Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 523/1498/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 523/1498/24 Перша інстанція: суддя Пасечник М.Л. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, В С Т А Н О В И Л А: 21 січня 2024 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення серії ЕНА №1237410 від 13.01.2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова винесена за відсутність полісу обов`язкового соціального страхування. Однак, зупинка транспортного засобу здійснена за відсутності правових підстав, тому всі подальші дії та вимоги інспектора патрульної поліції є незаконними та протиправними. Крім того, позивач зазначає про наявні процесуальні порушення, допущені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме: інспектор не надав можливості скористатись правовою допомогою та відкласти розгляд справи. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що зупинка транспортного засобу позивача здійснена з огляду на несправність зовнішніх світлових приладів у темну пору доби. Після зупинки позивача, здійснено перевірку згідно бази даних МТСБУ на транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 та встановлено відсутність страхового полісу, тому за вказане правопорушення. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Зокрема, апелянт наполягає на відсутності підстав для зупинки транспортного засобу, як необхідної передумови для контролю наявності полісу обов`язкового страхування. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 121 КУпАП, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм страхового полісу є неправомірними. В зв`язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини. 13.01.2024 року інспектором 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Верис О.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП Серії ЕНА № 1237410 і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Відповідно до вказаної постанови 13.01.2024 року о 22:37 у м. Одесі на вул. Південна дорога, 38, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керувала автомобілем Nissan Micra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з несправними зовнішніми світловими приладами та не мала при собі дійсного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила п.2.1 «ґ» ПДР. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що інспектором було висунуто законну вимогу позивачу щодо пред`явлення документів на право керування транспортним засобом, реєстраційного документа на транспортний засіб та полісу (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. В той же час, позивачем не надано доказів наявності чинного полісу на момент зупинки. Також судом першої інстанції не встановлено порушень процедури накладення адміністративного стягнення. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно частини 1 статті 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують вказані вище Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до 2.1. ґ) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення). Згідно п.п. 2.4.а ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР. Згідно з ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Департамент патрульної поліції до відзиву на позовну заяву долучили компакт-диск з відеозаписами з нагрудних камер інспекторів поліції (а.с.39). Переглянувши надані відеозаписи, колегія суддів зазначає, що інспектор патрульної поліції повідомив позивачці причину зупинки - несправність зовнішніх світлових приладів у темну пору доби, а саме передній лівий габарит та освітлення заднього номерного знаку та запропонував позивачці самостійно пересвідчитись у цьому. Позивач відмовилась самостійно виходити з транспортного засобу, однак попросила пасажира вийти та оглянути транспортний засіб. В подальшому, інспектор поліції вказав ОСОБА_1 на відсутність у неї діючого полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на що позивач зазначила про її обізнаність про закінчення дії полісу, проте строк його дії закінчився недавно. Таким чином, позивачу роз`яснено причини зупинки транспортного засобу та наголошено на необхідності пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР, утому числі і чинний страховий поліс. Однак, позивач, як під час перевірки документів так і на час розгляду справи у суді не надала чинний страховий поліс, що доводить наявність події адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.1 ст. 126 КУпАП. Стосовно доводів позивача про відсутність правових підстав для зупинки її транспортного засобу, як передумови перевірки документів, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до обставин даної справи, зупинка транспортного засобу здійснена за фактом виявленої несправності зовнішніх світлових приладів транспортного засобі, яким керувала позивач. На відеозаписі з нагрудних камер зафіксовано факт несправності зовнішніх світлових приладів транспортного засобу (передньої лівої фари та освітлення заднього номерного знаку) на відрізку часу 12:00-12:12 та 12:29-12:32. Несправність зовнішніх світлових приладів транспортного засобу у темну пору доби є самостійним адміністративним порушенням, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 121 КУпАП. Отже, наявними у матеріалах справи доказами доведено наявність підстав для зупинки транспортного засобу та правомірність вимоги пред`явити страховий поліс. Стосовно посилань апелянта на порушення процедури накладення адміністративного стягнення, а саме відмову у наданні можливості особі скористатись правовою допомогою та відмові у відкладенні розгляду справи, колегія суддів зазначає, що з наявного відеозапису вбачається, що посадова особа, яка здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення запропонувала водію скористатись правовою допомогою, однак позивач не вчинила жодних активних дій для реалізації наданого їй права. Також позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не зазначила жодного обґрунтування необхідності відкладення розгляду справи, в той час як вимоги чинного законодавства передбачають її розгляд на місці вчинення адміністративного правопорушення. До того ж, на переконання колегії суддів, участь особи у розгляді справи про притягнення її до адміністративної відповідальності є правом такої особи та повністю залежить від її волевиявлення. Ухилення від участі в процедурі розгляду справи, за умови відсутності прямого перешкоджанню цьому з боку посадових осіб, не може бути визначено судом, як підстава для скасування прийнятої постанови. В контексті зазначеного, судова колегія звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 року по справі №735/1246/15-а висловив правову позицію, що посилання позивача на окремі процедурні порушення при притягненні його до адміністративної відповідальності не можуть спростовувати правомірності спірної постанови відповідача, оскільки не доводять відсутності факту порушення. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують вчинення апелянтом адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, а саме: не мала при собі дійсного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, відповідно до ст.316 КАС України апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно приписів ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.ст.286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 18 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий: Н.В. Вербицька Суддя: О.В. Джабурія Суддя: К.В. Кравченко