Постанова 4854 № 420/25302/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25302/23 Перша інстанція: суддя Василяка Д.К. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, - В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2023р. ТОВ «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» звернулося до суду із позовом до Львівської митниці, у якому просило: - визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900143/2 від 20.03.2023р.; - визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000992 від 20.03.2023р.. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що під час переміщення товару через митний кордон України декларантом позивача ТОВ «ОТОМАН» до Львівської митниці подана митна декларація з визначеною декларантом вартістю товару. Однак, від митного органу надійшло повідомлення про витребування додаткових документів на підтвердження складових митної вартості. У відповідь декларантом надіслано лист за №18/03-23 від 18.03.2023р., разом з яким було надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості та викладено аргументи щодо безпідставності зауважень та вимоги надати додаткові документи. Проте, 20.03.2023р. митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UA209000/2023/900143/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000992 від 20.03.2023р. Позивач із вказаними рішеннями митного органу не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, оскільки документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст.53 МК України, є належними та допустимими і підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню. Позивач вважає, що вказане свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність таких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в бік збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Посилаючись на вказане просив позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024р. адміністративний позов задоволено. Визнано противоправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900143/2 від 20.03.2023р.. Визнано противоправною та скасовано картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000992 від 20.03.2023р.. Стягнуто з Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Дунайська імпортна компанія» сплачений судовий збір у розмірі 2 147,2грн.. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення митного органу є необґрунтованими, не доведеними та прийняті з порушенням законодавства України. Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 9.03.2022р. між фірмою «GoldDen Denys Kostiukov» (Постачальник) та ТОВ «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» укладено контракт на поставку за №12/22 відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити, зазначений у замовнику покупця та у виставлених на його підставі інвойсах, що є невід`ємною частиною цього контракту, в порядку на та умовах, обумовлених договором. Згідно з п.3.1 Контракту №12/22 оплата за товар здійснюється покупцем за однією з наступних умовах: 100% від вартості партії товару у якості передоплати; або 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД. Відповідно до п.4.4 Контракту №12/22 обов`язок та витрати з транспортування товару до порту / місця відправки такого товару, відповідно до обраної умови поставки, покладаються постачальника. Такі витрати самостійно закладаються постачальником до ціни товару та додатковому відшкодуванню з боку покупця не підлягають. Пунктами 7.1 та 7.2 Контракту №12/22 визначено, що товар постачається покупцеві в тapi постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів і овочів, яка включається у вартість товару та поверненню, компенсації не підлягає. Обов`язок упаковки маркування товару покладений на постачальника. Витрати на матеріали та роботи з пакування маркування товару та постачальника. Ці витрати закладаються самостійно Постачальником до вартості Товару і додатковому відшкодуванню з боку покупця не підлягають. На виконання умов зовнішньоекономічного Контракту №12/22, фірма «GoldDen Denys Kostiukov» поставила ТОВ «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» товар капуста свіжа, вагою 21 600кг (нетто), країна виробництва Польща. 18.03.2023р. ТОВ «ОТОМАН» діючи в інтересах ТОВ «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» на підставі Договору №11/06-20 від 11.06.2020р., звернулось до Львівської митниці, у зв`язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару, МД №23UA209170021408U6 від 18.03.2023 року, а саме капуста свіжа, вагою 21 600 кг (нетто), країна виробництва Польща. Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 18.03.2023р. за №23UA209170021408U6 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання, митним органом було встановлено наступне: «У контракті №12/22 від 09.03.2022 п.3. «Умови платежу» у п.3.1 вказано, що оплата за товар здійснюється покупцем за однією з наступних умов: 100% від вартості партії товару у якості передоплати; 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД. В інших товаросупровідних документах не вказано про умови оплати. Таким чином не зрозуміло чи була здійснена оплата за товар. У п.4.6 контракту зазначено, що товар поставляється окремими партіями на підставі відповідно до замовлень покупця, в якій має бути вказано «умови поставки/місце поставки, реквізити контракту, номер і дата замовлення. найменування постачальника і покупця, найменування товару, кількість товару, вага товару», зазначений документ до митного оформлення не подавався. В п.7.1 та 7.2 «у вартість товару включається вартість тари, упаковки і маркування», проте, у комерційному інвойсі та в інших товаросупровідних документах відсутні дані щодо складових вартості товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Також в графі 44 митної декларації вказано зовнішньоекономічний контракт за кодом 4104 «Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів», а також в полі електронного інвойсу «виробник товару» виробником зазначено відправника, хоча в жодному з поданих до митного оформлення документів не зазначено відомості про виробника, а також з відкритих джерел а саме з ресурсу www.owg.pl у розділі класифікація діяльності підприємства немає виду діяльності вирощування чи виробництво с/г культур, а тільки продаж. Отже немає жодних підтверджень, що відправник є виробником товару.». Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту була скерована вимога наступного змісту: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності. На вказану вимогу митного органу, декларантом надіслано: прайс-лист №03/03/2023 який містить асортимент товару згідно з інвойсом та умови поставки CPT, що суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний «прайс лист» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції. Наданий висновок експерта від 2.03.2023р. за №20-02/03-2023 містить аналіз зовнішнього ринку по продажу моркви свіжої без врахування витрат на доставку до митного кордону України, які повинні включатись до митної вартості. Таким чином, даний висновок не підтверджує заявленого рівня митної вартості. Експортна МД. Інших документів згідно вимоги не надано. В подальшому, Декларантом отримано від митного органу рішення про коригування митної вартості товарів за №UA209000/2023/900143/2 від 20.03.2022р., а згодом - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000992 від 20.03.2023р.. Так, відповідно до Рішення про коригування митної вартості зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ), та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартості вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної слугували: МД №UA209170/2023/21499 від 18.03.2023р.; Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та вважає їх протиправними, у зв`язку із чим звернувся в суд із даним позовом. Перевіряючи правомірність прийняття спірних рішень, з урахуванням підстав, з якими позивач просить визнати їх протиправними та незаконними, судова колегія виходить з наступного. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями п.23,24 ст.4 МК України встановлено, що митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За правилами ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. За змістом ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частинами 1, 2 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Водночас, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою. В той же час, відповідно до ч.5,6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Як визначено в ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Таким чином, у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Як вбачається із матеріалів справи, а саме із оскаржуваних рішень, що однією з підстав коригування митної вартості митним органом зазначено відсутність даних про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Судова колегія зазначає, що відповідно до умов п.7.1 та п.7.2 Контракту №12/22 товар постачається покупцеві в тapi постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів і овочів, яка включається у вартість товару та поверненню, компенсації не підлягає. Обов`язок упаковки маркування товару покладений на постачальника. Витрати на матеріали та роботи з пакування маркування товару та постачальника. Ці витрати закладаються самостійно Постачальником до вартості Товару і додатковому відшкодуванню з боку покупця не підлягають. Отже, ціна імпортованого товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, а позивачем жодних витрат на пакування понесено не було. Відповідно до розділу А.9 умов CPT Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Згідно Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД

37. Процедура митної декларації має бути зазначено, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими компанією «GoldDen Denys Kostiukov» не передбачалось. З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості. При цьому, митним органом не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості. На думку судової колегії, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою. Отже, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019р. у справі за №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі за №160/8775/18. Що стосується посилань митного органу на те, що у контракті №12/22 від 9.03.2022р. п.3. «Умови платежу» у п.3.1 вказано, що оплата за товар здійснюється покупцем за однією з наступних умов: 100% від вартості партії товару у якості передоплати; 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД. В інших товаросупровідних не вказано про умови оплати. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що у п.3.2 Контракту прямо передбачено, що якщо в товаросупровідних документах та/або інвойсі або в інших документах, що стосуються поставки товару, яка здійснюється відповідно до певного інвойсу, не зазначено умову оплати поставки такого товару відповідно до п.3.1. Контракту, то вважається, що 100% вартості такого товару, що поставляється на підставі певного інвойсу, має бути сплачено Постачальнику протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення товару покупцем, що підтверджується ВМД. Тобто сторонами Контракту в п.3.2. фактично закріплено обрання післяплати як умови оплати за замовчуванням, якщо інше не передбачено товаросупровідними документами або інвойсом. Таким чином, відповідно до Контракту його сторонами було обрано ту умову оплати Товару, яка передбачає післяплату, а саме 100% вартості Товару має бути сплачено протягом 14 днів після закінчення митного оформлення, що підтверджується ВМД. До того ж, позивач не має обов`язку зазначати в інвойсі умови оплати товару. Також позивач зазначив, що момент здійснення митних формальностей товар ще не був оплачений, а тому Позивач об`єктивно не мав можливості надати до митного оформлення документи, що підтверджують сплату такого Товару. Також в якості підстави для коригування митної вартості Товару відповідачем в рішенні про коригування зазначено, що декларантом не було надано замовлення покупця до митного оформлення. Так, у п.4.6 Контракту зазначено, що Товар поставляється окремими партіями на підставі і відповідно до Замовлень Покупця, які направляються Покупцем Постачальнику електронною поштою. Замовлення не складаються у вигляді окремого документу, замовлення це текстове повідомлення, яке надсилається електронною поштою, в якому узгоджуються умови та номенклатура поставки, та за підсумками такого листування, відповідно до п.4.8 Контракту, складається інвойс, який підтверджує замовлення та відображає усі необхідні дані стосовно певної поставки товару. У випадку постачання товарів за Контрактом для його сторін замовлення виконує виключно інформаційну та погоджувальну функції. Юридично значущим документом є інвойс, який закріплює підсумки перемовин сторін щодо поставки певної партії товару та відображає дані щодо такої поставки повною мірою. Окрім того, ч.2-4 ст.53 МК України не передбачений такий документ, як замовлення, для підтвердження митної вартості товару, а тому митний орган необґрунтовано визначив ненадання замовлення як підставу винесення Рішення про коригування митної вартості товару, хоча ч.5 ст.53 МК України передбачено, що митному органу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Тобто, судова колегія вважає, що митний орган не мав права вимагати від декларанта такий документ, як замовлення. Що стосується посилань митного органу в рішенні на інформацію з відкритих джерел, а саме з ресурсу www.owg.pl про те, що у розділі класифікація діяльності підприємства немає виду діяльності вирощування чи виробництво с/г культур, а тільки продаж, то судова колегія зазначає наступне. Так, необхідно зазначити, що зазначений електронний ресурс не є офіційним державним ресурсом та дані, отримані з нього, не можна вважати допустимим доказом, адже не існує способів перевірити дійсність отриманих з цього електронного джерела даних. До того ж, навіть, якщо постачальником не зареєстровано у відповідному державному реєстрі Республіки Польща такий вид діяльності, як «вирощування чи виробництва с/г культур», то це на значить, що постачальник не може провадити таку діяльність. Позивач зазначив, що ним не проводилася перевірка стосовно реєстрації тих чи інших видів діяльності постачальника у відповідних реєстрах країни реєстрації постачальника, адже відносини між постачальником і державними органами / установами його країни реєстрації жодним чином не впливають на належне виконання ним умов контракту. На підтвердження походження товару постачальником було надано фітосанітарний сертифікат та сертифікат походження товару, які були додані до МД та є в розпорядженні митного органу. В той же час, митним органом в рішенні не пояснено, яким чином зазначення контракту за кодом 4104, а не за будь-яким іншим кодом, впливає на визначення митної вартості товару та на необхідність коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач підкреслює, що код контракту обрано вірно, під час постачання товару за контрактом жодних посередників, вартість послуг яких мала б бути додана до митної вартості, ані позивачем, ані постачальником залучено не було, доказів такого можливого залучення відповідачем не надано та й їх взагалі не існує. Також митним органом не обґрунтовано, яким чином на визначення митної вартості товарів впливає той факт, що відправник певного товару може не бути його виробником. Так, за відсутності в ланцюгу поставки посередників, вартість послуг яких за приписами МКУ мала б додаватися до митної вартості товару, той факт, що відправник товару може не бути його виробником жодним чином не впливає на розмір митної вартості. А як зазначалося вище, товар постачався безпосередньо від постачальника до позивача. На підставі вказаного, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «ДУНАЙСЬКА ІМПОРТНА КОМПАНІЯ» та скасування спірних рішень митного органу. При цьому, дослідивши надані позивачем документи, які ним подавалися під час митного оформлення товарів, апеляційний суд встановив, що з них вбачається ідентифікація товару, його числові значення, вартість, чим спростовується висновок митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю, тобто за ціною договору, необхідність у витребуванні додаткових документів та у застосуванні другорядних методів визначення митної вартості товарів. В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: І.О. Турецька Л.П. Шеметенко