сумської області, побачив свій автомобіль з механічними пошкодженнями передньої частини кабіни та мікроавтобус «Мерседес-Спринтер» з пошкодженнями задньої частини кузова. 31 січня 2022 року розірвав трудовий договір з ОСОБА_3 за згодою сторін (а. м. к. п. 222-223). Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 08 червня 2022 року у справі 573/431/22 (провадження 1-кп/573/60/22) ОСОБА_3 на підставі ст. 46 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження №12022200570000024 закрите. В ухвалі суду зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся. Також цим судовим рішенням скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 01 лютого 2022 року на транспортні засоби MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI д.н.з НОМЕР_1 та Volvo FН 12.420 д.н.з. НОМЕР_2 (т.1, а. с. 8). Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AT/0119060 від 14 травня 2021 року, між ПАТ «HACK «ОРАНТА» та ОСОБА_1 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії один рік, тобто до 14 травня 2022 року. Забезпеченим транспортним засобом за цим договором є автомобіль VOLVO FH12 420 д.н.з. НОМЕР_2 . Страхова сума за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 260 000 грн, за шкоду, заподіяну майну - 130 000 грн, франшиза - 0 грн (т.1, а. с. 121). 16 лютого 2022 року представник позивача за дорученням ОСОБА_7 направив на адресу ПАТ «НАСК «ОРАНТА» повідомлення встановленої форми про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 28 січня 2022 року за участі автомобіля VOLVO FH12 420 номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля Mercedes-Benz Sprinter номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 . Згідно з цим повідомленням, в результаті ДТП автомобілю Mercedes-Benz Sprinter номерний знак НОМЕР_1 спричинені механічні пошкодження. Потерпілим внаслідок ДТП є власник вказаного транспортного засобу ОСОБА_2 , вказаний його номер телефону та адреса для листування: АДРЕСА_1 (т.1, а. с. 13). 16 червня 2022 року ПАТ НАСК «Оранта» направляло на адресу: м. Суми, вул. І. Сірка, 12/1 лист за вихідним номером 09-22/2604, адресований ОСОБА_7 , в якому зазначено про необхідність дотримання вимог статей 33-1 та 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та надання заяви про страхове відшкодування з зазначенням банківських реквізитів для перерахування коштів власнику транспортного засобу, підписану власником або уповноваженою особою, а також паспорту та ідентифікаційний коду представника власника пошкодженого транспортного засобу за довіреністю (т.1, а. с. 125). З протоколу (акту) огляду транспортного засобу від 30 листопада 2022 року вбачається, що на момент огляду транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, р.н. НОМЕР_1 був у розукомплектованому стані, що стало для страхового експерта перешкодою в проведенні огляду цього транспортного засобу та вирішенні питання, які пошкодження мав автомобіль до дорожньо-транспортної пригоди (т.1, а. с. 14). Згідно зі скриншотом екрану з зображенням веб-сторінки електронної пошти Gmail, 4216, ІНФОРМАЦІЯ_1 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено фотографії транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter з механічними пошкодженнями задньої частини кузова, які ідентичні тим, що долучені в якості додатку до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 28 січня 2022 року (т.1, а. с. 15-16). 22 лютого 2023 року ОСОБА_7 , діючи на підставі довіреності №2531 від 22 червня 2019 року в інтересах ОСОБА_2 , подав до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» заяву встановленої форми про страхове відшкодування за договором обов`язкового (добровільного) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АТ №0119060. Згідно з цією заявою представник позивача просив відшкодувати збитки, заподіяні автомобілю MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, що мала місце 28 січня 2022 року, винуватцем якої за рішенням суду визнано ОСОБА_3 , а також зазначив адресу для листування: АДРЕСА_1 . Вказана заява страховою компанією отримана та зареєстрована за №72940 (т.1, а. с. 17). Листом від 09 лютого 2023 року за вихідним №09-02-22/1399, який був адресований ОСОБА_7 та надісланий за адресою: АДРЕСА_2 , ТОВ НАСК «Оранта» повідомило про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі статей 37.1 та 37.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з неподанням заяви про виплату страхового відшкодування впродовж одного року після ДТП, яка сталася 28 січня 2022 року (т.1, а. с. 126). У заяві від 29 травня 2023 року, адресованій ПАТ «НАСК «ОРАНТА», ОСОБА_7 зазначив, що у січні 2023 року представником страхової компанії проведений огляд автобуса Mersedes-Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 . Після цього тривалий час від страхової компанії не отримано інформації про розмір шкоди, спричиненої пошкодженням автобуса внаслідок ДТП. 22 лютого 2023 року подано заяву про виплату страхового відшкодування, однак офіційної інформації щодо розміру матеріального збитку внаслідок пошкодження автобуса Mersedes-Sprinter 313 CDІ р.н. НОМЕР_1 не надано, відсутня інформація про те, чи визнано цей транспортний засіб фізично знищеним, яка його залишкова вартість чи вартість ремонтно-відновлювальних робіт, що унеможливлює подальше вирішення питання про відшкодування заподіяної шкоди. У зв`язку з цим представник позивача просив надати наступну інформацію: про стан розгляду справи 72940 по даному страховому випадку; чи визнаний автобус Mersedes-Sprinter 313 CDІ р.н. НОМЕР_1 фізично знищеним; яка встановлена вартість автобусу Mersedes-Sprinter 313 CDI д.н.з. НОМЕР_12 А до ДТП та після ДТП; яка вартість ремонтно-відновлювальних робіт цього автобуса; яка сума страхового відшкодування для сплати страховою компанією (т.1, а. с. 18). У відповідь на вищевказану заяву ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 21 червня 2023 року направило лист №09-02-17/4604 на адресу ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_3 , в якому повідомило останнього про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року після настання ДТП (т.1, а. с. 19). 26 липня 2023 року, з метою встановлення ринкової вартості та розміру матеріального збитку заподіяного власнику КТ3 MERCEDES-BENZ Spriner 313CDI, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_13 , кузов номер НОМЕР_8 , ідентифікаційний (VIN) номер НОМЕР_14 , в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 28 січня 2022 року, між ОСОБА_7 , який діяв від імені власника транспортного засобу ОСОБА_2 на підставі довіреності та ФОП « ОСОБА_6 » укладено договір №52/2023 про проведення експертної оцінки матеріального збитку (т.1, а. с. 10). Відповідно до повідомлень, направлених ОСОБА_2 17 липня 2023 року на адресу ОСОБА_1 , ПАТ «НАСК «ОРАТА» та ОСОБА_3 , які були отримані 18, 20 та 21 липня 2023 року, останніх повідомлено про те, що 26 липня 2023 року об 11 годині за адресою: м. Суми, вул. Березовий гай, 9 відбудеться огляд автомобіля MERCEDES-BENZ Spriner 313CDI д.н.з. НОМЕР_13 з метою встановлення пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП, яка сталася 28 січня 2022 року. Разом з цим ОСОБА_1 , ПАТ «НАСК «ОРАТА» та ОСОБА_3 запропоновано прийняти участь в огляді вказаного транспортного засобу особисто, або через свого представника та попереджено, що в разі їх відсутності огляд буде проведено без них (т.1, а. с. 12) З висновку експерта №54/2023 від 30 серпня 2023 року, складеного на замовлення позивача за результатами проведення автотоварознавчого дослідження з додатками в кількості 17 шт. на 59 аркушах встановлено наступне. Ринкова вартість автомобіля MERCEDES Benz Sprinter 313 CDi, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов номер НОМЕР_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 станом цін на час настання події, що відбулася 28 січня 2022 року, без урахування ПДВ складає 398606 грн. Ринкова вартість ідентичного за моделлю, конструктивними особливостями, строком експлуатації досліджуваного транспортного засобу MERCEDES Benz Sprinter 313 CDi, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов номер НОМЕР_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 станом цін на час проведення дослідження без урахування ПДВ складає 569632 грн. Вартість відновлювального ремонту на усунення пошкоджень, завданих автомобілю MERCEDES Benz Sprinter 313 CDi, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов номер НОМЕР_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 у наслідок події, що відбулася 28 січня 2022 року, станом цін на час настання події без урахування ПДВ на вартість робіт, матеріалів та складових складає 356780 грн 78 коп. Відповідно до вимог п. 7.17. [4] відновлення досліджуваного КТЗ є економічно доцільним. Вартість відновлювального ремонту на усунення пошкоджень, завданих КТЗ MERCEDES Benz Sprinter 313 CDi, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов номер НОМЕР_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , у наслідок події, що відбулася 28 січня 2022 року, без урахування ПДВ на вартість робіт, матеріалів та складових, станом цін на час проведення дослідження складає: 544 150 грн 08 коп. Відповідно до вимог п. 7.17. [4] відновлення досліджуваного КТЗ є економічно доцільним. Розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MERCEDES Benz Sprinter 313 CDi, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов номер НОМЕР_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , у наслідок події, що відбулася 28 січня 2022 року, у відповідності до вимог Методики відповідає його ринковій вартості станом цін на час настання події 28 січня 2022 року без урахування ПДВ і складає 398606 грн. Розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MERCEDES Benz Sprinter 313 CDi, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов номер НОМЕР_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , станом цін на час проведення дослідження, у відповідності до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у наслідок події, що відбулася 28 січня 2022 року без урахування ПДВ станом цін на час проведення дослідження складає 239466 грн. Розмір матеріального збитку, завданого власнику ТЗ MERCEDES Benz Sprinter 313 CDi, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов номер НОМЕР_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 з урахуванням ринкової вартості ідентичного досліджуваному КТЗ за моделлю, конструктивними особливостями та строком експлуатації на час настання події без урахування ПДВ на вартість робіт, матеріалів та складових, станом цін на час проведення дослідження складає 249834 грн 15 коп. (т.1, а. с. 20-47). Відповідно до акту наданих послуг №52/2023, рахунку-фактури №52/2023 та квитанції до платіжної інструкції №0.0.3155015927.1 від 08 серпня 2023 року ОСОБА_2 сплатив на рахунок ФОП « ОСОБА_6 » 4751 грн 64 коп. за такі надані послуги: 1) оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику Т3 MERCEDES-BENZ Spriner 313CDI, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_13 , кузов номер НОМЕР_8 , ідентифікаційний (VIN) номер НОМЕР_14 - 4301 грн 64 коп.; 2) відшкодування витрат за користування ліцензійною програмою «AUDA-NET» - 450 грн (а. с. 11). Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_2 , який зазнав матеріальної шкоди внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу MERCEDES Benz Sprinter 313 CDi, д.н.з. НОМЕР_1 по вині водія, який виконував трудові обов`язки та керував належним відповідачу ОСОБА_1 автомобілем Volvo FН 12.420 д.н.з. НОМЕР_2 , який забезпеченим полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальних збитків в межах страхового ліміту із страховика ПАТ «НАСК «ОРАНТА», оскільки це право він не реалізував в позасудовому прядку. Визначену позивачем суму страхового відшкодування другий відповідач не оспорює. Різниця між страховим відшкодуванням та визначеним висновком авто товарознавчої експертизи №54/2023 від 30 серпня 2023 року розміром завданих власнику транспортного засобу MERCEDES Benz Sprinter 313 CDi, д.н.з. НОМЕР_1 майнових збитків, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , з яким водій ОСОБА_3 перебував в трудових відносинах. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)). Згідно зі ст. 1188 ЦПК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини. Переглядаючи рішення суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про стягнення страхового відшкодування, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія судді звертає увагу на таке. Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно із ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом № 1961-IV. Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачений такий обов`язок. Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до ст.ст. 9, 22-31, 35, 36 вказаного Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. З огляду на зазначені вище норми матеріального права, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV). Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18. Відповідно до ст.ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, з урахуванням установлених у цій справі обставин, обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 104 Закону України «Про страхування» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та пункту 6 частини першої статті 991 ЦК України страховик має право відмовити у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, зокрема за наявності інших підстав, встановлених законом. Згідно з пунктом 1 статті 35.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону № 1961-IV). Заявник апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_2 , звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування після закінчення річного строку з моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_2 належно реалізував своє право на відшкодування шкоди, яка підлягає стягненню зі страховика у межах страхового ліміту у розмірі витрат, необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу, з огляду на таке. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 65/4621/16-к, провадження № 13-24кс19, зазначила, що у системному зв`язку зі статтею 36 положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права. Крім цього, у підпункті 37.1.3 пункту 37.1. статті 37 Закону № 1961-IV передбачено іншу підставу для відмови у відшкодуванні - невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на його отримання, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Отже, у зазначеній нормі втілено загальний принцип недопустимості формального підходу до вирішення питання про здійснення або нездійснення компенсації і надання пріоритету зовнішній формі юридично значущих дій або бездіяльності над їх змістом і наслідками. Адже підставою для відмови у відшкодуванні визнаються не будь-які порушення регламентованої цим законом процедури, а лише ті, що призвели до неможливості встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для здійснення виплат і визначення їх розміру. У постанові Великої Палати Верховного Суд від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено, що Закон № 1961-IV з огляду на принцип добросовісності визначає, що якщо потерпілий недобросовісно реалізовує право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди, не виконує покладені на нього Законом № 1961-IV обов`язки, він має нести тягар негативних наслідків власної поведінки. Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що законодавство у страхових правовідносинах передбачає здійснення прав та обов`язків з дотриманням принципу добросовісності всіма учасниками цих правовідносин і не дотримання цього принципу може мати наслідком відмову в захисті порушеного права, зокрема у праві на відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці особи взагалі, та звільняє страховика від обов`язку відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці винної особи та потерпілого. Разом з тим у порушення принципу пропорційності законом не встановлено механізму захисту права осіб (поновлення права), які добросовісно виконують покладені на них обов`язки, якщо шкода не відшкодована не з їхньої вини. Тому тлумачення права щодо відшкодування шкоди за наслідками страхового випадку за Законом № 1961-IV, має здійснюватися з огляду на добросовісне виконання зобов`язань та поведінки всіх учасників (добросовісна чи недобросовісна поведінка/дії) та пропорційність інтересів усіх учасників цих правовідносин. Встановлено, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» повідомлено про дорожньо-транспортну пригоду, що мало місце 28 січня 2022 року, з участю забезпеченого транспортного засобу, як водієм ОСОБА_3 , так і представником ОСОБА_2 - ОСОБА_7 . ПАТ «НАСК «ОРАНТА» не надано суду доказів виконання вимог ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, що було розпочате розслідування, надіслані запити необхідних для своєчасного здійснення страхової виплати. Крім того, страховик протягом десяти днів з моменту отримання повідомлення не направив свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Уповноважений представник ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснив огляду транспортного засобу лише 30 листопада 2022 року, але у зв`язку з перебуванням транспортного засобу в розібраному стані, неможливо було визначити, які пошкодження відносяться до дорожньо-транспортної пригоди. Тобто позивач вчинив дії для встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для здійснення виплат і визначення їх розміру. Із 01 лютого 2022 року страхова компанія обізнана щодо факту ДТП, її учасників та наслідків. Твердження ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про повідомлення представника ОСОБА_2 про необхідність подання заяви про страхове відшкодування колегія суддів вважає непереконливим, з огляду на те, що в листі, датованому 16 червня 2022 року вказана неповна поштова адреса представника ОСОБА_7 . Подання представником позивача заяви про страхове відшкодування поза межами річного строку з моменту дорожньо-транспортної пригоди - 27 лютого 2023 року не призвело до неможливості страховика встановити факт ДТП, причини, обставини її настання та розмір заподіяної шкоди. Таким чином, враховуючи те, що не було встановлено недобросовісного виконання ОСОБА_2 зобов`язань та недобросовісну його поведінку, а за встановлених у справі обставин покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення із ПАТ «НАСК «ОРАНТА» коштів на користь потерпілого в межах ліміту страхового відшкодування. Колегія суддів погоджується також і з рішенням суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 , як роботодавця особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, різниці між страховим відшкодуванням та розміром заподіяної шкоди в наслідок пошкодження транспортного засобу. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зазначено, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Шкода, завдана внаслідок ДТП, з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Судом встановлено та не спростовується сторонами, що дорожньо-транспортна пригода 28 січня 2022 року відбулася з вини водія ОСОБА_3 , який керував автомобілем Volvo FN 12.240 д.н.з. НОМЕР_2 з причепом Dennison EF 25SKA д.н.з. НОМЕР_3 , що належать на праві власності ОСОБА_1 . ОСОБА_3 на час дорожньо-транспортної пригоди перебував в трудових відносинах з ОСОБА_1 на підставі трудового договору №2 від 03 листопада 2021 року, укладеним між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, відповідно до умов якого ОСОБА_3 виконував роботу водія. Доводи ОСОБА_1 про те, що водій ОСОБА_3 використовував автомобіль у власних інтересах, адже мав перевозити вантаж із м. Вовчанськ до м. Дніпро, а тому на час ДТП не виконував трудові обов`язки, спростовуються наданими відповідачем під час досудового розслідування кримінального провадження показаннями. Так, ОСОБА_1 , будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, слідчому пояснив, що 28 січня 2022 року ОСОБА_3 виконував рейс з м. Суми до м. Конотоп на належному йому автомобіль Volvo FN 12.240 д.н.з. НОМЕР_2 з причепом Dennison EF 25SKA д.н.з. НОМЕР_3 . Звільнення водія ОСОБА_3 30 січня 2022 року за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України) не свідчить про самовільне використання ним автомобіля роботодавця. Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не довів неправомірного заволодіння водієм ОСОБА_3 транспортним засобом, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що різниця між розміром спричиненої позивачу майнової шкоди та страховою виплатою підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , як роботодавця ОСОБА_3 . Також, у супереч доводам апеляційної скарги, судом першої інстанції була надана належна оцінка наданому позивачем висновку експерта №54/2023, складеному 30 серпня 2023 року, та визнав його належним та допустимим доказом розміру спричинених позивачу майнових збитків, що відповідає вартості відновлювального ремонту без урахуванням вартості ПДВ на вартість робіт, матеріалів та вартість складових частин шкоди, і становить 249834 грн 15 коп. Так, висновок складений судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_6, який має відповідне кваліфікаційне свідоцтво та сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, є обізнаним про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України. Висновок складено за замовленням представника власника транспортного засобу ОСОБА_2 для подання до суду. Зі змісту виданої 22 липня 2019 року ОСОБА_2 довіреності слідує, що він уповноважив, зокрема і ОСОБА_7 представляти його інтереси при користуванні та розпорядженні належним йому на праві власності транспортним засобом, та надав право представляти його інтереси і при вирішенні питання відшкодування шкоди у випадку пошкодження транспортного засобу (т.1, а.с. 9). Зі змісту висновку експерта №54/2023 року слідує, що експертом використовувалися нормативно - правові акти в чинній на час проведення експертизи редакції. ОСОБА_1 отримав повідомлення про проведення 26 липня 2023 року судовим експертом ОСОБА_6 огляду транспортного засобу 20 липня 2023 року, тобто завчасно був обізнаним з часом та місцем його проведення (т.1, а.с. 12). Посилання ОСОБА_1 про те, що отриманий ним лист не є належним повідомленням проведення судовим експертом огляду транспортного засобу, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки норми чинного законодавства України, якими врегульовано порядок проведення автотоварознавчих експертиз, не містять вимог до порядку оформлення виклику заінтересованих осіб для проведення огляду транспортного засобу. Суд першої інстанції обґрунтовано визнав безпідставними твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що за час з моменту ДТП до огляду транспортного засобу експертом він міг мати інші пошкодження, не пов`язані з ДТП, оскільки відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №54/2023 від 30 серпня 2023 року, станом на момент огляду експертом автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 26 липня 2023 року, вказаний транспортний засіб знаходився в непрацездатному стані, мав пошкодження складових задньої та бічної лівих частин аварійного характеру, спричинених у наслідок події, що сталася 28 січня 2022 року. Відомості про наявність на момент огляду пошкоджень, що не мають відношення до отриманих у ДТП 28 січня 2022 року у висновку відсутні (т. 1, а. с. 20-47). Крім того, виявлені експертом ОСОБА_6 пошкодження транспортного засобу не суперечать тим пошкодженням, які описані у висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/119-22/1145-ІТ від 06 квітня 2022 року, проведеної в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12022200570000024 від 28 січня 2022 року (а. с. 20-47 та а. м. к. п. 200-208). ОСОБА_2 , звертаючись до суду з позовом, просив стягнути майнові збитки, що відповідають визначеній експертом у висновку вартості робіт, матеріалів та складових, необхідних для проведення відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля. Тому доводи заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 про визначення вартості транспортного засобу на підставі цін аналогічної комплектації автобуса -Д, тоді як MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI д.н.з. НОМЕР_1 за даними виробника є фургоном вантажним, не спростовує правильність висновків суду першої інстанції про доведеність позивачем на доказах розміру спричинених йому збитків. Також, колегією суддів не було встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, на які посилюється ОСОБА_1 , та обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття судового рішення про скасування оскарженого рішення суду. Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» та ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 05 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко Ю. О. Філонова