Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/3859/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3859/24 Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2024р. про залишення позову без розгляду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» від 24 січня 2023р. №4/ОС «Про особовий склад» в частині звільнення старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , інспектора відділу режиму і безпеки, 24 січня 2023р.; - поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу режиму і безпеки ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» з 25 січня 2023р.; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора відділу режиму і безпеки ДУ «Херсонський слідчий ізолятор». Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2024р. клопотання представника ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» про залишення адміністративного позову без розгляду задоволено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді залишено без розгляду. Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Залишаючи без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце підготовчого засідання, неодноразово не з`являлися без поважних на те причин та не подали заяву про розгляд справи без їх участі. Проте, з таким висновком суду не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без встановлення сукупності умов для застосування положень ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України, у зв`язку з чим допустив порушення норм процесуального права. За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Перевіряючи правомірність та законність ухвали суду про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, судова колегія виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Частиною 5 ст.205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Приписами п.4 ч.1 ст.240 КАС встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Колегія суддів зауважує, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205 та п.4 ч.1 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності усіх перелічених умов у сукупності: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Аналогічні правові висновки викладенні у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023р. у справі №9901/278/21. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 1.03.2024р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з призначення підготовчого судового засідання на 18.03.2024р. о 10:00год.. У підготовче засідання, призначене 18.03.2024 о 10:00год. позивач та представник позивача не з`явилися. При цьому представник позивача був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, а заяв про розгляд справи за його відсутності чи про причини неможливості прибуття у судове засідання не подавав. Підготовче засідання відкладено на 8.04.2024р. о 11:00год.. При цьому, після завершення підготовчого засідання, від представника позивача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання на іншу через перебуванням на лікарняному, яка за змістом та формою не відповідала ч.6 ст.18 та ч.2 ст.167 КАС України. 8.04.2024р. представником ОСОБА_1 подано клопотання про проведення судового засідання без її участі через зайнятість на іншому заходів при ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». Однак ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 8.04.2024р. клопотання представника позивача про проведення судового засідання без її участі повернуто заявнику без розгляду, так як за змістом та формою не відповідало ч.6 ст.18 та ч.2 ст.167 КАС України, оскільки подано засобами електронної пошти, а не підсистеми «Електронний суд», а у його змісті відсутні відомості щодо наявності / відсутності у адвоката електронного кабінету. Апеляційний суд враховує, що адміністративним процесуальним законодавством не визначено перелік обставин, які перешкоджають розгляду справи. У спірному випадку суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що: представник позивача належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи; представник позивач та позивач не з`являвся у підготовчі засідання без повідомлення про причини неявки, від представника позивача не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності; відсутня вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. При цьому, судова колегія зауважує, що суд першої інстанції не з`ясував та не навів обставин, які перешкоджали провести підготовче засідання та призначити справу до розгляду, або розглянути справу за наявними матеріалами. Матеріалами справи такі обставини не підтверджені. Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не визнавав явку сторін обов`язковою, а лише призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження не є беззаперечним свідченням цього. При цьому, судова колегія зауважує, що на виконання приписів ч.5 ст.205 КАС України, з метою дотримання вимог процесуального закону суду першої інстанції необхідно було дослідити питання можливості розгляду справи без участі представника позивача. Відповідно до п.3 ч.1 ст.248 КАС України ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вказує, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Відтак, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України. У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000р. та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998р. Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до обмеження права позивача у доступі до правосуддя, а тому наявні підстави для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,320,322,325 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2024р. скасувати. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту отримання. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: І.О. Турецька Л.П. Шеметенко