Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 753/19796/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 753/19796/23 Суддя (судді) першої інстанції: Шаповалова К.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., при секретарі - Олешко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яким просила скасувати постанову серії ЕРА №1096482 від 27 червня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення щодо завідомо неправдивого виклику поліції. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2024 року позовну заяву задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Національної поліції у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи. Апелянт звернув увагу суду на те, що ОСОБА_1 від написання заяви по факту сімейного насильства категорично відмовилась, причину виклику поліції пояснити не змога, на місці події жодних ознак які б вказували на вчинення відносно неї сімейного насильства встановлено не було, що підтверджується зокрема записами з нагрудної камери поліцейського. Також зазначив про те, що повідомлення ОСОБА_1 про наявність у її колишнього чоловіка зброї не знайшли свого підтвердження, що додатково свідчить про неправдивість тверджень останньої, водночас здійснюючи виклик поліції позивач намагалась здійснити психологічний тиск на колишнього чоловіка для отримання переваги у їх конфлікті. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу залишити без задовольнити, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, старшим лейтенантом поліції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Щасним В.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1096482 від 27 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Згідно з оскаржуваною постановою серії ЕГА №1096482 від 27 червня 2023 року ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик по спецлінії 102 з приводу домашнього насильства з боку колишнього чоловіка. Позивач звернулась до начальника Дарницького УП ГУНП в м. Києві з заявою від 06 липня 2023 року, якою просила скасувати постанову ЕАГ № 1096482 від 27 червня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Дарницьке УП ГУНП в м. Києві листом від 07 серпня 2023 року №М-960/125/48/04-23 повідомило позивача про те, що оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення відбувається за правилами, визначеними ст. 288 КУпАП. Вважаючи протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення, позивач звернулась до суду з позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, оскільки маючи побоювання, що її колишній чоловік може завдати їй шкоди (психологічної, фізичної), враховуючи сварку між ними та образи, позивачка мала правомірні очікування щодо отримання у цій ситуації допомоги від працівників поліції, і такий виклик працівників поліції не можна розцінювати як завідомо неправдивий. Крім того, будь-яких доказів наявності умислу в діяннях позивача, як обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, до відзиву представником відповідача не надано та під час розгляду справи судом не встановлено. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Нормами ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачене статтею 183 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як вбачається з матеріалів справи старшим лейтенантом поліції Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Щасним В.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1096482 від 27 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕГА №1096482 від 27 червня 2023 року ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик по спецлінії 102 з приводу домашнього насильства з боку колишнього чоловіка. Згідно рапорту інспектора СПДН ВП Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві Сьомін С.Ю. 27 червня 2023 року перебуваючи у складі МГР на вчинення домашнього насильства спільно з інспектором СПДН старшим лейтенантом поліції Щасним В.В. було здійснено відпрацювання повідомлення по лінії 102 за попередньою кваліфікацією "Домашнє насильство" за адресою: АДРЕСА_1 , а саме заявниця повідомила, що у даний час буянить чоловік, повідомлення зареєстроване в Дарницькому УП у м. Києві за номером ЄО №29232 від 27 червня 2023 року. В ході подальшої перевірки здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_1 , по прибуттю виявлено заявницю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила, що чоловік ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняє щодо неї домашнє насильство. В ході подальшого відпрацювання інформація повідомлена заявницею не знайшла свого підтвердження у зв`язку з чим відносно неї складено постанову про адміністративне правопорушення за здійснення завідомо неправдивого виклику передбачене ст. 183 КУпАП серії ЕГА 1096482. Відпрацювання фіксувалось на нагрудні бодікамери 7121 та 7109. Крім того, судом першої інстанції допитано у якості свідка Сьоміна С.Ю. , який пояснив, що він є інспектором сектору протидії домашньому насильству, 27 червня 2023 року він разом з іншим інспектором сектору виїхали за викликом (Київ 55) за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 повідомила їм, що колишній чоловік вчинив відносно неї домашнє насильство, дослідивши всі обставини, вивчивши письмові пояснення колишнього чоловіка заявниці та встановивши відсутність будь-яких доказів вчинення домашнього насильства відносно заявниці і як наслідок відсутність події адміністративного правопорушення. Крім того, колишній чоловік заявниці поводив себе спокійно та заперечував факт вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 . Заявниця навпаки була у нервовому стані, не могла пояснити, що відбувається, чому вона викликала поліцію, наполягала на тому, що у чоловіка є зброя, проте зазначена обставина не підтвердилась. Допитаний у судовому засіданні в суді першої інстанції свідок Щасний В.В. пояснив, що він є інспектором сектору протидії домашньому насильству, 27 червня 2023 року він разом з іншим інспектором сектору виїхали за викликом за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 повідомила їм, що колишній чоловік вчинив відносно неї домашнє насильство, дослідивши всі обставини, вивчивши письмові пояснення колишнього чоловіка заявниці встановили відсутність будь-яких доказів вчинення домашнього насильства відносно заявниці і як наслідок відсутність події адміністративного правопорушення. Зазначив, що заявниця плуталась у показаннях, давала неправдиві показання, наполягала на тому, що у колишнього чоловіка є зброя, що не підтвердилось, повідомила про те, що чоловік розбив скло дверей у ванній кімнаті, водночас решток скла на підлозі не виявлено, довго вагалась чи треба писати заяву про вчинення домашнього насилля, жодних доказів на підтвердження вчинення відносно неї домашнього насильства не надала. Крім того, за вказаною адресою виклик поліції був не вперше, проте інспектор не пам`ятає чи за попередніми викликами складались протоколи відносно заявниці чи її колишнього чоловіка. Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 27 червня 2023 року, останній зазначив, що розлучений з ОСОБА_1 на підставі рішення суду, з серпня 2022 року позивач здійснює щодо нього психологічне насилля, провокує сварки, обзиває його та його матір, в день конфлікту колишня дружина вдиралася у ванну кімнату у той час коли він там перебував, вдарила вхідні двері, від чого вилетіло скло, у зв`язку з чим він вискочив з ванної та почав кричати на неї, після чого вона викликала поліцію. Як вбачається зі змісту наданих до суду відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 повідомляє поліцейським про те, що її колишній чоловік ОСОБА_3 за місцем їх спільного проживання застосував щодо неї насильство "кидається на неї" (файл №1 00:37-01-50 хв.). Крім того, заявниця повідомляє поліцейським, про те, що у її колишнього чоловіка є зброя та наполягає на тому, щоб працівники поліції перевірили сейф (файл №1 05:24 хв.), оскільки він може її застосувати (файл №1 06:48 хв.). Працівниками поліції перевірено зазначені обставини, оглянуто зміст сейфу ОСОБА_3 та встановлено відсутність зброї (файл №1 11:58-12:26 хв.). Також зі змісту відеозаписів (файл №1 13:53 хв., 14:05 хв., 14:18 хв., 14:39 хв.) вбачається, що працівники поліції з`ясовували у заявниці чи бажає вона писати заяву про вчинення відносно неї сімейного насильства, на що остання не надала чіткої відповіді. Згідно з поясненнями ОСОБА_3 наданими працівникам поліції (файл №1 01:50-05:00 хв.) його колишня дружина постійно та систематично провокує його на конфлікт, ображає та спонукає до сімейних сварок, в день виклику поліції відбулась сварка побутового характеру, сімейного насильства щодо неї не вчиняв, заяви щодо сімейного насилля є надуманими та неправдивими. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив про те, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 183 КУпАП, оскільки маючи побоювання, що її колишній чоловік може завдати їй шкоди (психологічної, фізичної), враховуючи сварку між ними та ображання, позивач мала правомірні очікування щодо отримання у цій ситуації допомоги від працівників поліції, і такий виклик працівників поліції не можна розцінювати як завідомо неправдивий. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2018 року №2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Під час розгляду справи позивач наголосила, що ввечері 26 червня 2023 року між нею та її колишнім чоловіком виникла сварка під час якої він погрожував фізичним насиллям у зв`язку з чим вона звернулась на лінію 102, проте ст. 183 КУпАП передбачає відповідальність за завідомо неправдивий виклик поліції. Враховуючи встановлені обставини та заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що враховуючи наявність у позивача конфліктної ситуації з колишнім чоловіком, маючи обґрунтовані побоювання, щодо можливого завдання їй шкоди та реалізації погроз, з метою отримання допомоги звернулась до правоохоронних органів, що свідчить про відсутність в її діях адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП, а саме завідомо неправдивого виклику, незважаючи на ту обставину, що позивач відмовилась писати заяву про вчинення сімейного насилля. Водночас, посилання суду першої інстанції на ту обставину, що працівниками поліції не перевірені доводи позивача та її колишнього чоловіка щодо вибитого скла на дверях ванної кімнати, та не вчинено дій направлених на збирання доказів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки з відеозапису бодікамери поліцейського вбачається, що жодна із сторін конфлікту не заперечувала обставину пошкодження дверей. Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді Є.О Сорочко Є.В. Чаку