Постанова 4854 № 400/14918/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/14918/23 Перша інстанція: суддя Брагар В. С., повний текст судового рішення складено 15.02.2024, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О., суддів: Танасогло Т.М., Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі №400/14918/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В : 08.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою, якій просив суд: - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно з врахуванням 01.01.2016 (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з врахуванням 01.01.2008 (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 для розрахунку індексації грошового забезпечення повинен застосовуватись місяць, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) - січень 2008р. Не погодившись із заявленими позовними вимогами відповідачем до суду першої інстанції подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що військовою частиною НОМЕР_1 постійно вживалися та вживаються заходи з метою здійснення належного та повного фінансового забезпечення потреб військовослужбовців. Як стверджував відповідач, на час виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення із позивачем було проведено повний розрахунок. Крім того, з 01.01.2016 грошове забезпечення збільшилось за рахунок преміювання, що значно перевищувало зростання споживчих цін (інфляцію). На думку військової частини НОМЕР_1 , індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за спірний період розраховано правильно (з урахуванням базового місяця січня 2016року) та виплачено у повному обсязі. Між тим, як зауважував відповідач, визначення базового місяця відноситься до дискреційних повноважень Міністерства оборони України. Також, військова частина НОМЕР_1 вказувала про необґрунтованість вимог позивача стосовно компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб. Крім того, суб`єкт владних повноважень наголошував на пропуску строку звернення до суду з даним позовом. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі №400/14918/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частина НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018. В решті позовних вимог відмовлено. Приймаючи таке рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із урахуванням базового місяця для обчислення індексації січень 2008 року суд першої інстанції вказав, що повноваження стосовно здійснення розрахунку індексації грошового забезпечення у спірних правовідносинах покладається на відповідача. Крім того, відповідач ще не ухвалював рішення щодо нарахування та виплати індексації на виконання цього рішення суду, а тому немає підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Також, окружний адміністративний суд вказав про передчасність позовної вимоги щодо здійснення перерахунку і виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб. Не погодившись із рішенням окружного адміністративного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що індексація грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 має розраховуватись виходячи із січня 2008 року (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Також, на думку позивача він має право на отримання компенсації втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Скориставшись наданим приписами чинного процесуального законодавства правом військовою частиною НОМЕР_1 до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідачем наведено заперечення стосовно заявлених позивачем позовних вимог та викладено прохання відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні у матеріалах справи докази, у системному зв`язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з урахуванням такого. Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_2 військову службу проходив у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.04.2023 №847, майора медичної служби ОСОБА_1 , начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 , звільнено з займаних посад та призначено заступником начальника 77 реабілітаційного госпіталя (на ІНФОРМАЦІЯ_1 (на 475 ліжок) Медичних Сил Збройних Сил України. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.05.2023 №123, майора ОСОБА_1 з 15.05.2023 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою від 27.10.2023 щодо здійснення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням 01.01.2008 (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. За результатом розгляду вищеозначеного звернення військовою частиною НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 скеровано відповідь (лист від 09.11.2023 №350/174/308/1504/ПС), у якій зазначено, що немає підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, а також компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення. Уважаючи свої права порушеними ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає про таке. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно із частиною 1 статті 2 якого, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до статті 1-2 якого військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. Згідно із ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Частинами першою, другою статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення». Приписами статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Згідно із ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Частинами другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Згідно із пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016р. № 77, застосовується з 01.01.2016р.), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. За змістом пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства. Відповідно до абзаців 1-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013, який застосовується з 01.12.2015р.), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Як установлено колегією суддів, у межах даного апеляційного перегляду спірним є питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січня 2008р. Надаючи відповідь на таке питання колегія суддів зазначає наступне. Підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Таким чином, місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Означене рішення Уряду було чинним у період з 01.01.2008 до 01.03.2018. З січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Таким чином, в період дії постанови Кабінеті Міністрів України від 07.11.2007р. №1294, з 01.01.2008 по 01.03.2018, тобто протягом періоду, який охоплює спірні правовідносини, розмір посадових окладів військовослужбовців був незмінним, а зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливала на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Відтак, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що базовим місяцем для нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 має бути, зокрема, січень 2008року. Про правильність такого висновку свідчить правова позиція Верховного Суду, яка викладена в постанові від 22.10.2022 у справі № 400/426/21 та є обов`язковою для врахування судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи. З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає неправильним висновок суду першої інстанції про передчасність позовної вимоги ОСОБА_1 стосовно необхідності розрахунку індексації грошового забезпечення з урахуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січня 2008р., а тому відповідна частина рішення окружного адміністративного суду підлягає скасуванню. Стосовно наявності в ОСОБА_3 права на отримання компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до статей 2-4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної її виплати провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства. Використане у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень статей 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», дають підстави уважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням військовою частиною НОМЕР_1 строків виплати індексації грошового забезпечення. Такі висновки суду апеляційної інстанції кореспондуються із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19, від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21 тощо. На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013. Стосовно компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, під час виплати індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає таке. Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі -грошова компенсація), визначено Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 №44. За правилами пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Пунктами 4, 5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Аналіз наведених положень Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, дає підстави для висновку, що виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що виплату індексації грошового забезпечення військова частина НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 повинна провести із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Означене залишились поза увагою окружного адміністративного суду та впливає на обсяг прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача за захистом яких останній звернувся з даним позовом до суду. При цьому, слід зауважити, що військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи стосовно протиправності, на його думку, такого судового акту суд апеляційної інстанції відхиляє. Межі перегляду судом апеляційної справи визначено у статті 308 КАС України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Відтак, у зв`язку із тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі №400/14918/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі №400/14918/23 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Прийняти у вказаній частині нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно з врахуванням 01.01.2016 (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з врахуванням 01.01.2008 (базовий місяць) для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі №400/14918/23 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач О.О. Димерлій Судді Т.М. Танасогло Ю.В. Осіпов