Постанова 4852 № 160/32912/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/32912/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року (суддя Сидоренко Д.В.) у справі №160/32912/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - встановиВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо: невиплати мені суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року; невиплати мені в повному обсязі суми індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018 року по 01.07.2020 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу спожива цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078; - зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Дніпропетровській області: здійснити розрахунок та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року; здійснити розрахунок та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2018 року по 01.07.2020 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березень 2018 року із застосуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078. В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, а також в період з 01.03.2018 по 01.07.2020 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2024 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371, 49070, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця КОРОЛЕНКА, будинок 4) щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року; зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371, 49070, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця КОРОЛЕНКА, будинок 4) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивовано тим, що індексація грошового забезпечення позивача передбачена нормами діючого законодавства, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача в питанні нарахування та виплати її позивачеві в період проходження служби. При цьому, суд першої інстанції, визначивши право позивача на індексацію за спірний період, в якому індексацію не було нараховано та виплачено відповідачем, вказав на те, що «базовим місяцем» для нарахування індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 є січень 2008 року. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, а позов залишити без розгляду. За позицією відповідача судом першої інстанції були порушенні норми процесуального права, в частині не надання належної правової оцінки дотримання позивачем строків звернення з позовом до суду, які відповідач вважає порушеними. Крім цього, відповідач вказує на відсутність підстав для здійснення індексації грошового забезпечення з березня 2018 по грудень 2018 році, оскільки у вказаному періоді індекс споживчих цін не перевищив поріг індексації. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.10.2005 року по 30.06.2020 року проходив службу органах МНС України, ДСН України. Позивача з 30.06.2020 року звільнено згідно з Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу у запас ЗСУ за п.176 п.п.1 (у зв`язку із закінченням строку контракту). На заяву позивача Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області була надана відповідь листом від 24.10.2023 №4901-8894/4909. Відповідно зазначеного листа, позивачу було надано довідку щодо отриманого грошового забезпечення за час проходження служби ( за період з 01.12.2015 по 01.07.2020 року), інформацію щодо отриманої індексації за період з 01.12.2015 року по листопад 2020 року та розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року, та за період з 01.03.2018 року по листопад 2020 року з урахуванням базового місяця березень 2018 року. Вказано, що індексація грошового забезпечення з 01 грудня 2015 по лютий 2018 нараховувалась і виплачувалась в межах кошторисних призначень. Відповідно до розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням базового місяця: січень 2008 року за період з грудня 2015 року по грудень лютий 2018, сума індексації згідно розрахунку склала 3173,74 грн. березень 2018 року за період з 01.03.2018 по червень 2020 року сума нарахованої індексації склала 3300,29 грн. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо порядку нарахування індексації грошового забезпечення, бездіяльність щодо ненарахувавання та невиплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Так, визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем, оскаржено в частині задоволених позовних вимог, при цьому, підставами апеляційного оскарження відповідачем визначено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в частині не надання належної оцінки дотримання позивачем строків звернення з позовом до суду. Таким чином, виходячи з окреслених відповідачем меж апеляційного оскарження, судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду першої інстанції, на предмет його законності, в частині висновків щодо строків звернення з позовом до суду. Суд першої інстанції, за наслідками розгляду клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, дійшов висновку про те, що у спірному випадку відсутні підстави стверджувати про недотримання позивачем строків звернення з позовом до суду. Такі висновки суд першої інстанції обгрунтував посиланням на положення ст.233 КЗпП України. Погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з того, що індексація грошового забезпечення є складовими заробітної плати (грошового забезпечення) і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як це передбачено частиною другою статті 233 КЗпП України ( в редакції, яка діяла на час проходження позивачем служби). До того ж на військовослужбовців поширюється дія КЗпП України, в тому числі вказаної статті, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належного військовослужбовцю суми грошового забезпечення. Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №160/8332/20 (постанова від 29 вересня 2021 року). Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні». Отже, вказана норма права, в редакції з 19.07.2022, встановлює строки звернення з позовом до суду у справах про стягнення належних працівнику сум. У спірному випадку позивач звільнився з ДНС до внесення вказаних змін до КЗпП України, заявлені вимоги, які задоволені судом за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, стосувалися виплати індексації до 19.07.2022. Таким чином, враховуючи те, що право позивача було порушено до внесення змін до статті 233 КЗпП України, а у відповідності до ст..58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, то застосування положень ст.233 КЗпП України в новій редакції до спірних правовідносин буде суперечити Основному закону. Стосовно аргументів відповідача про відсутність підстав для задоволення позову з березня 2018 по грудень 2018 року, слід зазначити те, що судом першої інстанції було відмовлено в цій частині заявлених вимог, а отже такі аргументи не свідчать про незаконність та необгрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Таким чином, дослідивши аргументи відповідача, з якими останній пов`язує незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та залишення позову без розгляду. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі №160/32912/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ч.5 ст.291 КАС України. Повне судове рішення складено 30.05.2024 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк